Для чого і як створюється мультидисциплінарна команда фахівців?

 

Мультидисциплінарна команда фахівців — це трупа спеціалістів різних спеціальностей, однодумців, об'єднаних спільними цілями. їй притаманне: узгоджені цілі та чіткі завдання; певні функції; розподіл ролей-відповідальностей. Серед якостей, що характеризують команду, визначають взаємозалежність, прийняття цінностей і норм командної роботи, вміння робити внесок у спільну справу, підтримку один одного, довіру та відкритість, обмін знаннями та досвідом, згуртованість тощо.

Як правило, мультидисциплінарна команда формується для ведення певного випадку, де незалежні експерти з різних галузей знань працюють за окремими планами та окремими заеданиями, спрямованими на вирішення спільної мети. Оцінювання виконаної роботи, визначення пакету послуг, що пропонуються конкретному клієнтові, відбувається на регулярних групових зустрічах. Координація роботи членів команди та представления нових випадків здійснюється координатором, яким може бути соціальний працівник.

Розвиток мультидисциплінарної команди обумовлений певними закономірностями групової динаміки, а саме: визначенням п'ятикрокової моделі розвитку команди: формування (початок роботи), штурмування (період міжособистісних кофліктів), нормування (встановлення робочих стосунків, розмежування завдань і дій), виконання (налагодження розставання (прощання з деякими членами команди або припинення діяль­ності всієї команди).

Важливим чинником розвитку команди є розподіл і виконання ролей членами команди. У мультидисциплінарній команді фахівців ці ролі визна­чені заздалегідь. Тобто при формуванні команди враховуються інтереси та потреби тієї діяльності, заради якої формується команда.

У рамках роботи в соціальній сфері існують різні моделі командної роботи, які можуть бути вибудувані у певній ієрархії від індивідуалістично орієнтованих до колективно орієнтованих за такими ключовими показника­ми: хто розподіляє роботу (керівник команди чи збори команди); як при­значають новий персонал (чи залучають до цього працюючий персонал або все визначають централізовано); які методи соціальної роботи використо­вують; скільки часу члени команди справді працюють разом; як переважно проводять супервізії (на індивідуальній чи на груповій основі).

Крім мультидисциплінарної у практиці зарубіжної соціальної роботи виділяють, як пише Семигіна Т. В., трансдисциплінарну та міждисциплі­нарну моделі. За трансдисциплінарною моделлю лише один фахівець тримає прямий зв'язок із клієнтом і таким чином здійснює основне представництво команди. Специфікою міждисциплінарної команди є те, що усі спеціалісти зустрічаються з клієнтами або членами сім'ї для обговорення всіх етапів управління випадком, переліку послуг, умов їх надання та для укладання контракту. Це дозволяє дати точне експертне оцінювання проблем та ситу­ації клієнта. Спрощує пошук згоди між фахівцями та клієнтом.

Розглядаючи питання роботи з сім'єю, яка отінилася в складних життєвих обставинах, центри соціальних служб стикаються з тим, що пробле­ми сімей надзвичайно багатогранні, життєві ситуації заплутані. Тому про­яви кризи можна розглядати лише в комплексі. Неможливо, скажімо, просто вирішити питання відвідування дитиною школи, якщо відсутні еле­ментарні умови для життя родини, батьки безробітні, зловживають алкого­лем чи наркотиками. Практика показала, що, як правило, приводом для взяття сім'ї на облік та початку роботи з нею, є якась одна ознака кризи, що лежить на поверхні того клубка проблем, який у ході соціального су­проводу поступово розмотується. Всі проблемні питання, що необхідно ви­рішити для соціальної підтримки чи захисту сім'ї, неможливо вирішити лише зусиллями спеціалістів центрів. Мультидисциплінарна команда, що працюює на вирішення проблем певної сім'ї, забезпечує:

- залучення всіх ресурсів громади, дотичних організацій, установ та відомств;

- скорочення часового проміжку, за який можливо ці проблеми ви­рішити;

- зняття міжвідомчих бар'єрів;

- максимально можливий пакет послуг, що може отримати родина.

Проте, надання пакету якісних соціальних послуг стає неможливим за умов формального підходу до організації роботи мультидисциплінарної команди, відсутності єдиного керівника процесу, застосування різних ві­домчих стандартів і підходів щодо вирішення однієї і тієї самої проблеми клієнта і звичайно за відсутності ключової фігури - соціального працівника центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, що є практичним вико­навцем рішень мультидисциплінарної команди і скоординовуе зусилля ві­домств, організацій, установ та самого клієнта, що спрямовані на подола­ння тих складних життєвих обставин, що є перешкодою до нормального функціонування сім'ї та вихованя дітей.

Тому на початку функціонування мультидисциплінарної команди, що може бути на практиці опікунською радою, координаційною радою з пи­тань охорони дитинства, робочою групою та ін., необхідно:

• визначитися з її складом та ввести до нього саме тих людей, що ре­ально можуть впливати на ситуацію;

• організацією роботи цього органу має займатися одна людина, що персонально за це відповідає;

• всередині команди необхідно дійти спільної згоди щодо того, що всі дії та рішення команди спрямовані на забезпечення найкращих інтересів дітей, а не покарання батьків;

• обов'язковою умовою ефективної діяльності є контроль за вико­нанням рішень та відслідковування результатів;

• пропагувати питання діяльності мультидисциплінарної команди, а саме позитивні приклади вирішення проблем клієнтів.

Література:

1. Браун А., Боурн А. Супервізор у соціальній роботі. Супервізія догля­ду в громаді, денних та стаціонарних установах: Пер. з англ.- К.: Пульсари, 2003. - 167 с.

2. Інновації у соціальних службах /За ред. Т. В. Семигіної. - К.: Пуль­сари, 2002. - 94 с.

3. Представництво інтересів соціально вразливих дітей та сімей: Навч. посібник / За ред. Т. В. Семигіної. - К.: Четверта хвиля, 2004. - 214 с.

23. Які особливості у міжвідомчої співпраці існують у ро­боті з сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах?

Соціальну роботу з сім'єю, яка опинилася у складних життєвих обста­винах здійснюють наступні суб'єкти: управління (відділи) у справах сім'ї, молоді та спорту, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, управління (відділи) охорони здоров'я, управління (відділи) освіти і науки, органи праці та соціального захисту населення, органи внутрішніх справ та інші. Зокрема:

— управління (відділи) у справах сім'ї, молоді та спорту обласних (районних, міських) державних адміністрацій, Міністерство у справах сім'ї, молоді та тендерної політики Автономної Республіки Крим:

• сприяють працевлаштуванню та зайнятості членів сімей, які опини­лися у складних життєвих обставинах;

• звертаються з клопотанням до інших структурних підрозділів міс­цевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, під­приємств, установ, організацій з метою сприяння у наданні необхідної до­помоги сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах;

• сприяють вирішенню питання щодо надання сім'ям означеної кате­горії матеріальної (грошової чи натуральної) допомоги;

• організують оздоровлення та відпочинок дітей та молоді з сімей, які опинилися у окладних життєвих обставинах;

— обласні, міські, районні, районні в містах служби у справах непов­нолітніх:

• порушують питання про вилучення дитини із сім'ї при безпосеред­ній загрозі її життю та здоров'ю, у разі потреби - про призначення опікуна (піклувальника), тимчасове влаштування дитини, передачу в прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, інтернатний заклад;

• вживають заходів щодо захисту житлових та майнових прав дітей;

• здійснюють спільно з центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді соціальне інспектування сімей, які опинилися у складних життє­вих обставинах;

• беруть участь у судових засіданнях з розгляду справ, за якими проходять неповнолітні, надають судам інформацію про їхній соціальний стан;

— республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, міські, районні, районні в містах, сільські та селищні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді:

