Виховання– це процес передачі досвіду одним поколінням і засвоєння його іншим, що забезпечує розвиток людини.

За допомогою цієї педагогічної категорії наука і практика пояснюють, яким образом зовнішнє середовище впливає на розвиток людини. Людина засвоює чийсь досвід і на його основі створює свій. У процесі виховання людини йде його розвиток, рівень якого потім впливає на виховання, змінює, поглиблює його.

У педагогіці поняття "виховання" вживається в широкому і вузькомусоціальному змісті, а також у широкому і вузькому педагогічному значенні.

У широкому соціальному змісті виховання – це передача накопиченого досвіду від старших поколінь до молодших, засвоєння його молодшими поколіннями з метою подальшого розвитку. Під досвідом розуміють відомі людям знання, уміння, способи мислення, моральні, етичні, правові норми, усе створене в процесі історичного розвитку, духовна спадщина людства. Історичний процес розвитку суспільства незаперечно доводить, що великих успіхів у своєму розвитку завжди досягали ті народи, у яких виховання було поставлено краще

Виховання має історичний характер. Воно виникло разом з людським суспільством, ставши органічною частиною його життя і розвитку, і буде існувати, поки існує суспільство. Виховання – це загальна і вічна категорія. Зміна типу суспільно – економічної формації несе за собою зміну типу виховання. З появою в суспільстві класів виховання здобуває класовий характер. Воно починає служити панівному класу, що визначає його спрямованість, цілі, зміст і форми. Коли гарне виховання стає дорогим задоволенням, недоступним для всіх людей у суспільстві, воно перетворюється в знаряддя дискримінації людей, засобом звеличування одних над іншими.

У вузькому соціальному змісті під вихованням розуміється спрямований вплив на людину з боку суспільних інститутів з метою формування в нього визначених знань, поглядів і переконань, моральних цінностей, політичної орієнтації, підготовки до життя.

У широкому педагогічному змісті виховання – це спеціальне організований, цілеспрямований і керований вплив колективу вихователів на вихованця з метою формування в нього заданих якостей, здійснюване в навчально-виховних установах і на протязі всього навчально-виховного процесу.

У вузькому педагогічному змісті виховання - це процес і результат виховної роботи, спрямованої на рішення конкретних виховних задач.

Передавати досвід (виховувати) можна через засоби масової інформації, через мистецтво, музику, через політику, релігію, ідеологію, у родині і т.д. Однак, на визначеному етапі розвитку людство прийшло до розуміння необхідності створення спеціальної системи для передачі і засвоєння досвіду – системи освіти.

Освіта – це спеціально організована в суспільстві система необхідних для розвитку людини умов.

Спеціально організована освітня система – це усі види і типи загальноосвітніх установ. У ній здійснюється передача і прийом досвіду поколінь відповідно до своїх цілей, програм, структури за допомогою спеціально підготовлених людей – педагогів.

Освіта в буквальному значенні означає створення образа, деяку завершеність виховання, відповідно до визначеного вікового ступеню. У ряді мов “виховання” і “освіта” вживають як позначення однієї категорії.

У ХІХ столітті одержання освіти ототожнювалося з формуванням людини. Зараз величезний обсяг знань, накопичених людством, не дозволяє стверджувати, що людина коли-небудь опанує усіма ними в повному обсязі навіть після тривалого навчання. Освіченою прийнято називати людину, що опанувала визначеним обсягом систематизованих знань, і крім того звикла логічно, виділяючи причини і наслідки, мислити.

Головний критерій освіченості – системність знань і системність мислення, що виявляються в тім, що людина здатна самостійно відновлювати відсутні ланки в системі знань за допомогою логічних міркувань.

У древньому афоризмі: “Освіта є те, що залишається, коли усе виучене забувається” – велика частка істини.

У залежності від обсягу отриманих знань і досягнутого рівня самостійності мислення розрізняють: початкову, середню, вищу освіту.

По характері і спрямованості освіта підрозділяється на загальну,професійну і політехнічну.

В освіті виділяють процеси, що позначають безпосередньо сам акт передачі і прийому досвіду, це ядро освіти – навчання.