Типи і структура уроку. Нестандартний урок
Типологія уроків має не лише теоретичне, але й практичне значення. Неможливо чітко організувати навчальний процес, не визначивши в цілому типи уроків в межах теми, і кожного конкретного уроку зокрема. У педагогіці існують різні підходи до визначення типів уроків. Так, вчений С.В. Іванов за основу класифікації уроків узяв основні етапи навчального процесу і виділив наступні типи уроків: вступні; первинного ознайомлення з матеріалом; утворення понять, встановлення законів і правил; застосування отриманих знань на практиці; формування навичок (тренувальні); повторення і узагальнення; контрольні; змішані або комбіновані уроки. Дидакт І.Н.Казанцев виділив 8 типів уроків за основним способом їх проведення: урок з різноманітними видами занять; урок-лекція; урок-бесіда; урок-диспут; екскурсія; кіноурок; самостійна робота в класі; лабораторне (практичне) заняття. В Україні найчастіше використовується типологія уроків В. А. Онищука, 2 який класифікує їх за основною дидактичною метою і виділяє: - урок засвоєння нових знань; - урок формування навичок і умінь; - урок застосування знань, навичок і умінь;
1 Педагогіка/За ред. А. М. Алексюка – К/ Вища школа, 1985. – С. 177-178. 2 Дидактика современной школы / Под. ред. В.А. Онищука. – К.: Рад. школа, 1987. – с.244. - урок узагальнення і систематизації знань; - урок перевірки і корекції знань, навичок і умінь; - комбінований урок. На думку автора, ця класифікація є найбільш зручною для вчителя, бо складаючи календарний або тематичний план, вчитель розподіляє уроки за розділами й темами згідно з дидактичними цілями. З розвитком педагогічної думки і практики з’явились нові підходи до класифікації уроків. Так, М.М. Гузик пропонує виділити: урок- лекцію, урок самостійного засвоєння знань; урок- практикум; урок –семінар; урок-залік. А М.М.Палтишев за основу класифікації взяв основну діяльність вчителя та учнів на певному уроці: – вступному уроці до теми або розділу; – уроці повідомлення нових знань; – відпрацювання здобутих знань, засвоєння умінь і навичок; – закріплення отриманих знань; – уроці з ліквідації прогалин у знаннях, уміннях і навичках; – комбінованому уроці; – узагальнюючому уроці. Для чіткої організації навчального процесу на уроці важливо правильно визначити структуру уроку кожного типу. Структура – це сукупність, послідовність та зв'язок елементів (етапів), з яких складається урок. Кожен тип уроку має орієнтовно свою структуру. В. А. Онищук1 розрізняє макроструктуру (етапи уроку) і мікроструктуру (методи, прийоми і засоби навчання). Для прикладу розглянемо структуру уроку засвоєння нових знань, запропоновану В. А. Онищуком. 1. Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань (7-8 хв). Проводиться з метою з’ясування якості засвоєння матеріалу учнями, виділення тих знань, які стануть опорними при вивченні нового матеріалу. Мікроструктура: постановка запитань, фронтальне опитування, короткочасна письмова перевірка, тестові завдання, програмований контроль. 2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів (2-3 хв). Мікроструктура: постановка пізнавального завдання, проблемної задачі, показ практичного значення матеріалу. 3. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв'язків і відношень об'єктів вивчення. Мікроструктура: обговорення результатів домашніх спостережень; проведення дослідів; демонстрація фрагментів фільму (діафільму, відеофільму); усний виклад із застосуванням наочних посібників; короткі записи; складання плану, тез, конспекту розповіді вчителя; самостійна робота з книгою, проблемні ситуації, евристичні питання, пізнавальні завдання, аналіз і синтез, співставлення, порівняння, аналогія, абстрагування, конкретизація тощо. 4. Запам'ятовування навчального матеріалу. Мікроструктура: усне відтворення знань, наведення прикладів, фактів, робота з книгою, фіксація опорних смислових пунктів (понять, теорем, правил, назв, схем, дат, плану тощо). 5. Узагальнення і систематизація знань. Мікроструктура: порівняння, співставлення, складання систематизуючих таблиць, схем тощо. 6. Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. Учитель нагадує, про що нове учні дізналися сьогодні на уроці, як працював клас, оцінює окремих учнів, дає домашнє завдання (хоч це часто робиться і не в самому кінці уроку, а може бути мікроструктурним компонентом 2-4 етапів уроку). Структура уроку формування навичок і умінь може включати такі його етапи: 1. Перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань і практичного досвіду учнів (підготовчі вправи). 2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння школярів. 3. Вивчення нового матеріалу (ввідні вправи).
1 Дидактика современной школы / Под. ред. В.А. Онищука. – К.: Рад. школа, 1987. – С.250-257. 4. Первинне застосування одержаних знань (пробні вправи). 5. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок (тренувальні вправи). 6. Творчий перенос знань і навичок у нові або змінені умови з метою формування умінь (творчі вправи). 7. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання1. Керуючись цими даними, легко побудувати макроструктуру уроків інших типів, в тому числі й комбінованого уроку. Педагогічна творчість, пошук нових форм роботи, прагнення розширити рамки традиційного уроку привели до появи цілої низки уроків, які не вкладаються в існуючі класифікації, їх стали називати нестандартними уроками. Нестандартний урок – це навчальне заняття з нетрадиційною структурою,
|