• координують здійснення соціального супроводу сімей, які опинили­ся у складних життєвих обставинах;

• здійснюють діагностування сімей, які опинилися у складних життє­вих обставинах, у тому числі обов'язкове соціальне інспектування;

• забезпечують системний облік сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, шляхом формування відповідного банку даних;

• розробляють спільно із сім'єю, яка опинилася у складних життєвих обставинах, план її супроводу;

• здійснюють соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, шляхом надання її членам комплексу адресних соці­альних послуг як необхідної підтримки, допомоги та самодопомоги;

- здійснюють заходи щодо попередження насильства в сім'ї або реа­льної загрози його вчинення, надають необхідну допомогу жертвам насиль­ства в сім'ї;

- представляють у разі потреби інтереси членів сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у суді;

— Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління (відділи) охорони здоров'я обласних (міських, районних) державних адміністрацій, заклади охорони здоров'я:

- надають медичну та медично-консультативну допомогу та забезпе­чують за направленням центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді консультування медпрацівниками в закладах охорони здоров'я сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;

- забезпечують санаторне лікування дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у санаторних - закладах системи охорони здоров'я за наявності медичних показань для санаторно-курортного ліку­вання;

- при потребі залучаються до інспектування сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;

— Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управ­ління (відділи) освіти і науки обласних, міських, районних державних адміністрацій, дошкільні, загальноосвітні, професійно-технічні та поза­шкільні навчальні заклади:

- забезпечують роботу шкільного психолога з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах;

- можуть створювати при освітніх закладах об'єднання батьків, педа­гогів, громадськості щодо забезпечення - педагогічного впливу на дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, і схильних до про­типравних дій, залучають до цієї роботи соціальних працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- проводять профілактичну та просвітницьку роботу з дітьми, підліт­ками, молоддю, схильними до правопорушень, з числа сімей, які опинили­ся в складних життєвих обставинах, контролюють відвідування ними на­вчальних закладів та якість навчання;

- уживають невідкладних заходів щодо активного залучення до гро­мадської та гурткової роботи в середніх заальноосвітніх школах та поза­шкільних навчальних закладах дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;

- проводять спільно з центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді інформаційно-профілактичні заходи, спрямовані на підготовку мо­лоді до самостійного життя, формування відповідального батьківства, ство­рення позитивної моделі сім'ї, профілактику жорстокого поводження в ро­динах тощо; сприяють працевлаштуванню працездатних членів сімей даної кате­горії за клопотанням управлінь у справах сім'ї, молоді та спорту, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- розглядають позачергово за клопотанням управлінь у справах сім'ї, молоді та спорту, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді спра­ви осіб з числа сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, що­до призначення державної допомоги, субсидій тощо;

- сприяють залученню до оплачуваних громадських робіт осіб з чис­ла сімей, що перебувають під соціальним супроводом центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

— органи внутрішніх справ:

- організовують та контролюють при районних відділах органів вну­трішніх справ спільно з центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та мо­лоді профілактичну та просвітницьку роботу з неповнолітніми, молоддю, схильними до правопорушень, з числа сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, та їхніми батьками;

- уживають заходів, спрямованих на своєчасне виявлення осіб, схи­льних до вчинення насильства в сім'ї, та дітей, щодо яких учинено насиль­ство або існує загроза його вчиненню, та інформують про цих осіб центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, служби у справах неповнолітніх;

- забезпечують у межах своєї компетенції першочерговий розгляд за­яв про випадки насильства в сім'ї в управліннях і відділах внутрішніх справ за поданням працівника центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- надають допомоги в отриманні паспортів дітям із числа сімей цієї категорії за клопотанням центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- здійснюють первинне дослідження поведінки, проблем та особисто­сті неповнолітніх, засуджених до покарань у вигляді громадських робіт, виправних робіт, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та їхніх сімей і передають матеріали до центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та кримінально-виконавчої інспекції;

- збирають та узагальнюють інформацію про осіб, які втягують непо­внолітніх у злочинну діяльність;

- здійснюють контроль за неповнолітніми, які перебувають на обліку кримінальної міліції у справах неповнолітніх;

— установи виконання покарань:

- проводять спільно з центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді профілактичну та просвітницьку роботу з неповнолітніми та молод­дю з числа сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, відповідно.

