Педагогіка профтехосвіти як наука

 

Розвиток педагогіки як науки представляє собою складний процес, що має багатовікову історію.

Виховання – це явище суспільного життя. Воно зародилося з моменту появлення людства. Виховання забезпечує зв’язок між поколіннями. Без виховання підростаючого покоління суспільство не може існувати. В історичного розвитку люди збагачували свої знання про навколишній світ, вдосконалювали уміння та навички, які потрібні у житті. Відповідно удосконалювалося і виховання.

Зміни, що відбувалися у суспільстві, приводили до зміни форм і методів виховання підростаючого покоління. В цьому відношенні виховання є категорією історичною.

Термін педагогіка походить від грецьких слів paides – діти і ago – вести. В дослівному перекладі педагог – "вихователь". У стародавній Греції педагогом називали раба, який брав за руку дитину господаря і супроводжував її до школи. Поступово слово "педагогіка" стало вживатися більш загально: для визначення мистецтва вести дитину протягом життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту.

Педагогіка як наука спочатку розвивалася у межах філософії – науки, яка займається осмисленням життя, пошуком відповідей на питання про мету існування людини, його ролі місті у суспільстві, підготовки до здійснення свого призначення у житті. Відокремлення педагогіки, як окремої науки, пов’язується насамперед з ім’ям видатного чеського педагога Яна Амоса Коменського (1592-1670). Його головна наукова праця “ Велика дидактика” по праву вважається першою педагогічною науковою книгою.

Нині педагогіка – це наука про виховання, освіту і навчання підростаючого покоління.

Існує кілька визначень і щодо предмета педагогіки, що відрізняються між собою. “Предметом педагогіки є процес спрямованого розвитку і формування особистості в умовах її виховання, навчання, самовдосконалення”. Предмет педагогіки – це “цілісний педагогічний процес направленого розвитку і формування особистості в умовах виховання, освіти та навчання”. “Предмет педагогіки - галузь спеціально організованого виховання”.

Не заперечуючи жодного з цих визначень, приймемо за основу таке: “Предметом педагогіки є безпосередньо процес цілеспрямованого розвитку і формування особистості в умовах її виховання, освіти та навчання”.

Кінцевим результатом будь-якої науки є знання про сутність та особливості явищ, які нею вивчаються. Педагогіка прагне зрозуміти сутність виховання, пояснити, відкрити певні закономірності, притаманні тільки йому, та, пізнавши їх, здійснювати певний вплив на нього в інтересах людини й суспільства.

Зміст кожної науки складається з двох частин. Перша – це конкретний матеріал спостережень, фактів і експериментів. Друга – ті закони, гіпотези, теорії, концепції, поняття і визначення, у яких наука теоретично узагальнює отримані нею факти.

У результаті розвитку науки, техніки і культури відбувається диференціація педагогічних знань. Із педагогіки, як науки про виховання підростаючого покоління, вона виросла у багатопланову науку, на якій відокремлюються галузі педагогічних знань. Ці галузі визначаються особливостями об’єкту виховання.

Право на самостійне існування в якості нової наукової дисципліни отримує лише та система знань, змісту якої притаманні специфічні закономірності, свої особливі задачі. Такою наукою є педагогіка профтехосвіти.

Педагогіка профтехосвіти вивчає і розробляє питання навчання та виховання учнів у професійно-технічних навчальних закладах. Ця галузь педагогічних знань порівняно молода, але вимоги, які пред’являються до неї, великі. Вона покликана досліджувати і розробляти важливі питання підготовки кваліфікованих робітників для різних галузей, які існують в Україні.

Культурно-технічний рівень сучасного робітника – це поєднання загальноосвітніх, загальнотехнічних і професійних знань, умінь та навичок, технічної майстерності, загального розвитку.

У зв’язку з цим сучасне визначення структури і змісту професійно-технічної освіти, а також системи підготовки сучасного робітника на основі науки мають велике значення.

Характерні особливості розвитку педагогіки профтехосвіти на сучасному етапі полягають у наступному:

1. педагогіка профтехосвіти як наука має свої особливості у загальній педагогіці і коло досліджень у цій галузі розширюється;

2. педагогіка профтехосвіти як наука все більше колективізується, у розробці її проблем стало приймати участь все більше вчених різних галузей знань;

3. ускладнюється залежність розвитку педагогіки профтехосвіти як науки від подальшого розвитку науково-технічного прогресу.

Педагогіка профтехосвіти у процесі професійного навчання і виховання вирішує проблему відповідності особистих інтересів, цілей і здібностей учнів потребам і інтересам виробництва; розкриває особливості педагогічного процесу, який відбувається в умовах навчання професії; намічає шляхи удосконалення підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, науково обґрунтовує форми організації управління професійно-технічною освітою, розкриває педагогічні вимоги до організації навчання і надає відповіді на багато питань навчання та виховання робітничих кадрів.