Місце документної лінгвістики в системі мовознавчих наук

Видатний вчений М.М. Бахтін назвав текст «первинною даністю всього гуманітарно-філософського мислення», «безпосередньою дійсністю», з якої можуть виходити всі лінгвістичні дисципліни.

Історично текст є вихідною одиницею мовознавчих досліджень, оскільки філологія виросла з потреб дослідження та тлумачення древніх текстів.

Текстологія – сукупність прийомів для вивчення історії тексту, встановлення основного тексту та його варіантів, авторства та часу написання, підготовки тексту відповідно до типу видання. Практичним результатом текстологічних пошуків є публікація пам’яток.

Текстологія – сучасний термін, раніше вживалися такі, як філологічна критика, археографія, екзегетика, герменевтика.

У мовознавстві тексти досліджує лінгвостилістика, на основі якої виникла лінгвістика тексту. До сфери лінгвостилістики належить опис типів текстів. ДЛ вивчає класифікацію текстів службових документів.

Документна лінгвістика пов'язана з синтаксисом. Цей розділ граматики вивчає будову та значення словосполу­чень і речень, їхні функції й умови вживання, способи зв'язку слів у словосполученнях, речень у тексті. Об'ємно-прагматичне членування тексту, темо-рематичний зв'я­зок, виділення складових тексту є об'єктом вивчення у синтаксичній теорії та документній лінгвістиці.

Документна лінгвістика спирається на розробки управ­лінського документознавства, а саме: класифікацію управ­лінських документів, вивчення їх змісту та зовнішньої форми, характеристики документної інформації, викори­стання засобів уніфікації та стандартизації.

Інформатика, або теорія інформації, також зай­мається текстами, оскільки в них зафіксована управлінсь­ка інформація, та здебільшого інформаційні роботи прово­дяться на матеріалі текстів. Інформатика розглядає тексти службових документів як інформаційні документи -- з погляду інформації, яку вони передають. У межах цієї на­уки вивчаються питання стосовно змістової та структур­ної організації текстів документів, питання їх уніфікації, типології та класифікації, принципи і методи створення, аналізу та інформаційного оцінювання, перетворення і трансформації різних видів текстів.

Теорія інформації розширила коло проблем документ­ної лінгвістики, ввела такі поняття, як інформація, код, канал зв'язку, процес декодування тощо.

Поняття підтексту, проспекцїі, ретроспекції запози­чено науковою галуззю з літературознавства.

Тексти вивчає також теорія редакційно-видавничої справи, в межах якої проводяться дослідження та прак­тична робота стосовно вдосконалення з погляду логіки, послідовності викладу, внаслідок цього — підвищення ефективності сприйняття тексту. Документна лінгвістика спирається на теорію редагування текстів, використовую­чи її для правки текстів службових документів.

Документна лінгвістика інтегрує також дані суміжних наук — філософії, логіки, семіотики. Кожна лінгвістична теорія враховує філософські питання про відображення людським мисленням довкілля, відношення мислення до мови, співвідношення мови і мовлення. Мислення здійс­нюється за допомогою мови, і дослідити характер мислен­ня можна тільки через мову. Такі проблеми документної лінгвістики, як внутрішні зв'язки мовної структури, ме­тоди і методики лінгвістичного дослідження, розв'язують­ся за допомогою філософії. У свою чергу, документна лінгвіс­тика збагачує філософію новими фактами, що ілюструють філософські положення.

Семіотика — наука про загальні властивості знаків і знакових систем. Однак документна лінгвістика розгля­дає текст, записаний знаками природної мови.

Зв'язок документної лінгвістики з логікою, яка вивчає форми вираження одиниць мислення — понять, суджень, умовиводів — полягає у тому, що процес мислення мож­ливий тільки через мову, з іншого боку, змістом мови є думка особи. Логіка спрямована на розкриття законів мис­лення, його форм, будови, руху¹. Текст службового доку­мента створюється за законами логіки — він має бути зміс­товним, послідовним, точним, несуперечливим. Логічна послідовність викладу особливо увиразнюється у тих до­кументах, у яких немає суб'єктивних (емоційних, експре­сивних) елементів, виявлення особистого ставлення до справи, до особи у тексті. Логіка збагачує термінологію до­кументної лінгвістики такими термінами, як суб'єкт, пре­дикат, об'єкт.

Документна лінгвістика пов'язана з психолінгвісти­кою. Накопичення інформації та зберігання її у пам'яті, можливість вилучення необхідних для певної ситуації фактів із тезауруса індивіда — важливі при описі підкатегорій тексту — ретроспекції та проспекції. Психолінгвіс­тика спрямована на виявлення закономірностей роботисвідомості при сприйманні та переробці отримуваної ін­формації. Організацію та поєднання мовних засобів, у яких реалізується така інформація, досліджує документна лінгвістика.

Текст як об'єкт комунікативної діяльності, зокрема опис засобів комунікативної взаємодії, способи її оптимізації й ефективності, інтерактивні стратегії, рівні мовлен­нєвих операцій, типи мовленнєвих актів вивчають лінг-вопрагматика, теорія дискурсу, соціолінгвістика, теорія мовленнєвої діяльності та ін.

Отже, текст — це об'єкт, що пов'язує багато галузей діяльності, які спеціально спрямовані на вивчення тексту та суміжні, котрі використовують його як метод і спосіб професійної діяльності. Інтеграція наук дає змогу глибше зрозуміти багато теоретичних і практичних проблем.