Яскравим прикладом впровадження ефективного механізму взаємодії суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, які оцінилися в складних життєвих обставинах, є функціонування при управлінні у справах сім'ї, молоді та спорту дорадчого органу. Такий дорадчий орган створюється відповідно до спільного наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони Здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внут­рішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Дер­жавного Департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.2006 р. № 1983/388/452/221/56/596/106 "Про затвердження По­рядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах" для здійснення координації між суб'єктами соціальної роботи із сім'ями, які опинилися в складних життєвих обстави­нах, та комплексного вирішення питань сім'ї.

До його складу входять: начальник управління (відділу) у справах сім'ї, молоді та спорту, начальник служби у справах неповнолітніх та за запрошенням керівники управлінь охорони здоров'я, освіти і науки, орга­нів праці та соціального захисту населення, органів внутрішніх справ, установ виконання покарань, керівники інших структурних підрозділів мі­сцевої адміністрації, представники підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян.

На засіданні дорадчого органу розглядаються матеріали про стан сім'ї, яка опинилася в складних життєвих обставинах (заява, акт обстеження житлово-побутових умов). На такому засіданні можлива присутність сім'ї. Рішення про взяття сім'ї під соціальний супровід або відсутність такої не­обхідності приймається більшістю голосів. По кожному конкретному факту здійснюється розподіл функцій кожного суб'єкта стосовно подолання склад­них життєвих обставин цієї сім'ї.

Всі суб'єкти соціальної роботи з сім'ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, мають повідомляти ЦСССДМ про виявлення таких сімей, брати участь у роботі дорадчого органу.

Суб'єктами соціальної роботи з сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, є виконкоми міських, сільських, селищних рад. Вони:

- інформують батьків про обов'язки та відповідальність за виховання дітей;

- створюють безпечні сприятливі умови в територіальній громаді для освіти, охорони здоров'я, зайнятості, розвитку дітей, забезпечення їх духо­вних, культурних потреб;

- своєчасно виявляють сім'ї, які перебувають у складних життєвих обставинах, вживають заходів щодо покращання їх становища, сприяють отриманню ними різних видів державної допомоги, передбачених законо­давством;

- забезпечують ефективну діяльність опікунської ради села;

- здійснюють профілактичні заходи з сім'ями з дітьми, які перебу­вають у складних життєвих обставинах, інформують відповідні підрозділи районних держадміністрацій, міськвиконкомів про такі сім'ї;

- притягують до відповідальності батьків, які не забезпечують нале­жний догляд та виховання дітей, відповідно до законодавства;

- своєчасно виявляють дітей і сім'ї з дітьми, які перебувають на те­риторії села без визначеного статусу (бродяжництво, жебрацтво, біженці тощо), та здійснюють заходи, передбачені законодавством;

- своєчасно здійснюють заходи з надання статусу дитині відповідно до законодавства;

- здійснюють заходи щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбав­лених батьківського піклування, під опіку/піклування, сприяють усинов­ленню, влаштуванню в прийомну сім'ю, ДБСТ, інтернатний заклад.

24. Коли і як завершується (припиняється) соціальний су­провід сім'ї, яка опинилась у складних життєвих обставинах?

Питання завершення соціального супроводу підпадає під вимоги:

— наказу Державного центру соціальних служб для молоді від 08.04.2002 року N° 19 "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводу небла­гополучных сімей";

— наказу Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 04.02.2002 року № 11 "Про затвердження Порядку здійснення працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді соціального інспекту­вання з метою забезпечення супроводу сімей у складних життєвих обста­винах" (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді № 94 від 01.03.2005 року);

— наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністер­ства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Мі­ністерства праці та соціальної політики України, Міністерство транспо­рту та зв'язку України, Міністерство внутрішніх справ, Державний департамент України з питань виконання покарань № 1983/388/452/221/556/ 596/106 від і4.06.2006 року "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах";.

 

Завершення (припинення) соціального супроводу сім'ї, яка опинилась у складних життєвих обставинах, можливе в разі досягнення сім'єю пози­тивних результатів, а також за відсутності позитивних змін, пов'язаних із невиконанням членами сім'ї умов, визначених угодою про взяття під соціа­льний супровід.

Зокрема, коли процес соціального супроводу відповідно до термінів, вказаних в угоді з сім'єю, наближається до завершення, передбачено про ведення соціального інспектування. За висновками, зробленими під час соціального інспектування, сім'я підлягає виведенню з-під супроводу якщо:

1) Процес соціального супроводу наближається до завершення, а про­ведена робота має позитивний результат.

2) Вжиті соціальним працівником заходи щодо сім'ї, яка перебувала під соціальним супроводом, не дали позитивних результатів через невико­нання клієнтом своїх зобов'язань, передбачених планом-угодою.

Відповідно до пункту 5 спільного наказу від 14.06.2006 року визнача­ється, що соціальний супровід може припинятися у разі:

— подолання сім'єю складної життєвої ситуації;

— відмови сім'ї від допомоги, якщо це не загрожує іншим особам;

— переїзду сім'ї.

За наявності вищезазначених причин сім'я, яка опинилася в складних життєвих обставинах, знімається з соціального супроводу.

— Який результат здійснення соціального супроводу сі­мей, які опинилися у складних життєвих обставинах, можна вважати позитивним?

Позитивним результатом здійснення соціального супроводу можна вважати:

• повне виконання зобов'язань сторін, які були зафісовані в договорі про надання соціальних послуг та плані спільних дій;

• захищеність законних прав та інтересів дітей;

• повне чи часткове вирішення життєвих проблем сім'ї, що знімає за­грозу передачі дітей в інтернатні заклади;

• підвищення соціальної обізнаності клієнтів, їх спроможності само­стійно орієнтуватися у сфері надання послуг;

• здатність клієнтів самостійно вирішувати свої проблеми.

26. Який досвід здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, мають соціаль­ні служби підтримки сім'ї?

У Київській області з 2000 року існують спеціалізовані соціальні слу­жби підтримки сім'ї. Спочатку такі моделі соціальної роботи відпрацьову­вались у трьох пілотних районах у рамках проекту "Розвиток моделі соці­альної служби підтримки сім'ї і дітей в мережі центрів соціальних служб для молоді", що здійснювався Представництвом міжнародної благодійної організації "Кожній дитині". Наступним кроком було поширення цього до­свіду вже на 10 районів. На сьогодні спеціалізовані служби працюють при 34 центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

За весь час їх існування опробовувались різноманітні форми, методи та моделі роботи. Деякі форми роботи приживалися і давали результати, деякі відхилялися, як нежиттєздатні.

На сьогодні можна говорити про системне бачення роботи служб під­тримки сім'ї щодо здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

З досвіду функціонування соціальних служб підтримки сім'ї для здій­снення ефективного супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, необхідно враховувати:

• факт існування саме таких служб треба планомірно пропагувати, рекламувати з метою формування позитивної суспільної думки;

• служби повинні бути доступні для широких верств населення;

• служби повинні бути мобільні, швидко реагувати на проблеми клі­єнтів;

• для надання дієвої допомоги необхідне залучення матеріальних ре­сурсів, оскільки вчасно надана, навіть невеличка матеріальна допомога, може вирішити проблеми сімей;

• соціальні працівники, котрі залучаються до роботи в службах, ма­ють обов'язково проходити спеціальну підготовку;

• у зв'язку з високою інтенсивністю праці в складних морально-психологічних умовах дуже високий ризик емоційного "вигорання" соціа­льних працівників, тому методично-інформаційний супровід діяльності служб є обов'язковим;

• соціальні працівники, які здійснюють супровід сімей даної катего­рії, мають володіти розвиненими комунікативними навичками, мати інфор­мацію про інфраструктуру району, міста, орієнтуватися у функціоналі різ­них дотичних організацій, закладів та установ.

