Свідоме і несвідоме

Свідома діяльність людини не виключає наявності в ній несвідомого. Несвідоме сукупність психічних процесів, актів і станів, обумовлених впливами, про які людина не дає собі звіту. Залишаючись психічним, несвідоме являє собою таку форму відображення дійсності, при якій втрачається повнота, орієнтація в часі і просторі, порушується мовне регулювання поведінки. В несвідомому, на відміну від свідомості, неможливий цілеспрямований контроль людиною тих дій, які вона здійснює, а також неможлива і оцінка їх результатів.

В сферу несвідомого входять психічні явища, які виникають у сні, зворотній реакції, які викликаються не відчуттями, а реально діючими подразниками (субсенсорні, субцептивні). Рухи, які в минулому були свідомими, але завдяки багаторазовому повторенню автоматизувались, стали навичками. До несвідомого відносяться і деякі патологічні явища, які виникають у психіці хворої людини (галюцинації, марення, ін.).

Несвідоме - це настільки специфічне людське психічне проявлення, яке як і свідомість детерміноване суспільними умовами існування людини. Воно виступає як часткове, не достатньо адекватне відображення світу у людському мозку.

В сфері свідомості є явища, які в тому чи іншому суспільному середовищі характеризують її відмінність від інших психічних феноменів. До таких явищ ми відносимо ментальність. Ментальність - притаманний даній нації варіант світосприймання, поведінки, який реалізується на спільній мовній, культурній і морально-етичній основі.

Ментальність поряд з наукою, мистецтвом, міфологією та релігією є однією з форм суспільної свідомості. Вона жодним чином не закріплена в матеріалізованих продуктах, а має несвідомий характер. Національний менталітет є продуктом певної культури і водночас персоніфікуючи її, є носієм, продовжувачем культурних традицій і норм поведінки в наступних поколіннях. Вплив культури на ментальність і вдачу людини здійснюється в її ранні роки через родину, яка відтворює культурне середовище етногрупи, її традиції, звичаї, обряди. В результаті із своєрідного родинного стилю життя в глибинне несвідоме дитини входить певна система цінностей, якої вона дотримуватиметься протягом всього свого життя. Пізніші культурні впливи торкаються здебільшого поверхні психіки.

 

27. Установки

Вагомий вплив в розвитку та становленні особистості відіграють установки, які вона набуває у процесі психічної діяльності.

Установкою в психології називається неусвідомлювана готовність, схильність певним чином сприйняти, зрозуміти, осмислити об'єкт або діяти з ним відповідно до минулого досвіду.

Установки сприйняття можуть формуватися на основі тотожності чи подібності істотних ознак предмета чи явища. Мислительні установки - в ході вирішення завдань за певним алгоритмом "на одне правило". Рухові установки - в ході багаторазових вправ, повторів. Роль установки в тому, що полегшується перехід особи від однієї завершеної дії до нової. Цей перехід нс потребує вольових зусиль (спонукання) і відбувається без участі свідомості.

Установка помічається особою, коли вона "нс спрацьовує", нова дія не починається через помилки сприйняття, зміни алгоритму мислительного завдання чи фізичну відсутність звичного предмета на місці (перемикача, потрібного інструмента).

Соціальні установки формуються впродовж життя під впливом культурного середовища, виховання, на підставі власного досвіду, а також прочитаного чи почутого людиною. Установки відносно різних фактів суспільного життя можуть бути позитивними й негативними, такими, що набувають характеру упередження.

Спрямованість особистості, її переконання, інтереси, потреби тісно пов'язані з іншими підструктурами особистості, такими як темперамент, характер, інтелект і здібності.

Психологічними дослідженнями в структурі установки виділено три складові (підструктури):

- когнітивна підструктура є образом того, що готова пізнати й сприйняти людина;

- емоційно-оцінювальна підструктура є комплекс симпатій і антипатій до об'єкта установки;

- поведінкова підструктура - це готовність певним чином діяти відносно об'єкта установки.

При помилці у когнітивній підструктурі - сприйманні несуттєвих, випадкових чи поверхових ознак явища, та при сильній дії емоційно-оцінювальної підструктури може виникнути соціальний стереотип. Проявляється у відстоюванні застарілих принципів та хибних цінностей.

У вітчизняній психології вивченням формування фіксованих установок, що визначають поведінку особи, займалися Д. Н. Узнадзе та його співробітники. Створена ними теорія стала класичною.