Політична позиція

Позиція щодо Голодомору

Коментуючи в 2007 році тему Голодомору, Симоненко сказав, що він «не вірить у будь-який навмисний голод для всіх», і звинуватив Президента Віктора Ющенка у «використанні голоду для розпалювання ненависті». У відповідь на це Ющенко заявив, що він хоче «новий закон, що забороняє заперечення Голодомору»

Мовна політика

У 2010 Симоненко виступив у ролі співавтора законопроекту «Про мови» № 1015-3, який зустрів гостру критику зі сторони науковців, політиків та громадськості. Ряд громадських організацій заснували громадянську кампанію «Займіться ділом, а не язиком!», що поставила собі на меті не допустити ухвалення законопроекту у ВРУ.

Ставлення до національної символіки України

П.Симоненко зазначив, що держава не може існувати під символом, «з яким зустрічали Гітлера під час війни і під яким вбивали безневинних людей»

Ставлення до кримсько-татарського народу

За словами Симоненка, під час Другої світової війни 20 тисяч кримських татар перейшли на бік нацистів.

"Вони в один день перейшли на бік Гітлера і присягнули, щоб воювати на боці Гітлера. Саме ці представники сприяли тому, що були здані і віддані всі закладки для організації партизанського руху в Криму", — заявив він, додавши, що татари "охороняли концентраційні табори".

"Саме для порятунку кримсько-татарського народу був застосований захід вивезення з території Криму. Чому? Тому що ці злодіяння обов'язково привели б до стану громадянської війни"

 

3.. Розквіт Трипільської культури припадає на добу:

б) енеоліту

4. Північними сусідами слов'ян були:

в) варяги

5. Позначте положення, внесені до Зборівського трактату:

а) козацька територія обіймає Київщину, Чернігівщину і Брацлавщину

д) козацький реєстр становить 40 тис. осіб

6. Останній гетьман України (ХVІІІ ст.):

а) Кирило Розумовський

7. На початку ХХ ст. на Наддніпрянській та Західній Україні

а) активізувався робітничий рух, відбувся перехід від економічної до політичної боротьби

в) зросла активність студентської і учнівської молоді, яка виступала за соціальну справедливість

8.Незалежність Української Народної Республіки проголошено:

в) ІV Універсалом Центральної Ради

9. До складу Директорії Української народної республіки увійшли:

б) В. Винниченко та С. Петлюра

10. 1-3 2-2 3-1 4-4

11. Опозиційний рух у другій половині 80-х років в УРСР заявив про себе в основному

а) в західному регіоні України та м. Києві

12. Україна офіційно приєдналася до Болонського процесу:

в) 2005 року

 

 

40 варіант

1. Передумови створення Галицько-Волинської держави.

Після смерті Ярослава Мудрого влада на Волині часто переходила з рук в руки. Окрему князівську династію на Волині започаткував внук Володимира Мономаха Ізяслав Мстиславич, який князював у Володимирі протягом 1136-1142 і 1146-1154 рр. Він, а пізніше його син Мстислав Ізяславич, спиралися на свої волинські володіння, ведучи боротьбу за утвердження на київському престолі. Боротьба за зміцнення Волинського князівства була нелегкою, і воно в окремі періоди своєї історії перетворювалось у своєрідну федерацію менших удільних князівств. Князі, які нерідко намагалися вести самостійну політику, були в Луцьку, Пересопниці, Дорогичині, а в окремі періоди - також у Бузьку, Червені та інших містах. Після смерті в 1170 р. Мстислава Ізяславича Волинь була поділена між його синами: Роман став князювати у Володимирі, Володимир у Бересті, Святослав у Червені, Всеволод у Белзі. Лише наполегливою об'єднавчою політикою Романа Мстиславича було забезпечено єдність Волинської землі.

На відміну на Прикарпатті вже в 1084 р. утворилися три князівства, в яких панували брати Ростиславичі.

Незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька землі здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні взаємини. Ці взаємини стали передумовою об'єднання Волині й Галичини в одному князівстві. Незабаром після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович на запрошення галицьких бояр зайняв Галич, але не зміг там утвердитися. Лише в 1199 р., після смерті Володимира Ярославовича, останнього представника династії Ростиславичів, Романові Мстславичу вдалось домогтися сполучення під своєю владою Волині й Галичини в одне князівство. Незадовго до смерті Роман утвердився і в Києві. Кияни охоче перейшли на бік Романа і відчинили йому Подільські ворота Києва.

Утворення об'єднаної Галицько-Волинської держави було подією великої історичної ваги.

Роман здобув собі авторитет сміливими і успішними походами на половців та литовців. На шляху до Саксонії Роман Мстиславич загинув у випадковій сутичці з військом краківського князя Лешка Білого під Завихостом на Віслі (1205 р.).