Предмет, завдання та зміст спеціальної методики математики.

- синтез, свойства и применение углеродсодержащих и неорганических материалов;

- анализ объектов и средства оценки состояния окружающей среды.

 

Для участия в работе конференции просим до
1 марта 2015 г. прислать заявку на участие и статьи по электронной почте [email protected] (c пометкой «Конференция»). С информацией о Конференции и требованиями к публикациям можно ознакомиться на сайте www.sfugntu.ru

К началу Конференции будет выпущен сборник статей.

По всем вопросам обращаться к координаторам Конференции

Комаровой Екатерине Викторовне (секция 1) - Тел. 8(3476)33-54-80 (106), 89178019577, ст. преподаватель кафедры ХТП филиала ФГБОУ ВПО УГНТУ в г. Салавате. )

Аминовой Эльмире Курбангалиевне (секции 2) - Тел. 8(3476)33-54-80 (106), 89625345698 – ст. преподаватель кафедры ХТП филиала ФГБОУ ВПО УГНТУ в г. Салавате.

С уважением,
Оргкомитет Конференции.

Змістовний модуль І. Теоретико-методологічні засади курсу.

Тема№1: Завдання та зміст навчання математики для дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.(3 год)

Предмет, завдання та зміст спеціальної методики математики.

Методика викладання математики — педагогічна наука про мету, зміст, методи, форми і засоби передачі учням математичних знань, про виховання в процесі навчання.

Спеціальна методика викладання математики - педагогічна наука, яка визначає мету, зміст, методи, форми i засоби передачі школярам з порушеннями функцій опорно-рухового апарату математичних знань, реалізує виховні i корекційно–розвивальні аспекти навчання в процесі їївикладання. Слово "методика" походить від грецького "metodos", що означає шлях або спосіб пізнання. Спеціальна методика математики є педагогічною на­укою, яка своєю метою ставить озброєння вчителя спеціальної школи методами i прийомами формування математичних знань у школярів з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, визначення основних напрямків його роботи, труднощів, які можуть виникнути на цьому шляху, а педагог, в свою чергу, творчо підходить до їхньої реалізації, враховуючи індивідуальні можливості та здібності кожного учня.

Важливим завданням методики є створення та перевірка ефективності засобів навчання: підручників, зошитів з друкованою основою, карток з математичними завданнями, альбомів, таблиць, роздаткового матеріалу, діафільмів, їх застосовують за розробленою методикою. Специфічним завданням методики викладання математики є розкриття методів і прийомів вивчення кожного питання з кожного розділу: теоретичного матеріалу, формування умінь і навичок, методики роботи над задачами.

 

Навчаючи математиці учнів з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, вчитель інклюзивної або спеціальної школи, або педагог школи індивідуального навчання визначає зміст навчання кожного учня, а також використовує певні прийоми та методи спираючись на наявні пізнавальні та рухові можливості конкретного учня. Орієнтиром при цьому вчителеві слугує одна з трьох державних програм: для загальноосвітніх навчальних закладів (для учнів з пізнавальним розвитком наближеним до норми), для учнів с затримкою психічного розвитку та для учнів з стійкими інтелектуальними відхиленнями.

Коло питань, які вирішує методика, достатньо широке. Серед них можна виділити такі, як:

· наукове обґрунтування програмних вимог до рівня розвитку кількісних, просторових, часових та інших математичних уявлень в учнів з порушеннями функцій опорно-рухового апарату;

· визначення змісту фактичного матеріалу, необхідного школярам для оволодіння професійними знаннями та вміннями;

· розробку та впровадження в практику ефективних дидактичних засобів, методів та різноманітних форм організації процесу розвитку елементарних математичних уявлень;

· використання процесу навчання математики для підвищення рівня загального розвитку учнів спеціальної школи i корекції недоліків їхньої пізнавальної діяльності та особистісних якостей;

· виховання в них цілеспрямованості, працьовитості, самостійності, почуття взаємодопомоги тощо.