Нижче подаються приклади здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, спеціалістами служб під­тримки сім'ї соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Київської області.

У Київській області проживає багато сімей, котрі опинилися в склад­них життєвих обставинах, й історії яких варті увага. Проте, найбільш за­пам'ятовуються саме ті сім'ї, які за допомогою соціальних працівників, у результаті соціального супроводу стали вищими за всі негаразди, що під­кинула їм доля.

 

Як і більшість дівчат, Світлана С., шукала свою долю, і в пошуках приїхала з Росії до Києва. Тут вона вступила до навчального закладу і мріяла знайти престижну, високооплачувану роботу, влаштувати своє майбутнє. Проте, у долі свої плани: Світлана зустріла хлопця, який щойно вийшов з місць позбавлення волі, незабаром вони одружилися і на­родили дитину. Світлана не закінчила навчання, у неї не було роботи, так само, як і у її чоловіка Миколи. Жили вони у його батьків, з якими згодом почалися труднощі у стосунках. Побутові проблеми та життєві перипетії перекреслили усі світлі почуття, які колись переповнювали подружжя: потроху їх почали "з'їдати" злидні, й навіть щастя від на­родження дитини вже не було таким яскравим. Світлана та Микола намагалися знайти роботу, та спроби були марними - чоловік, обтяжений "вироком" у паспорті як колишній засуджений. У дружини існувала ще й інша проблема: вона не мала громадянства, а ще де діти на час ро­боти маленького сина Іванка, адже батьки чоловіка не бажали брати на себе такий тягар і взагалі чим-небудь допомагати молодді. Січ'я зайшла у глухий кут, вона була на грані розриву.

У соціальну службу підтримки сім'ї інформація про цю сім'ю посту­пила від соціального педагога, що працював у селі, в якому проживало по­дружжя. Зусиллями соціальних працівників Броварського районного ЦСССДМ, сільської ради, районної адміністрації сім'я поступово виве­лася із кризи: була проведена бесіда із членами родини та налагоджені стосунки між членами сім'ї. Миколу влаштували на роботу на будівни­цтво, Світлана також з допомогою соціальних працівників знайшла ро­боту на ринку; бабуся з дідусем погодилися виховувати внука, поки ба­тьки на роботі; Світлані допомогли прискорити оформлення усіх документів.

Вирішення таких життєвих дрібниць допомогло зберегти цілісність однієї з родин України та подарувало можливість відчувати щастя сі­мейного затишку та благополуччя двохрічному Іванку, який кожного дня своєю посмішкою, блиском оченят радує найближчих людей: маму, тата, дідуся, бабусю. А нещастя, яке стояло так близько, сподіваємося, наза­вжди покинуло цю родину.

Небагато зустрічається посправжньому щасливих родин. Навіть і ті,що і побрались по коханню, часто розтрушують його по дрібних жи­тейських борозенках і вже за рік-два не мріють про тихий рай, а просто тягнуть скрипуче родинне ярмо.

Наталія, як і кожна молода жінка, мріяла про родинний затишок і міцну сім'ю. Народила семеро діток, була щаслива у своєму материнст­ві, а от з чоловіком стосунки не складались. Ображав, пригнічував, пив, залицявся до інших жінок, а іноді і синцями "нагороджував". Все терпі­ла, з усім змирялася, щоб добре і мирно було в родині. Та покірність дружини викликала у Сергія лише злість. Наталія зважилась па рішучий крок - забрала всіх дітей і втекла від чоловіка до матері на Київщину.

