Християнська культура

Християнство — найбільш поширена і розвинена світова монотеїстична релігія з вірою в Бога-Трійцю і позбавлення своїх послідовників нелюдських умов життя божественним Спасителем – Месією. Поряд з ісламом та буддизмом входить в число трьох світових релігій (його притримуються більше чверті людства). Основу християнства становить учення про Боголюдину Ісуса Христа, який, щоб звільнити людей від первородного гріха, прийняв смерть через розп'яття на хресті, але воскрес, вознісся на небо і обіцяв повернутись на землю вдруге «У Судний день, для того, щоб судити живих і мертвих»; за результатами Божого суду одних направити до Раю, а інших – у пекло;

Християнство зародилося на сході Римської імперії (території сучасного Ізраїлю, в Палестині) в I ст. Засновником вважається Ісус Христос. Християнство займає перше місце у світі за географічним розповсюдженням, тобто майже в кожній країні світу є хоча б одна християнська громада.

За вірою християн, Ісус народився у Віфлеємі (Палестина) на тридцятому році правління у Стародавньому Римі імператора Августа. Його батько — Бог Яхве (Саваоф, Єлохім, Єгова і т. ін.), мати — дружина тесляра Йосифа Діва Марія (за легендою, Марія, попри зачаття і народження сина, залишилась непорочною). Йосиф і Марія з немовлям жили в Назареті в Галілеї (на півночі Палестини). У дванадцять років Ісус в Єрусалимському храмі відчув, що Він перебуває не просто у приміщенні, а в будинку свого Батька, що Він Син Божий. У тридцятирічному віці Він отримав хрещення. Всі його справи і думки навіяні Богом, а в Ньому, Синові Божому, лише проявляються. Мудра віра Ісуса привертала до Нього кращих людей ізраїльського народу. Домінуючими рисами Його були покірність, терплячість і доброзичливість.

У 1054 р. християнство розкололося на православ'я і католицизм. У XVI ст. від римсько-католицької церкви відокремився протестантизм, який згодом розпався на низку самостійних церков: лютеранську, кальвіністську, англіканську, баптистську, адвентистську, методистську тощо.

У наш час християнство сповідують майже два мільярди людей. Воно налічує більш як 20 тис. різних конфесій. Найвпливовішими з них є римсько-католицька церква (1 млрд. 200 млн. віруючих), протестантські церкви (360 млн. віруючих), православна церква (170 млн. віруючих). Серед протестантських церков найбільшою є англіканська церква, що налічує 80 млн. адептів. Християнство є наймасовішою релігією в Україні, а також у багатьох інших країнах, за різними оцінками християни становлять понад ЗО % населення світу.

Початок проникнення християнства з Візантії (Східна Римська імперія) у Київську Русь припадає на середину X ст., але офіційно воно стало тут державною релігією у 988 р.

Віровчення християнства як світової релігії викладене у Святому Письмі, Святому Переказі та працях християнських філософів. Святе Письмо, або Біблія (від гр. — книги), — збірник творів про історію християнства, його зміст, віровчення і культи, пророцтва, обов'язки християн, їх світогляд і діяльність, взаємовідносини й організацію. Біблія — перша у світі друкована книга. Біблія за накладом посідає перше місце у світі серед друкованої літератури. Перше місце належить їй також за кількістю перекладів на інші мови з давньоєврейської (Старий Завіт) і давньогрецької (Новий Завіт) мов. Біблію, повністю або частково, перекладено на 2261 одну мову. У повному варіанті вона видана 383 мовами. її використовують в індивідуальних молитвах, колективних богослужіннях, на заняттях у релігійних навчальних закладах тощо.

Біблія складається з двох частин — Старого і Нового Завітів. В 39 книгах Старого Завіту розповідається про створення Богом Всесвіту; про гріхопадіння першої людини, про історію обраного Богом народу Ізраїлю, про пророків і пророцтва. До Старого Завіту входять також Псалми — стародавні пісні і молитви до Бога.

Новий Завіт (від давньорус. — завіт, договір, назва вчення про нібито новий завіт Бога людям через Ісуса Христа) складається з 27 книг. У них йдеться про народження і життя Сина Божого Ісуса Христа, про його вчення і смерть в ім'я спасіння грішного людства, а також про його воскресіння, про життя перших християн, про їхні надії на другий прихід Ісуса Христа для закінчення справи спасіння людського роду.

Єдиним джерелом інформації про життя і діяльність Ісуса є чотири Євангелія Нового Завіту. До їхньої появи всі спогади про його діяльність і віровчення передавались у формі розповідей.

Євангелія (від гр. — блага вість) — ранні християнські писання, основна частина Нового Завіту. їх авторство приписують учням Ісуса — апостолам і їхнім найближчим учням.