Цілі навчання математики. Навчання математики в початковій школі спрямовано на досягнення таких цілей:

· – формування учнями математичних знань як важливої невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві, ознайомлення школярів з ідеями і методами математики як універсальної мови техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності;

· – інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією;

· – опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, та необхідних у повсякденному житті і достатніх для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання.

· Вивчення математики у початковій школі збагачує і систематизує у дітей із відхиленням навчальних можливостей елементарні уявлення про властивості предметів навколишнього середовища, сприяє накопиченню досвіду практичних дій з множинами, забезпечує оволодіння учнів системою математичних знань, умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті, сприяє формуванню уявлень про кількість, число, форму та розмір предметів, формує первинні вміння вимірювати і обчислювати довжину відрізків, периметр геометричних фігур, площу прямокутників тощо, графічні вміння.

· Вивчення математики створює широкі можливості для розвитку пам’яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, наполегливості, навичок контролю і самоконтролю, уміння планувати свою роботу, аналізувати навчальну задачу (розчленовувати її на частини, виділяти істотне, з’ясовувати взаємозв’язок частин, продумувати і складати план рішення).

· У процесі навчання в учнів формується вміння знаходити різні способи виконання завдання, порівнювати їх між собою і вибирати з них найраціональніший, створюються сприятливі умови для розвитку умінь чітко висловлювати свої думки і грамотно вести записи під час розв’язування різноманітних задач і вправ, користуватися вимірювальними та креслярськими інструментами (олівцем, лінійкою, циркулем, косинцем).

· Важливе значення під час навчання дітей із відхиленням навчальних можливостей надається предметно-практичній діяльності дітей, яка забезпечує наочну основу для формування математичних понять і створення передумов для застосування математичних знань під час розв’язування практичних задач. На уроках математики у дітей формується науковий світогляд, відбувається розвиток пізнавальних здібностей, здійснюється підготовка до праці, виховання багатьох цінних рис і якостей особистості.

 

Загальноосвітні, виховні, корекційно-розвиваючі, практичні завдання навчання математики для дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.

Навчання математики дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату потребує вирішення триєдиного завдання: загальноосвітнього, корекційно-розвиваючого та виховного.

3агальноосвiтня мета передбачає формування у школярів систе­ми елементарних математичних понять (про натуральне число, кількість, послідовність, натуральний ряд чисел, нуль, геометричні фігури, іменовані числа тощо) і на їхній основі розвиток:

- навичок: просторових вимірювань, креслення геометричних фігур, усних та письмових обчислень;

- вмінь виконувати чотири арифметичні дії з цілими та дробови­ми числами, розв'язувати прості та складені (на три-чотири дії) арифметичні задачі, на практиці використовувати знання про метричну систему мір, міри часу, орієнтуватись у навколишньому середовищі на основі розвитку кількісних, часових та просторових уявлень;

- уявлень про основні величини (довжину, масу, площу, об'єм, час i т.д.), про міри та їх співвіднесення, плоскі й об’ємні геометричні фігури та тіла.

Математичні знання i навички засвоюються в певній послідовності. Системність - характерна особливість математики, оскільки будь які математичні знання, вміння і навички опираються на попередні і виступають основою для наступних. Принципу системності має бути підпорядковано i методичний розподіл матеріалу: поступовий перехід від простого до складного, від відомого до невідомого, від конк­ретного до абстрактного. Виконання цих правил допоможе учням запобігти механічному заучуванню навчального матеріалу з математики. На уроках математики вирішується i специфічне корекційно-розвивальне завдання, яке обумовлене особливо­стями психофізичного розвитку дітей. Його суть полягає у виправленні недоліків їхньої пізнавальної та емоційно-вольової сфери. Навчання математики - це процес, при якому відбувається корекція наявних психофізичних відхилень та всебічний розвиток дитини з ПФОРА.