Складно було великій родині з маленькими дітьми вижити в селі. Та Наталія, яка і сама зросла в багатодітній сім'ї, не втрачала надії. З самісінького ранку - на город, а потім до пізнього вечора - робота по гос­подарству. Стомлювалася від тяжкої фізичної роботи, а невдовзі поча­лися проблеми зі здоров'ям. Жінка знаходилась у повному відчаї, не один раз закрадалася думка: "Здати б меншеньких дівчаток до інтернату, тоді б стало трохи легше...". Але погляд зупинявся на русявих голівках двій­нят, і вона хапалася за будь-яку роботу в селі, щоб заробити копійку. Саме у цей час спеціалісти служби підтримки сім'ї Переяслав-Хмельницького районного ЦСССДМ познайомилися з Наталією, а трохи пізніше взяли родину під соціальний супровід. Не з першої хвилини жінка погодилась на співпрацю, насторожено зустрічала "непроханих гостей". Не вірила у те, що хтось може безкорисно надати допомогу і підтримку. Але соціальним працівникам вдалося налагодити з клієнткою довірливі відносини. Вони спільно з сільською радою допомогли Наталії розв'язати чи не найгострішу проблему - власне житло. Родина отримала дво­кімнатну квартиру. Щоб звести кінці з кінцями, Наталія, не знайшовши роботи в селі, залишила дітей на бабусю, а сама поїхала на заробітки до Москви. Спеціалісти СПС опікувалися дітьми, адже бабуся не могла сама справитися з вихованням онуків. Постійно спілкувалися з вчителя­ми, надавали гуманітарну допомогу, канцтовари.

Заробивши трохи грошей, Наталія повернулася до дітей у село, де її чекала неприємна несподіванка - приїхав чоловік. Сергій без зайвих пояс­нень і вибачень залишився проживати разом з дітьми і дружиною. Ната­лія вдруге опиняєгпься в безвихідній ситуації: з одного боку - матеріаль­на скрута, з іншого - погрози і сварки з чоловіком, який був небайдужий до чарки і не бажав іти працювати. Сергій відчув себе господарем положення, почав вимагати гроші у дружини. Потім легко програвав їх на гральних автоматах. Це стало останньою краплею. Жінка звернулася у службу підтримки сім'ї. Спільно з працівниками правоохоронних органів Сергія було попереджено і притягнуто до відповідальності за жорстоке поводження з дружиною і дітьми.

На сьогоднішній день завдяки допомозі соціальних працівників двоє старших дітей Наталії стали учнями професійного училища. Відчувши дієву підтримку, жінка стала впевненішою в собі, як і кожна мати, ра­діє успіхам своїх дітей і по-новому дивиться у майбутнє - спокійно, без страху, з надією. ____________________________________________

Не проста доля у Ліди. Були в її житті і чоловік-алкоголік, і мате­ріальні нестатки, і радість материнства, і 10 років позбавлення волі.

Повернулась у батьківський дім, а де там той дім... Ні батька, ні матері, ні дітей (а їх у неї троє) - життя розкидало їх по дитячих бу­динках.

Матеріальне становище, жахливі побутові умови, відсутність ко­штів на харчування - з такими проблемами хоч назад повертайся. На допомогу вчасно прийшли соціальні працівники Макарівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Київської області. Спільними зусиллями вдалося повернути дітей до матері. Через деякий час Ліда зрозуміла, що чекає четверту дитину. Діти сприйняли цю но­вину з радістю.

По народженні дитини виникли нові проблеми: для того, щоб офор­мити соціальну допомогу по народженню дитини, необхідний паспорт, реєстрація за місцем проживання. Паспорт у Ліди був ще старого зразка (в період обміну паспортів вона перебувала в місцях позбавлення волі), крім того, вона за паспортом громадянка СРСР, тож і зареєструватись не має можливості. При сприянні працівників центру СССДМ, Макарівський районний суд визнав Ліду громадянкою України з правом одержання паспорту України. Для прискорення видачі паспорта громадянки України, були задіяні органи місцевого самоврядування. Було оформлено документи на одержання такої необхідної соціальної допомоги при наро­дженні четвертої дитини. Крім того, за цей час центром СССДМ сім'ї була надана матеріальна, неодноразово - гуманітарна речова допомога.

