Студопедия — Раннє втручання як технологія соціальної роботи
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Раннє втручання як технологія соціальної роботи






Кризи переживає кожна людина, кожна родина. Існують пев­ні класифікації кризи в сім’ї, за якими можна визначити необхідність втручання. Наприклад, кризи, що виявляються:

• за джерелом турбот: події, що відбуваються поза сім’єю (катастрофи, землетруси, повені тощо); події, що відбуваються в сім’ї (наявність залежності в одного чи кількох членів сім’ї; тривала хвороба одного

з членів сім’ї; міжособистісні конфлікти в сім’ї; психічні хвороби чи деформація особистості; брак знань та досвіду для адаптації; нестача матеріальних ресурсів, нестача чи брак соціальних зв’язків тощо);

• за природою проблем, а саме: поява нової людини в сім’ї (шлюб чи новий шлюб після розлучення; вагітність (очікувана чи неочікувана) та батьківство; повернення будь-кого із членів сім’ї з місць позбавлення волі чи після тривалого лікування (наприклад, алкоголізму); влаштування в сім’ю дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування; усиновлення; втрата члена сім’ї (смерть члена сім’ї, госпіталізація, міграція на роботу за кордон, вихід дорослої дитини із сім’ї, влаштування жінки на роботу); деморалізація (втрата роботи чи джерела проживання; невірність; алкоголізм чи наркоманія; злочин); деморалізація плюс поява або втрата члена сім’ї (розлучення, переведення до місць позбавлення волі, самогубство або вбивство); зміна статусу (раптовий “перехід” до багатства чи до злиднів; переселення на нове місце проживання).

Визначення кризи може базуватися на характеристиці загальних проблем сімей, що лежать в основі визначення стану сімей, а саме:

· соціально-демографічні проблеми (неповні, багатодітні, батьки розлучаються, батьки дуже молоді і т.п.);

· матеріально-побутові (малозабезпечені, живуть у незадовільних житлово-побутових умовах, втратили роботу, тривалий час не отримують заробітну плату і т.п.);

· медико-соціальними (батьки є інвалідами, алкоголіками, наркоманами, психічнохворими, з хронічними соматичними захворюваннями);

· психологічні і соціально-педагогічні (в сім’ї несприятливий психологічний мікроклімат, емоційно-конфліктні взаємини, педагогічна безпорадність батьків і т.п.); соціально-правові проблеми (батьки ведуть аморальний, паразитичний, криміногенний спосіб життя; в сім’ї проживають особи, які повернулися з місць позбавлення волі, і т.п.).

До ситуацій кризи в житті дитини належить також: бездоглядність, безпритульність, жебракування дитини; різновиди насильства у сім’ї; криміногенний та аморальний спосіб життя членів сім’ї, адитивна поведінка батьків; суїцидальні наміри когось із членів сім’ї; експлуатація людини; дитяча праця, яка шкодить розвитку та здоров’ю дитини; торгівля людьми; вагітність у неповнолітніх дівчат, які не перебувають у шлюбі; втеча дитини з дому.

Кризове втручання стосовно дитини спрямоване на:

виведення дитини зі стану кризи і відновлення

її соціального статусу, фізичного та психічного стану шляхом створення умов для переходу до «допомоги для самодопомоги»;

• підтримку дитини з метою стабілізації її стану та запобігання погіршенню скрути, а також для зниження емоційної напруги;

• прийняття втрати (людини, стосунків, важливої діяльності тощо) або прийняття невизнання людьми, важливими для особистості; усвідомлення цінності свого життя і власної особистості; об’єктивне сприйняття сімейної ситуації та себе;

• стимулювання дитини до пошуку й перегляду життєвих орієнтирів, до виходу з кризи, до планування майбутнього життя.

Переваги раннього запобігання кризовим ситуаціям є очевид­ними. Це дає можливість підготуватися, проаналізувати стан справ і розробити план реагування, а в разі безпосереднього втручання - значно збільшити вірогідність успішного вирішен­ня проблеми. Раннє запобігання створює сприятливе під­ґрунтя для визначення мети, завдань, вироблення можливих планів дій та їх порівняння, аналізу можливого застосування обраного варіанту й реакції конфліктних сторін, а також роз­робки вірогідних сценаріїв скрути. Враховуючи важливість раннього запобігання, в усіх заходах, спрямованих на врегу­лювання криз і запобігання конфліктам, велика увага приділя­ється отриманню, оцінці та аналізу інформації на ранніх етапах.

Стратегія термінового втручання передбачає надання комплексу оперативних соціальних послуг, спрямованих на усунення загрози життю та здоров’ю людини або її оточенню. Під загрозою життю та здоров’ю дитини розуміють, перш за все, жорстоке поводження з нею в будь-яких умовах її існування: у сім’ї, школі, в позашкільному закладі, на вулиці тощо.

Жорстоке поводження з дитиною – будь-яка форма фізичного, психічного, сексуального або економічного та соціального насильства над дитиною в сім’ї чи поза нею (Порядок розгляду звернень із приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення (Держкомсім’ямолодь, Мі­ністерства внутрішніх справ, освіти і науки, охорони здоров’я від 16.01.04, № 5\34\24\11). Фактично жорстоке поводжен­ня – це практична реалізація насильницьких намірів і ставлення до дитини.

З точки зору порушення прав дитини жорстоке поводження вирізняють як:

• ігнорування потреб дітей, порушення їхніх прав; брак догляду за ними (чи незадовільний догляд); ізоляція дитини, бойкот (у дитячому колективі); байдуже ставлення батьків, відчуження, черствість; безвідповідальність щодо дітей; бездіяльність батьків щодо дитини у скруті; насильство у всіх видах; брутальність, глузування, неповага до гідності, особистості дитини; таке ставлення до дитини, яке не враховує її вік; дитина просто не може зробити того, що від неї вимагають батьки; авторитарний стиль спілкування з дитиною; нехтування дитиною; обман дитини.

З огляду на вищевказані показники розрізняють інституціональні види жорстокого поводження з дітьми: у сім’ї (батьків, опікунів дітей); у школі, дитячій установі (вихователів до дітей); у мікросередовищі (сусідів, молоді в дитячому колективі, у виховних установах тощо).

Як стверджують дослідники цієї проблеми, така типологізація дає підстави для виділення основних сфер проведення соціальної роботи із запобігання жорстокому поводженню з дітьми, розробки стратегій втручання на ранньому етапі його проявів і певних ознак.

При цьому розробка стратегій втручання має бути спря­мована на вдосконалення системи підвищення професійної компетентності працівників інтегрованих соціальних служб:

• інформаційне забезпечення з питань захисту дітей від жорстокого поводження;

• підвищення їхньої професійної майстерності з метою вироблення певних навичок підтримки дитини, зняття стресового стану, проведення бесід тощо;

• формування вмінь аналізу власної роботи та якості досягнень тощо.

Важливим аспектом роботи працівників інтегрованих соціальних служб є визначення ознак і проявів жорстокого поводження – саме це дає змогу якомога раніше втрутитися і запобігти подальшим неправомірним діям стосовно дитини. Для цього соціальний працівник має знати не тільки складні життєві обставини, причини виникнення жорстокого поводження, його наслідки, але й уміти розрізняти та діагностувати види жорстокого поводження за його певними ознаками.

Етапи здійснення втручання всіх типів (фази процесу втру­чання) певною мірою збігаються з етапами ведення випадку (див. 2.4) і охоплюють оцінку потреб клієнта, планування втручання, здійснення втручання, оцінку реалізації заходів і їх вплив на ситуацію/стан клієнта (див. табл. 4):







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 285. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия