Лекція 2. Текст як об’єкт дослідження
2.1. Трактування тексту у науковій літературі. 2.2. Ознаки тексту. 2.3. Текст і дискурс. 2.4. Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
Трактування тексту у науковій літературі Слово «текст» із латинської мови означає «тканина, сплетіння, з’єднання». Текст вивчають багато наук і нині існує близько 250 визначень поняття тексту. Для документної лінгвістики базовим є визначення видатного вченого у галузі загальної теорії тексту І.Р. Гальперіна: «Текст – це результат мовотворчого процесу, якому властива завершеність, об’єктивований у вигляді письмового документа, літературно оброблений відповідно до типу цього документа, складається із назви (заголовку) та низки особливих одиниць (над фразових єдностей), об’єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв’язку, які мають певну цілеспрямованість та прагматичну установку». Виникнувши у 60-ті рр. лінгвістика тексту сформувалась як дисципліна не досить повно, але вже можна сформувати головне завдання - пошук спільних закономірностей у висловлюваннях, побудови системи граматичних, семантичних і інших категорій тексту з його змістовними і формальними одиницями. Існує чимало визначень поняття «текст». За лінгвістичним словником, текст - це «об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними рисами якої є зв’язність і цілісність». Але це можна сказати і про дискурси, і про повідомлення, і про висловлювання (речення). Нині є різні концепції, в яких поняття «текст» інтерпретується по-різному, залежно від того, який аспект тексту в них виділяється як провідний: 1. Концепції, в яких провідним є статичний аспект. Ці концепції відображають результативно-статичне уявленні про текст як зміст. 2. Концепції, в яких пріоритетним аспектом виступає процесуальність тексту. Процесуальність розуміється, з одного боку, як реалізація мовленнєвої здатності індивіда, з іншого – враховується, що текст є мовою у дії. 3. Концепції комунікативні, що орієнтуються на акт комунікації. 4. Стратифікаційні концепції, що розглядають текст як найвищий рівень мовної системи. Таким чином, різні погляди на текст визначають можливість його розгляду як певної абстрактної схеми, моделі складного завершеного цілого та як конкретної реалізації цієї моделі.
Ознаки тексту. Текст як лінгвістичне явище характеризується такими ознаками: зв’язністю, цілісністю, інтенційністю (авторською метою), інформативністю, ситуативністю (зв’язністю з контекстом), членованістю (наявністю смислових частин), інтегративністю (єдністю цих частин), модальністю (особистісним ставленням), розгорнотістю, послідовністю, динамізмом зображуваного тощо. Найважливішими є зв’язність і цілісність. Зв’язність - категорія, що характеризує особливості з’єднання всередині тексту його елементів. Цілісність - категорія, пов’язана зі смисловою єдністю. Текст може бути зв’язним, але не цілісним і, навпаки, цілісним, але незв’язним. Ознаками, які характеризують текст як результат (і засіб) комунікації, є смислова цілісність (тематична єдність), комунікативна єдність і структурна єдність. Ці ознаки базуються на певних категоріях. Категорії цілісності та єдності тексту
Тематична єдність охоплює психологічну категорію, його смислову (змістову) і логічну будову. Комунікативна єдність визначається комунікативною цілеспрямованістю тексту. Будь-який текст повинен впливати на його реципієнта. Комунікативний вплив спричиняє ментально - вербальну або фізичну реакції, естетичний – ментально - емоційну реакцію. Це умовний, але необхідний поділ структурної єдності. Це конкретно - знаковий вираз тексту у вигляді мовних засобів.
|