Першого вересня троє дітей пішли до школи. їх проводжали всміх нені мама і найменший братик.

У сім'ї Катерини, якій влітку 2006 року виповнилось 20 років, наро­дилось немовля - синочок Станіслав. Але складне матеріальне станови­ще, неналежні умови проживання призвели до того, що молодій матері не було куди повернутись із пологового будинку. Вчасне втручання соціаль­них працівників Згурівського районного центу СССДМ Київської області, районного лікаря-педіатра, районного акушера-гінеколога сприяло тому, що сім'я повернулась додому в належні умови, які було створено для но­вонародженої дитини.

Спільними зусиллями вдалося подолати складні життєві обставини: допомогти облаштувати місце для Станіслава (було зроблено ремонт у будинку, забезпечити його дитячим ліжечком та одягом); надавалась допомога під час оформлення та отримання соціальної допомоги при на­родженні дитини, допомога в оформленні статусу одинокої матері, пси холого-педагогічне консультування щодо виховання дитини.

Як приємно дивитися, коли по вулиці йде щаслива мама з маленьким Станіславчиком. Адже для кожної жінки найважливіше в житті - це здорова дитина, якій вона надає належне виховання, турботу, всю себе.

Настя з усіх сил намагалася не опускати рук, адже від неї залежа­тиме життя трьох її дітей: семирічного Тимура, п'ятирічної Віри та дворічної Валерії. А ситуація в сім'ї погіршувалася. Життя у Києві зі співмешканцем ставало нестерпним... Врешті-решт матір вирішила пере­їхати до м. Сквиру Київської області до своєї сестри, хоча розуміла: довго не зможе залишатись на утриманні родичів, потрібно самій става­ти на ноги. А доходів на той час ніяких... У Віри та Валерії відсутні свідоцтва про народження, тому жодних виплат на дітей не отримує, втрачені й інші документи: трудова книжка, диплом про загальноспеціальну освіту, атестат зрілості. За таких умов і на роботу не влаштує­шся... Та й дітей немає на кого залишити... Найбільше Настя боялася, що не зможе далі утримувати своїх кровинок. Сім'я залишилась без за­собів для існування.У Сквирський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді по­відомлення про складне становище сім'ї надійшло зі школи, яку почав відвідувати першокласник Тимур. Працівники служби раннього втручан­ня, провівши соціальне інспектування сім'ї та виявивши ряд проблем, по­чали допомагати матері долати труднощі, що склалися.Скільки радості було у дітей, коли мама принесла в дім виділену в центрі соціальних служб гуманітарну допомогу у вигляді продуктів хар­чування та одягу!Паралельно з матеріальною підтримкою, служба почала сприяти в оформленні відсутніх документів. Настя, відчувши підтримку і підба­дьорення, сповнилася надії, що все у її сім'ї владнається, й усі сили ки­нула на вирішення проблем.

З поновленням документів відкрилася можливість отримувати соці­альну допомогу як матір-одиначка та як малозабезпечена сім'я. Почали надходити кошти. Настя вдихнула з полегшенням і почала шукати ро­боту та будинок. Через деякий час сім'я мала змогу жити самостійно у найманому будинку, а Настя працевлаштувалась. Так, крок за кроком, за підтримки соціальної служби сім'я змогла подолати кризу. Життя продовжується... жливіше в житті - це здорова дитина, якій вона надає належне виховання, турботу, всю себе.

 

 

Методичке видання

ЗВЄРЄВА Ірина Дмитрівна,

КИЯНИЦЯ Зинаїда Петрівна,

КУЗЬМІНСЬКИЙ Володимир Олександрович,

НІКОЛАЄНКО Людмила Олсксандрівна,

ПЕТРОЧКО Жанна Ваеилівна,