Порядок виконання роботи. Дослідження ізольованого проведення збудження волокнами нервів.
Дослідження ізольованого проведення збудження волокнами нервів. Приготувати препарат – реоскопічну лапку жаби. Скляним гачком розділити сідничний нерв у місці його виходу із хребта на окремі гілочки. Помістити препарат на дощечку та прикріпити на ній електроди. Помістити на електроди окремі гілочки сідничного нерва, які іннервують різні групи м’язових волокон та провести їх подразнення струмом невеликої надпорогової сили. Спостерігати які групи м’язових волокон скорочуються. Дослідження механізмів проведення збудження через нервово-м’язові синапси. Дещо підняти шкіру на спині жаби, ввести підшкірно 0,3-0,5 мл 2% розчину діплацину. Через 7-10 хвилин декапітувати жабу та зруйнувати спинний мозок. Покласти жабу на препарувальну дощечку, оголити на одній із задніх лапок сідничний нерв та камбалоподібний м’яз. Розмістити подразнюючі електроди на камбалоподібний м’яз, а потім на сідничний нерв, провести пряме та непряме подразнення м’яза електричними імпульсами різної амплітуди. Прослідкувати за результатами прямого і непрямого подразнення м’язів. 3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи 1. Вказати чи скорочуються при подразненні різних гілочок нерва різні групи м’язових волокон, чи ті ж самі. 2. У висновках відповісти на запитання: чи викликають нервові імпульси, які розповсюждуються по одному із волокон нерва, збудження в інших його волокнах. 3. Вказати в протоколі ефект прямого і непрямого подразнення досліджуваного м’яза жаби після введення в організм 2% розчину діплацину. 4. У висновках відповісти на наступні запитання: як діє діплацин на нервово-м’язові синапси і чим обумовлена ця дія. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю Тестування за системою „Крок-1” 1. Жінці 52 років перед видаленням зуба зробили ін’єкцію місцевого анестетику. Знеболюючий механізм дії цього препарату полягає у порушенні в нервових волокнах: A. Фізіологічної цілісності B. Ізольованого проведення збудження C. Анатомічної цілісності D. Функціонування мікротрубочок E. Аксонного транспорту 2. В експерименті після обробки нервово-м’язового препарату жаби курареподібною речовиною скорочення м’яза у відповідь на електричну стимуляцію нерва зникли. Яка функція клітинної мембрани м’яза порушується цими препаратами? A. Створення бар’єру між середовищем клітини та навколишньою міжклітинною рідиною B. Підтримання внутрішньої структури клітини, її цитоскелета C. Зміна проникності для різних речовин D. Рецепція медіаторів у нервово-м’язовому синапсі E. Створення електричних потенціалів по обидва боки мембрани 3. В експерименті на нервово-м’язовому препараті жаби вивчають одиночні скоророчення м’яза у відповідь на електричну стимуляцію нерва. Як зміняться скорочення м’яза після обробки препарату курареподібною речовиною? A. Зникнуть B. Збільшиться сила C. Збільшиться тривалість D. Зменшиться тривалість E. Не зміняться 4. Після введення людині курареподібної речовини виникає розслаблення всіх скелетних м’язів. Що є причиною цього? A. Блокада Н-холінорецепторів постсинаптичної мембрани B. Порушення виділення ацетилхоліну C. Блокада Са+2 – каналів пресинаптичної мембрани D. Порушення синтезу холінестерази E. Порушення синтезу ацетилхоліну 5. У стоматологічній практиці застосовують місцеві анестетики, які блокують такі іонні канали: A. Натрієві B. Калієві C. Швидкі кальцієві D. Повільні кальцієві E. Хлорні Ситуаційні задачі 1. Нервове волокно ділиться на дві гілочки, одна з яких має більший діаметр. Якою з цих гілочок поширюватиметься потенціал дії, що підійшов до розгалуження волокна? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2. В ділянку нервово-м’язового синапса ввели блокатор кальцієвих каналів і проводять електростимуляцію нервового закінчення цього синапса. Встановлено, що в такій ситуації на постсинаптичній мембрані потенціал кінцевої пластинки не виникає, чому? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Тема 5. Властивості і механізми скорочення скелетних м’язів 1. Теоретичні питання заняття 1. Фізіологія м’язів. 2. Механізм скорочення і розслаблення скелетних м’язів. Механізми поєднання збудження та скорочення у м’язових волокнах. 3. Функції і властивості скелетних м’язів. Типи м’язових волокон. 4. Типи скорочення скелетних м’язів залежно від частоти подразнення: одиночне та тетанічне скорочення як результат суперпозиції одиночних м’язових скорочень (Гельмгольц). 5. Праці М.Є. Введенського про оптимум і песимум сили та частоти подразнення. 6. Типи скорочення скелетних м’язів залежно від зміни їх довжини й напруження: ізометричні, ізотонічні, ауксотонічні, концентричні, ексцентричні. 7. Залежність між довжиною м’язового волокна та його напруженням. 8. Залежність між швидкістю скорочення м’язів та їх навантаженням. 9. Ритмічні скорочення м’язів у цілісному організмі людини. Нейромоторні одиниці. 10. Потенціал дії цілісних нервів і м’язів на відміну від мембранного потенціалу дії. Механізм формування і властивості потенціалу дії цілісних нервів і м’язів. Електроміографія, механізм формування електроміограм. 11. Поняття про абсолютну й питому силу м’яза. Робота м’язів. Статична й динамічна діяльність людини, працездатність. Динамометрія. 12. Енергетика м’язового скорочення. 13. Гладкі м’язи, їх типи. Поєднання збудження і скорочення в гладких м’язах. Особливості механізму скорочення гладких м’язів. 14. Тестування за системою „Крок-1”. 15. Ситуаційні задачі.
|