На уроках математики широко використовується наочний матеріал, робота з предметами навколишньої дійсності. Організація роботи по формуванню математичних знань на основі діяльності з предмета­ми вирішує завдання розвитку наочно-дійового, наочно-образного, а потім i словесно-логічного, абстрактного мислення цих дітей.

Для того, щоб розв'язати арифметичну задачу, учень повинен вміти логічно мислити. А оскільки робота з задачами проводиться прак­тично на кожному уроці математики, вони фактично перетворюються на заняття з корекції та розвитку логічного мислення школярів: фор­мується вміння виділяти в арифметичних задачах елементи, розв'язу­вати їх по частинах i досягати правильної відповіді в цілому. Таким чином відбувається корекція таких процесів мислення, як аналіз, син­тез, узагальнення, абстрагування, формуються умови для розвитку пам’яті, уваги тощо.

На уроках математики учні вчаться спосте­рігати за предметами та відношеннями, порівнювати та співставляти їх між собою. При цьому у них формується вміння помічати, виділяти окремі ознаки, визначати у процесі їхньої характеристики основні і другорядні.

Процес розв'язування задач відіграє значну роль у формуванні уявлень школярів. Працюючи над їхнім змістом діти уявляють відображену предметно-дійову ситуацію, в залежності між заданими пара­метрами i шуканим. Надалі співвідносять умову з запитанням, намічають шляхи розв'язання поставленої проблеми, план послідовного виконання дій. Таким чином, розв'язок задачі виступає як ре­зультат спільної діяльності уявлення i мислення. Слід зазначити, що така робота над задачею сприяє як розвитку мислення з одного боку, так i творчої уяви, творчих здібностей - з іншого.

Математика розвиває пам'ять школярів. Не зважаючи на те, що в більшості з них на початку шкільного навчання як логічне, так i механічне запам'ятовування недостатньо розвинені, на цих уроках вони вивчають правила, математичні формули, властивості геометричних фігур, залежності тощо. Оскільки математичний матеріал тісно по­в'язаний між собою, вивчення наступного можливе лише на основі запам'ятовування i усвідомлення попереднього. Все це позитивно впливає на розвиток механічного i логічного запам'ятовування, коро­ткочасної i довготривалої пам’яті.

Мислення нерозривно пов'язане з мовленням. На уроках матема­тики учні вчаться вживати математичну термінологію, знайомляться з новими словами, навчаються стисло висловлювати свої думки. За­вдяки чіткому дотриманню послідовності викладу матеріалу у них формується вміння давати повну вербальну відповідь про виконану роботу. Крім того, вчитель на уроках математики враховує порушен­ня мовлення школярів i спільно з логопедом працює з метою їх корекцій.

Для учнів з порушеннями функцій опорно-рухового апарату характерними є порушення просторової орієнтації i моторики, причому в більшості з них спостерігається недорозвиток дрібної диференційованості рухів руки, що призводить до труднощів оволодіння навичками письма, читання, рахунку. Використання на уроках математики практичних робіт з ліплення геометричних форм, їх обведення, малювання, штрихування тощо сприяє корекції цих недоліків.

Заняття з математики виконують виховну функцію i сприяють розвитку i формуванню особистості школярів з особливими освітніми потребами. Вони дозволяють формувати систему соціально ціннісних моральних норм i правил, які є загальноприйнятими в суспільному середовищі, зокрема таких навичок i звичок, як точність, акуратність, працелюбність, уміння долати труднощі тощо. В цьому полягає виховне за­вдання математики.

Уроки математики покликані реалізувати зв'язок навчання з жит­тям. На них учні вчаться вирішувати життєво-практичні завдання, що будуть постійно зустрічатись після закінчення школи. Тому школа в цілому і уроки математики зокрема, покликані дати якомога більше практичних знань, умінь та навичок, як сприятимуть вирішенню певних проблемних ситуацій у процесі входження до соціального середовища.