Порядок виконання роботи. Ознайомлення з методикою позаклітинної мікроелектродної реєстрації потенціалів дії клітин Пуркін’є кори мозочка.Попередньо у гострому досліді на
Ознайомлення з методикою позаклітинної мікроелектродної реєстрації потенціалів дії клітин Пуркін’є кори мозочка. Попередньо у гострому досліді на наркотизованій кішці були зареєстровані потенціали дії клітин Пуркін’є кори мозочка. Біоструми реєструвались за допомогою скляних електродів, заповнених 3-молярним розчином хлориду калію. Товщина кінчиків електродів складала 1-3 мікрона, опір - 15-30 МОм. Після підсилення біострумів підсилювачами УБПІ-02 вони подавались на вхід магнітофону і записувались на магнітній стрічці. Підключення магнітофона до двопроменевого катодного осцилографа СО-18 дозволяє спостерігати на екрані, а також фотографувати струми дії клітин Пуркін’є кори мозочка при різних швидкостях розгортки променя та точно визначити їх параметри. Реєстрація потенціалів дії клітин Пуркин’є кори мозочка. Спостерігати потенціали дії клітин Пуркін’є кори мозочка на екрані осцилографа при різних швидкостях розгортки променя у стані спонтанної активності. Реєстрація зміни активності клітин Пуркин’є кори мозочка. Спостерігати зміни активності клітин Пуркін’є кори мозочка при подразненні хвостатого ядра базальних гангліїв. 3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи 1. Перемалювати зображення потенціалу дії клітин Пуркін’є кори мозочка з екрана осцилографа при великій швидкості розгортки променя та позначити фази потенціалу дії. 2. Зробити схематичний малюнок гальмівної паузи в активності клітин Пуркін’є кори мозочка, яка виникає при подразненні хвостатого ядра базальних гангліїв. 3. Зробити висновки про те, який вплив здійснюють базальні ганглії на активність клітин Пуркін’є кори мозочка. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю Тестування за системою „Крок-1” 1. Необхідно у хворого оцінити рівень збудливості нерва. Для цього доцільно визначити для нерва величину: A. Порогової сили подразника B. Потенціалу спокою C. Критичного рівня деполяризації D. Амплітуди потенціалу дії E. Тривалості потенціалу дії 2. Що виникне у збудливiй тканинi при пороговому подразненнi? A. Локальний потенцiал B. Мембранний потенцiал спокою C. Потенцiал дiї D. Метаболiчний потенцiал E. Альтерацiйний потенцiал 3. Яке явище лежить в основi деполяризацiї мембрани? A. Збiльшення мембранного потенцiалу B. Інактивацiя Nа+-каналiв C. Гальмування роботи селективного фiльтру D. Збiльшення проникливостi мембрани для Nа+ E. Усi вiдповiдi вiрнi 4. Лабiльнiсть тканини залежить вiд: A. Величини мембранного потенцiалу B. Довжини мiофiбрил C. Активностi АТФ-ази D. Сили подразнення E. Тривалостi абсолютної рефрактерної фази 5. Який експериментальний дослiд пiдтверджує наявнiсть струму дiї? A. Дослiд Гальванi B. Дослiд Маттеучi C. Дослiд Альдiнi D. Дослiд Вольта E. Усi вiдповiдi вiрнi Ситуаційні задачі 1. Визначте величину мембранного потенціалу спокою нерва, якщо критичний рівень деполяризації складає «-50 мВ», а поріг подразнення – 15 мВ. Намалюйте мембранний потенціал спокою нерва. Схематично позначте величини: критичний рівень деполяризації (КРД), мембранний потенціал спокою (МПС), поріг подразнення. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2. Нервове волокно, яке помістили в безсольове середовище, не збуджується при подразненні будь-якої сили. Поясніть чому. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Якщо абсолютна рефрактерна фаза нервового волокна дорівнює 1 мс, то яка при цьому може бути максимальна частота імпульсації? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Як зміниться збудливість тканини, якщо мембранний потенціал виріс на 20%, а критичний рівень деполяризації на 30%? Вихідні величини Е0 = - 90 мВ, Ек = 60 мВ. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема 3. Фази збудливості. Подразнююча дія постійного струму на збудливі тканини 1. Теоретичні питання заняття 1. Зміни мембранного потенціалу при дії постійного електричного струму як подразника. 2. Значення параметрів електричних стимулів для збудження клітини (направлення, сила, тривалість, швидкість зростання імпульсу). 3. Фізичний та фізіологічний електротон. 4. Полярний закон. 5. Локальна відповідь. Критичний рівень деполяризації. Поріг деполяризації як міра збудливості. 6. Катодична депресія. Акомодація тканин. 7. Залежність між силою і часом дії подразника. Реобаза. Корисний час. Хронаксія. 8. Дія постійного струму на збудливі тканини, використання його у клінічній практиці (гальванізація, фармакологічний електрофорез, знеболення). 9. Значення законів подразнення для фізіотерапії та електродіагностики. 10. Роль мікрострумів у розвитку патології в ротовій порожнині (гальванізм). 11. Тестування за системою „Крок-1”. 12. Ситуаційні задачі.
|
