Виды описания проектируемых объектов и классификация их параметров

Матеріали презентації (на диску)

Реферат починається з викладу сутності проблеми. Слід уникати зайвих фраз.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на соціальні потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності.

У розділі I основні теоретичні, експериментальні дослідження з теми, зазначається, хто з учених минулого вивчав дану проблему, які ідеї висловлював. Визначаються сутність (основний зміст) проблеми, основні чинники (фактори, обставини), що зумовлюють розвиток явища, або процесу, який вивчається. Наводиться перелік основних змістових аспектів проблеми, які розглядалися вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання, з’ясовуються причини їх слабкої розробленості.

У розділі II дається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми. Особлива увага приділяється виявленню нових ідей та гіпотез, експериментальним даним, новим методикам, оригінальним підходам щодо вивчення проблеми. У цьому розділі подається аналіз практики. Висловлюються власні думки щодо перспектив розвитку проблеми.

У висновках подаються загальні умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції науковця.

До списку літератури включають публікації переважно останніх 5-10 років. Особливу цінність мають роботи останнього року.

У додатках наводяться таблиці, схеми, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи.

Вибір теми реферату слід узгоджувати з науковим керівником. Тема має допомогти майбутньому дипломнику у визначенні методології свого дослідження.

Виклад матеріалу в рефераті має бути коротким і стислим. Слід використовувати синтаксичні конструкції, властиві мові наукових документів, уникати складних граматичних зворотів.

У рефераті слід використовувати стандартизовану термінологію, уникати незвичних термінів і символів або пояснювати їх при першому згадуванні в тексті. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами й прийнятими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту.

Раздел № 4

Методы оптимизации технических объектов

Оптимизация – создание лучших объектов.

 

Виды описания проектируемых объектов и классификация их параметров

Математическая модель объекта (ММО) – это система математических объектов (чисел, переменных, матриц) и отношений между ними, выражающихся в уравнениях, неравенствах и т.п., описывающих свойства технического объекта.

Среди свойств объекта различают свойства системы, элементов системы и внешней среды. Соответственно они находят своё количественное выражение в выходных, внешних и внутренних параметрах объекта.

Внутренние параметры – параметры электрической системы.

Y = F(X; Q)

F = (f₁; f₂;…; f_n)

y₁ = f₁(x₁, x₂,…, x_n; q₁, q₂,…,q_n)

y₂ = f₂(X; Q)

………………………………….

y_n = f_n (X; Q)

Переменные, описывающие состояние объекта, называют фазовыми переменными.

Уравнение для фазовых переменных: φ(z, z’,z’’,…,zⁿ) = V,

Большинство выходных параметров являются функционалами, т.е. для их определения необходимо при заданных X и Q решать систему уравнений и по полученным величинам вычислить выходные параметры Y.

Техническое задание включает в себя технические требования к выходным параметрам. Вся совокупность технических требований образует вектор технических требований (Т.Т.)

Он включает в себя:

ТТ = (ТТ₁; ТТ₂;…; ТТ_n)

Соотношение между соответствующими выходными параметрами и техническими требованиями называют условиями работоспособности.

y_i < TТ_i

y_i > TТ_j

TT`_k < y_k < TT"_k