Відображення як властивість матерії. Еволюція форм відображення.

Всі явища, об'єкти, процеси об'єк. сущ-го мат. світу безупинно взаємодій. між собою і в ході цієї взаємодії зазнають зм-я. Кожн. З взаємодії. об'єктів, процесів і т. д., впливаючи на інші і викликаючи в них изм-я, залишу. слід у тому об'єкті, явище, процес, на кіт. він впливає, і тим самим знімає себе в рез-ті цього впливу. Т.ч. в процесах взаимод-я мат. об'єкти, явища, процеси фіксують у своїх змінах властивості впливають на них об'єктів, явищ, процесів. Відображення - загальні св-во матерії відтворювати у своїх св-вах особливості інших об'єктів, з кіт. відбулося взаємодія. Осн. св-ва о.: Нежива прир.: а) в результаті відображення св-ва відбиваного об'єкта передаються відбиває у вигляді сліду, копії або відбитка; б) вплив одного об'єкта на інший не стимулир. активності цих об'єктів. Жива природа: а) отр-е активно; б) завжди цілеспрямовано; в) воно може носити випереджаючий хар-р, р) несе функціональний хар-р. Загальні св-ва о.: А) відтворює властивості відбиваного об'єкта лише частково; б) упорядкованість відбиваного об'єкта відтворюється з більшими чи меншими спотвореннями. Ці особ-сті притаманні кожному отр-ю, але хар-р отр-я змінюється з виникненням життя. Хар-я отр-е як св-во, що лежить у фундаменті самої матерії і пов'язане з ефектами будь-яких матеріальних взаємодій, діалектико-матеріалістичних. ф. формулюються вихідні. передумови для розуміння генезису, відчуттів, психіки, чол. свідомості. Найважливішою з цих передумов є положення про те, що будь-які форми і види отр-я, відчуття, психіки, свідомості виник. і сущ. в рамках взаємодії матер. утворень і систем, що знаходяться на різних рівнях разв-я. В рез-ті тривалим. відбору здатність організмів реагувати на зовн. впливу все більш удосконалювалася. Нарешті стався якостей. стрибок і виникла нервова система. В ході біологічної еволюції нервова система ускладнюється. У процесі розвитку виду в мозку виникають нов. структури, в процесі розвитку особини виробляються нов. програми діяльності, які зберігаються в пам'яті. В результаті цього поведінка тварини все більше визначається внутрішніми програмами. З ускладненням тілесної організації зростає питома вага форм поведінки, що виробляються в індивідуальній життя особи, зростає значення гол. мозку. У ч-ка відбувається якісний стрибок і виникає свідомість.

Відображення - загальна властивість матерії відтворювати у своїх особливостях особливості взаємодіючих тіл.

Особливості відображення:

Залежність відбиття від відображуваного об'єкта.

Відображення вдруге по відношенню до отображаемому об'єкту.

Момент подібності чи схожості відображення з наведених об'єктом.

Географічне середовище накладає відбиток на процес відображення.

Для відображення необхідна взаємодія, але не будь-яка взаємодія призводить до відбиття, а лише таке, результатами якого є внутрішні зміни. Відображення, властиве неживій природі, носить зовнішній механічний характер. З виникненням життя з'являються більш складні форми відображення.

Розрізняють декілька рівнів відображення дійсності:

Механічний.

Фізичний.

Хімічний

Біологічний

Соціальний.

Біологічний - рослинний і тваринний світ.

У тваринного світу форми відображення дійсності носять психічний характер, тому що тварини на відміну від рослин володіють нервовою системою.

^ Подразливість, відчуття (чутливість), сприйняття і уявлення.

Подразливість - відповідна реакція організму на вплив зовнішнього середовища. Пов'язана з обміном речовин. Це дозволяє судити про внутрішній механізм людини.

З появою життя формується вибіркове відношення до деяких речовин, і у організмів відбувається формування органів чуття.

Для рослинного світу характерна подразливість. Для соціального рівня характерні: подразливість, відчуття, уявлення, свідомість, сприйняття.

3.Человек відрізняє від тварини:

Наявність абстрактного мислення в поняттях.

Наявність самосвідомості, яке є невід'ємною частиною свідомості.

Для тварин характерна наявність безумовних і умовних рефлексів, які становить першу сигнальну систему, а людині властива і друга сигнальна система.

Перша сигнальна система пов'язана з наявністю органів чуття, сигналами для тварин є вплив зовнішнього світу на органи чуття.

Друга сигнальна система властива тільки людині, оскільки сигналами цієї системи є слова, видимі, чутні, проголошувані.

Слово замінює безпосередній сигнал, і ті самим замінює певні дійсності, системи. Тому слово є сигналом сигналів.

Слово може бути матеріальною оболонкою чиєїсь думки.