Порядок виконання роботи. Приготування препарату.Приготувати препарат - реоскопічну лапку жаби

Приготування препарату. Приготувати препарат - реоскопічну лапку жаби. Прикріпити рескопічну лапку за колінний суглоб до пробкової дощечки. Нерв покласти на електроди, підключені до електростимулятора. Запобігати висиханню нерва шляхом зрошування його розчином Рінгера.

Визначення сили стимула в залежності від часу дії подразнення. Електростимулятор підключити до електромережі, виставити найменші значення тривалості й амплітуди стимула. Включити прилад, перемикач "вид роботи" перемикнути на "внутр.". Поступово збільшувати силу (амплітуду) стимулів до величини, при якій виникне мінімальне скорочення реоскопічної лапки. Повторити дослід при більших значеннях тривалості стимулів.

3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи

1. Отриманіі величини сили та тривалості стимулів записати у таблицю:

№ досліда	Величина тривалості стимула	Величина амплітуди стимула

2. Проаналізувати отримані дані й побудувати графік залежності між силою подразника та часом його дії, необхідним для виникнення збудження в реоскопічній лапці.

3. Зробити висновки про залежність між силою та часом дії подразнення.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

Тестування за системою „Крок-1”

1. Зниження фiзiологiчних властивостей м’яза пiд катодом при тривалiй дiї сильного постiйного струму це:

A. Кателектротон

B. Анелектротон

C. Катодична депресiя

D. Фiзичний електротон

E. Хронаксiя

2. Що є основою акомодацiї тканини?

A. Пiдвищення амплiтуди потенцiалiв дiї

B. Зникнення мембранного потенцiалу

C. Пiдвищення проникливостi мембрани для Na⁺

D. Припинення роботи Са⁺⁺-каналiв

E. Інактивацiя Na⁺-каналiв i пiдвищення проникливостi мембрани для К⁺

3. Струми надвисокої частоти (НВЧ), що застосовуються у фізіотерапії не викликають збудження, а викликають тільки тепловий ефект. Як можна пояснити це явище?

А. Стимул попадає у фазу субнормальної рефрактерності

В. Інтенсивність стимулу менше порогової величини

С. Стимул попадє в фазу абсолютної рефрактерності

D. Тривалість стимулу менше корисного часу

Е. Розвивається акомодація

4. Мiнiмальна сила, що викликає максимальне скорочення м’яза, це:

A. Хронаксiя

B. Реобаза

C. Корисний час

D. Мiнiмальний порiг подразнення

E. Максимальний порiг подразнення

5. У пацієнта після повторного протезування зубів виникла сухість і металічний присмак у роті, спотворення смаку, запалення слизової язика і ясен. Найбільш вірогідною причиною є:

A. Явища гальванізму

B. Пошкодження чутливих нервових волокон

C. Застосування неякісної пластмаси

D. Занесення інфекції

E. Пошкодження смакових рецепторів

Ситуаційні задачі

1. Як зміниться електричний заряд мембрани клітини, якщо на неї подіяти допороговим подразником: 1) менше половини порога; 2) більше половини порога. Відповідь зобразіть графічно, поясніть.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2. Як зміниться електричний заряд мембрани клітини, якщо на неї подіяти: 1) пороговим та 2) надпороговим подразниками? Відповідь зобразіть графічно, поясніть.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3. Визначте величину мембранного потенціалу спокою нерва, якщо критичний рівень деполяризації складає «-50 мВ», а поріг подразнення – 15 мВ. Намалюйте біоструми нерва. Схематично позначте величини: критичний рівень деполяризації (КРД), мембранний потенціал спокою (МПС), поріг подразнення.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 4. Проведення збудження нервовими волокнами та через нервово-м’язовий синапс

1. Теоретичні питання заняття

1. Фізіологічні властивості нервових волокон (збудливість, провідність, рефрактерність, лабільність).

2. Механізми проведення нервового імпульсу мієліновими та безмієліновими волокнами.

3. Закономірності проведення збудження мієліновими та безмієліновими волокнами.

4. Фактори, які визначають швидкість проведення збудження нервовими волокнами.

5. Характеристика нервових волокон типу А, В, С.

6. Нервово-м’язовий синапс, його будова, функції.

7. Механізм хімічної передачі збудження через нервово-м’язовий синапс. Потенціал кінцевої пластинки (ПКП).

8. Фізіологічні механізми блокади нервово-м’язової передачі. Міорелаксанти.

9. Закономірності проведення збудження через нервово-м’язовий синапс.

10. Ситуаційні задачі.

11. Тестування за системою „Крок-1”.