Апостолами (від гр. — посланець) у первісному християнстві вважалися мандрівники, які ходили від громади до громади, існували за їхній рахунок і проповідували нову релігію серед нехристиян. Вони звертались один до одного і до громад із посланнями, розглядали різні питання віри і внутрішнього життя. Пізніше церковна традиція закріпила назву "апостол" лише за дванадцятьма "учнями" Ісуса, яких він обрав для поширення свого вчення (Андрій, Матфей, Петро, Фома, Іоанн, Іуда, Іаков, Павло, Пилип, Варфоломій, Фадей, Симон Зілот).

Символ віри — короткий звід головних догматів віровчення, що беруться на віру, бездоказово. Символ віри християнства містить дванадцять постулатів (положень): про Бога як творця світу і першу іпостась Святої Трійці; про віру в Сина Божого единородного Ісуса Христа; про Боговтілення, згідно з яким Ісус Христос, залишаючись Богом, разом із тим став людиною, народившись від Діви Марії; про страждання і смерть Ісуса Христа — догмат спокути; про воскресіння Ісуса Христа; про тілесне вознесіння Ісуса Христа; про друге пришестя Ісуса Христа на землю; про віру в Святого Духа; про ставлення до церкви; про таїнство хрещення; про майбутнє всезагальне воскресіння мертвих; про вічне життя.

Західна християнська церква з 1054 р. називається католицькою (від гр. — всезагальний, вселенський). її прихильники, віруючі-католики, проживають в основному в країнах Західної Європи, Прибалтики, Латинської Америки, СІНА, Австралії та в багатьох інших регіонах світу, в тому числі в західних областях України і Білорусі.

Східна християнська церква з 1054 р. називається православною, а її віруючі — православними. Православ'я поширене головним чином серед населення Східної Європи і Близького Сходу.

У XVI ст. у християнстві відбувся ще один розкол: від католицизму відокремився протестантизм. У подальшому розколи у християнстві продовжувалися всередині трьох його головних напрямів — у католицизмі, протестантизмі і православ'ї, однак спільні догмати і обов'язки християн були і залишаються незмінними. Серед догматів виокремлюються такі.

Молитва — основа християнської духовності. Вона включає три головних елементи: вдячність, покаяння, заступництво (молитва про інших). Вона часто супроводжується читанням Біблії, розмірковуваннями і використанням ікон. Ікона у християн — стилізоване зображення Ісуса, його матері Марії, святих. Частіш за все християни використовують три молитви: молитву Господу або "Отче наш"; молитву Ісусові, що складається з повторення речення "Господи Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй мене, грішного"; і молитву «Радуйся, Маріє або Аве, Марія» - гімн Діві Марії, який використовують католики.

Пости у християнстві, як і в інших релігіях, — це заборона або обмеження вживання їжі взагалі чи деяких її видів з метою регламентації життя віруючих і поглиблення їх релігійності. У християнстві існують багатоденні та одноденні пости. До багатоденних належать: Великий піст перед Великоднем, Різдвяний — перед Різдвом, Петрів — перед святом апостолів Петра і Павла, Успенський — перед Успінням Пресвятої Богородиці. Одноденних постів віруючі мають дотримуватись щотижня у середу і п'ятницю, а також у свято Здвиження хреста, перед Хрещенням тощо. Під час посту забороняється здійснювати таїнство шлюбу, брати участь у веселощах і розвагах; бажано сповідатися у гріхах.

У християнстві обов'язковими є сім таїнств – культових дій, за допомогою яких віруючим передається "невидима благодать Божа". До них належать:

Хрещення символізує прийняття людини до лона християнської церкви. Під час хрещення людина нібито "помирає для життя плотського, гріховного і відроджується для життя духовного, святого".

Миропомазання — отримання людиною божественної благодаті. Ритуал миропомазання полягає у змащенні лоба, очей, вух та інших частин обличчя і тіла віруючого ароматичною речовиною — миром (сумішшю оливкової олії, білого виноградного вина і ароматичної речовини).

Причастя — таїнство, під час якого віруючі причащаються хлібом і вином як символами "тіла і крові Христа". Тим самим віруючі немовби стають послідовниками Ісуса Христа, "учасниками божественного єства".

Покаяння (сповідь) — розповідання віруючим священикові про свої гріхи й отримання від нього прощення ("відпущення гріхів") ім'ям Христа. Церква гарантує тайну сповіді.

Священство — посвячення у сан священнослужителя.

Шлюб — укладення церковного шлюбу. Майбутнє подружжя дає перед вівтарем обітницю бути вірними один одному, отримуючи через здійснення таїнства шлюбу "благодаті чистої однодушності до благословенного народження і виховання дітей". Сам Бог оберігає шлюбний союз людей, а церква підкреслює, що головним у шлюбі є не юридичний чи економічний, а моральний, тотожний релігійному, елемент.

Соборування — таїнство, що здійснюється над хворим. Боно полягає у проголошенні певних молитов і помазанні освяченим єлеєм лоба, щік, губ, грудей і рук (єлей — те саме, що й миро).

Таїнства і богослужіння здійснюються у храмах — церквах.

Отже, виникнення християнства і його перетворення на світову релігію — тривалий, складний, але закономірний процес, відповідь на потреби життя й інтереси людей. Християнство — суттєвий феномен загальнолюдської культури.