Порядок виконання роботи

Визначення абсолютної сили м’язів. Обстежуваний, стоячи, відводить витягнуту руку з динамометром в бік під прямим кутом до тулуба. Друга рука повинна бути опущена та розслаблена. За сигналом обстежуваний виконує максимальне зусилля на динамометрі п’ять разів. Силу м’язів оцінюють за кращим результатом.

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Визначення рівня працездатності.

Обстежуваний десятикратно вимірює силу м’язів кисті з інтервалом в 5 сек. Результати записують.

 

№ п/п
Показник динамометра

 

Рівень працездатності м’язів визначають за формулою:

P – рівень працездатності; f – показник динамометра

Визначення показника зниження працездатності

Обчислення проводять за формулою:

S – показник зниження працездатності м’язів, f1 – величина початкової динамометрії, f min – мінімальна величина зусилля, f max – максимальна величина зусилля.

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

В протокол внести показники абсолютної сили м’язів, рівня працездатності та його зниження. Дати оцінку одержаним результатам, зробити висновки.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю.

Тестування за системою „Крок-1”

1. Роль Са⁺⁺ в м’язовому скороченнi:

А. Гальмує роботу Nа⁺-К⁺-насоса

В. Викликає розпад АТФ

С. Сприяє взаємодiї мiозину з актином завдяки активацiї тропонiн-тропомiозинової системи

D. Викликає утворення тропомiозину

E. Ущiльнює Z-мембрани

2. В эксперименті до м’яза, взятого з сечовода тварини, підвішують вантаж. М’яз розтягується і залишається в такому стані при від’єднанні вантажа. Яку властивість демонструє даний експеримент?

А. Автоматію

В. Пластичність

С. Эластичність

D. Скоротливість

Е. Розтяжність

3. Яке електричне явище можна виявити у клітинах м’яза на першій стадії після денервації, поки бездіяльність не призведе до його атрофії?

А. Локальний потенціал

В. Альтераційний потенціал

С. Пасивну деполяризацію

D. Спонтанні потенціали дії (потенціали фібриляції)

E. Гіперполяризацію

4. Яким буде скорочення м’язів верхньої кінцівки при утриманні (але не переміщенні) вантажу в певному положенні?

A. Ізометричним

B. Ізотонічним

C. Ауксотонічним

D. Концентричним

E. Ексцентричним

5. В експерименті подразнюють скелетний м’яз серією електричних імпульсів. Який вид м’язового скорочення буде виникати, якщо кожний наступний імпульс припадає на період скорочення поодинокого м’язового скорочення?

A. Суцільний тетанус

B. Зубчастий тетанус

C. Асинзхронний тетанус

D. Серія поодиноких скорочень

E. Контрактура м’яза

Ситуаційна задача

1. Порушення яких процесів у м’язах призводить до розвитку контрактури в процесі їх роботи? Дайте визначення.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Тема 6. Узагальнююче заняття з фізіології збудливих структур

Практичні навички

Розраховувати та оцінювати величину мембранного потенціалу спокою, амплітуду ПД нервових і м’язових волокон, малювати схеми графіків їх реєстрації, визначати та розраховувати поріг деполяризації, швидкість проведення збудження по цих структурах.

Розраховувати й графічно зображувати типи скорочення м’язів залежно від частоти їх подразнення, пояснювати механізми скорочення і розслаблення м’язів, нервово-м’язового передавання збудження та вплив різних чинників на ці процеси.

Основні схеми, які повинні уміти малювати та пояснювати студенти

1. Схеми розвитку в часі мембранного потенціалу спокою і потенціалу дії.

2. Схема, що ілюструє як змінюється значення мембранного потенціалу спокою в разі деполяризації і гіперполяризації клітинної мембрани.

3. Схема змін збудливості клітин під час розвитку потенціалу дії.

4. Схема, що пояснює механізми змін збудливості клітин під час дії на них різних чинників.

5. Схема, що пояснює значення сили електричного подразнення для виникнення в клітині потенціалу дії.

