Сутність, функції, види контролю

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання учителем об’єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію він отримує в процесі контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

Контроль (від фр. controle) має декілька значень. У дидактиці – нагляд, спостереження і перевірка успішності учнів. Контроль - ширше поняття ніж перевірка. Спостереження за учнем під час занять, вивчення зошитів, інших продуктів навчальної і практичної діяльності учнів, перевірка їх знань, навичок і вмінь є засобами контролю. Облік успішності передбачає фіксацію результатів контролю у вигляді оцінного судження або числового бала з метою аналізу стану навчально-виховного процесу за певний період, прийняття рішень про необхідність удосконалення уроку, інших форм та методики організації навчання. Де навчання розуміють як процес управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, контроль є обов’язковим засобом одержання зворотної інформації.

Контроль знань дає можливість:

- дізнатися про наявність прогалин у знаннях учнів (оскільки прогалини в знаннях учнів – це, по суті, прогалини в діяльності викладача, він має можливість дізнаватися про свої особисті недоліки);

- виявити помилкове або неточне розуміння вивченого;

- перевірити повноту знань, усвідомленість і міцність їх засвоєння, уміння їх застосовувати;

- вивчити динаміку успішності, що, у свою чергу, дозволить позбутися формального ставлення до оцінки знань і більш критично підходити до оцінки своєї діяльності;

- привчити учнів до самоконтролю і раціональної організації праці;

- стимулювати розумову активність учнів;

- виробити в учнів навички синтезування і систематизації навчального матеріалу;

- привчити учнів до наполегливості й відповідальності в навчальній діяльності;

- забезпечити оперативний зовнішній і внутрішній зворотний зв’язок у навчанні;

- вивчити продуктивність використання викладачем навчального посібника, методу чи прийому навчання;

- зіставити ефективність праці викладачів, оцінити роботу навчального закладу за якістю навчання і підготовки спеціалістів.

Основні функції контролю за успішністю є:

- освітня. Полягає в систематичному стеженні вчителем за навчальною діяльністю учнів, виявляє результати і коригує її;

- діагностична. Учитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, навичках і уміннях, встановлює їх причини і визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності;

- виховна. Систематичний контроль та оцінювання успішності виховують в учнів свідому дисципліну, наполегливість в роботі, працьовитість, почуття відповідальності, обов’язку; залучення їх до взаємоконтролю, сприяє формуванню в них принциповості, справедливості, колективізму, взаємоповаги;

- розвивальна. Обґрунтування оцінки вчителем, самооцінки і взаємооцінки сприяє розвитку в учнів логічного мислення, пам’яті, мисленнєвої діяльності, мови тощо;

- стимулююча. Добре вмотивована і справедлива оцінка успішності учнів є важливим стимулом у навчальній праці, який переростає в стійких мотив обов’язку і відповідальності;

- управлінська. На основі контролю вчитель одержує інформацію про стан успішності, успіхи і недоліки кожного учня і це дозволяє йому правильно скоригувати роботу учнів і свою – змінити методику викладання тощо.

Всі функції взаємопов’язані і мають комплексний характер.

За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю:

- попередній. Здійснюють перед вивченням нового матеріалу для виявлення якості опорних знань, навичок і вмінь з метою їх актуалізації і корекції, встановлення необхідних внутрішньо предметних і міжпредметних зв’язків;

- поточний. Здійснюють у процесі вивчення нового матеріалу для з’ясування якості засвоєння учнями знань, навичок і вмінь з метою їх корекції;

- періодичний (тематичний). Покликаний після вивчення розділів програми перевірити, оцінити і скоригувати засвоєння певної системи знань, навичок і вмінь;

- підсумковий. Постає як облік успішності учнів наприкінці навчальної чверті;

- заключний. Здійснюють наприкінці навчального року з метою обліку успішності кожного учня за рік. Важливим видом контролю є екзамени (перевідні і випускні).

Ефективність контролю залежить від його організації: часу проведення самостійних і контрольних занять, їх частоти й послідовності, характеру самостійної роботи учнів (індивідуальна, групова, фронтальна), поєднання методів контролю і самоконтролю (усна, письмова, графічна, практична, тестова), фіксування й оформлення даних контролю процесу навчання.