Шістдесятники УкраїниШістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості. Основу руху шістдесятників склали письменники Іван Драч, Микола Вінграновський, В.Дрозд, Гр.Тютюнник, Б.Олійник, В.Дончик, Василь Симоненко, Микола Холодний, Ліна Костенко, В. Шевчук, Є. Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький, Борис Чичибабін, літературні критики Іван Дзюба, Євген Сверстюк, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш та інші. Шістдесятники протиставляли себе офіційному догматизмові, сповідували свободу творчого самовираження, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими. Значний вплив на їх становлення справила західна гуманістична культура, традиції «розстріляного відродження» та здобутки української культури кінця ХІХ — початку ХХ ст. Шістдесятники розвинули активну культурницьку діяльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам'яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п'єси, складали петиції на захист української культури. Організовані у 1960 р. Клуб творчої молоді в Києві та в 1962 р. клуб «Пролісок» у Львові стали справжніми осередками альтернативної національної культури. Шістдесятники відновили традиції класичної дореволюційної інтелігенції, якій були притаманні прагнення до духовної незалежності, політична відчуженість, ідеали громадянського суспільства та служіння народові. Культурницька діяльність, яка не вписувалась у рамки дозволеного, викликала незадоволення влади. Шістдесятників не вдалося втримати в офіційних ідейно-естетичних межах, і з кінця 1962 р. почався масований тиск на нонконформістську інтелігенцію. Перед шістдесятниками закрилися сторінки журналів, посипалися звинувачення у «формалізмі», «безідейності», «буржуазному націоналізмі». У відповідь шістдесятницькі ідеї стали поширюватися у самвидаві. Наштовхнувшись на жорсткий опір партійного апарату, частина шістдесятників пішла на компроміс із владою, інші еволюціонували до політичного дисидентства, правозахисного руху та відкритого протистояння режимові. 3. Ствердженню Київської Русі як могутньої та впливової держави середньовіччя сприяло: Б) запровадження християнства як державної релігії Русі 4. Встановіть хронологічну послідовність історичних подій: в) запровадження Студитського статуту, за яким монахи мали навчатися грамоті д) поява в українських землях кириличного і глаголичного письма а) відкриття в Києві першої недільної школи для народу г) розробка І. Огієнком концепції єдиної національної освіти б) утворення Міністерства освіти і науки України
5. Хто з учених є засновником електрозварювальної школи в Україні в) Є. Патон
6. Розподіл України на Лівобережну і Правобережну відбувся: в) 1663 року
7. Встановіть хронологію історичних подій: д) відкриття Острозької слов’яно-греко-латинської школи в) відкриття колегіумів у Чернігові, Харкові та Переяславі г) створення мережі земських початкових шкіл б) впровадження обов’язкової 8-річної освіти замість 7-річної а) відкриття Українського вільного університету в Празі 8. Видатний науковець І. Мечніков працював у царині: б) біології
9. Встановіть хронологічну послідовність історичних подій: б) ультиматум Раднаркому РСФРР Центральній Раді г) І Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові, проголошення радянської влади в Україні в) повстанні у Києві робітників заводу «Арсенал» а) Брестський мирний договір між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу
10. Інститут фізичної хімії створено 1927 року в: б) Дніпропетровську
11. Керівники радянських партизанських з’єднань під час Великої Вітчизняної війни:
12. Помаранчева революція продемонструвала: в) невдоволення народу існуючою системою влади
|