6. Схема, що пояснює механізм проведення потенціалу дії безмієліновим нервовим і м’язовим волокнами.

7. Схема, що пояснює особливості механізму проведення потенціалу дії мієліновим нервовим волокном.

8. Схема, що пояснює будову нервово-м’язового синапсу та механізми проведення через нього збудження;

9. Схеми одиночного й тетанічного скорочень.

10. Схема, що пояснює механізми м’язового скорочення.

11. Схеми дослідів Гальвані, Альдіні, Маттеучі.

Теоретичні питання

1. Cучасні уявлення про будову та функції мембран. Активний та пасивний транспорт. Канали та насоси.

2. Мембранний потенціал спокою, механізми походження, його параметри. Фізіологічна роль.

3. Потенціал дії, його електрогенез і параметри. Фізіологічна роль. Тривалість, амплітуда потенціалу дії нервового волокна.

4. Дія постійного струму на збудливі тканини. Фізичний і фізіологічний електротон.

5. Катодична депресія. Акомодація тканин.

6. Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.

7. Зміни збудливості клітини під час розвитку одиночного потенціалу дії.

8. Залежність мембранного потенціалу від дії різної сили та тривалості постійного струму:
а) при дії катоду, що по силі складає 40%, 60% порогової величини;
б) при дії катоду порогової та надпорогової сили.

9. Закономірності проведення збудження нервовими волокнами.

10. Механізм передачі збудження через нервово-м’язовий синапс.

11. Спряження збудження та скорочення.

12. Механізм м’язового скорочення.

13. Види м’язових скорочень. Одиночне м’язове скорочення.

14. Тетанус. Види, умови утворення. Вчення М.Є.Введенського про оптимум і песимум частоти та сили подразнення.

15. Лабільність.

16. Корисний час. Хронаксія. Клінічне значення.

17. Сила та робота м’язів. Поняття про працездатність.

Література

Основна:

·Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів /В.Г. Шевчук, В.М. Мороз, С.М.Бєлан, М.Р.Гжегоцький, М.В.Йолтухівський; за редакцією В.Г.Шевчука.ї Вінниця: Нова Книга, 2012.- 448 с.

·Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник /Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.-767 с.

·Фізіологія людини/Гжегоцький М.Р., Філімонов В.І., Петришин Ю.С., Мисаковець О.Г./ Київ-Книга плюс.- 2005 р.- 496 с.

·Нормальна фізіологія: Підручник / Кол. авторів; За ред: В.І.Філімонова.- К.: Здоров’я, 1994.- 608 с.

·Посібник з нормальної фізіології / За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка.–К.: Здоров’я,1995.-С.5–47.

·Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. – 554с.

·Физиология человека /Под ред. Е.Б. Бабского. - 1972.- М.: Медицина, 1972.– 656 с.

·Практикум по нормальной физиологии / Под ред. Н.А. Агаджаняна и А.В. Коробкова. – М.: Высш. шк., 1983. – 328 с.

·Конспект лекцій.

Тема 7. Визначення часу рефлексу та аналіз рефлекторної дуги

1. Теоретичні питання заняття

1. Біологічна регуляція. Рівні регуляції функцій в організмі. Контури біологічної регуляції. Регульовані параметри. Види регуляції функцій в організмі за способом передачі інформації (нервова, гуморальна), їх характеристика.

2. Поняття про функціональну систему.

3. Нейрон як структурно-функціональна одиниця ЦНС. Види нейронів, їх функції.

4. Нейроні ланцюги, їх функції. Процеси збудження та гальмування в ЦНС.

5. Рефлекторний принцип діяльності ЦНС. Рефлекс як елементарна реакція організму.

6. Рефлекторна дуга; її функціональна та структурна організація згідно нейронної теорії.

7. Механізми кодування та передачі інформації у рефлекторній дузі. Роль рецепторів.

8. Роль зворотної аферентації.

9. Тестування по системі „Крок-1”.

10. Ситуаційні задачі.