ВИСНОВОК

Сучасний процесор — крихітна кремнієва плата, на поверхні якої знаходиться безліч контактів, а всередині її — складна напівпровідникова структура, що складається з мільйонів транзисторів. Сьогодні у світі існує три основних виробника процесорів: фірми AMD, Intel і VIA Technologies.

Архітектура центрального процесора постійно змінюється, але завдання, що виконуються цим пристроєм, залишаються постійними. Сучасні процесори володіють наступними характеристиками: енергоспоживання, тактова частота, архітектура і продуктивність. Продуктивність сучасного центрального процесора залежить від декількох складових: кількості ядер,розміщених на одному кристалі, тактової частоти, кількості та швидкості кеш-пам'яті.

Спочатку кожен центральний процесор створювався для унікальної у своєму роді комп’ютерної системи. Природно, такий метод був дорогим і малоефективним. Виробники почали випускати серійні моделі центральних процесорних пристроїв, розділених на класи і типи. Це дозволяло швидко замінювати зіпсований процесор і застосовувати єдину модель процесора при створенні різних пристроїв. Створення мініатюрного центрального процесора дозволило значно зменшити розміри персонального комп’ютера і схожих з ним пристроїв. Процесори використовуються в багатьох сучасних електронних приладах, наприклад стільникових телефонах і фотоапаратах.

Шари – це основа роботи у Photoshop.

У растровому графічному редакторі Photoshop кожен шар можна розглядати як лист прозорої плівки. На цій плівці можуть знаходитися пікселі, забарвлені в різні кольори, причому вони можуть бути як повністю непрозорими, так і напівпрозорими або цілком прозорими. Такий лист плівки можна вільно переміщати щодо інших шарів-плівок, проте елементи, розташовані на одному і тому ж шарі, не можуть змінити свого розташування один відносно одного.

Довільне зображення в Photoshop містить хоча б один шар – Фоновий.При відкритті довільного файлу растрової графіки зображення розміщується у фоновому шарі. Фоновий шар не містить прозорих областей і розташовується на найнижчому рівні. Усі інші шари розташовуються поверх фонового. Фоновий шар має деякі відмінності від звичайних шарів. Фоновий шар, на відміну від всіх інших, не можна переміщати за допомогою інструменту Переміщення.

Після введення тексту автоматично формується Текстовий шар. Текстові шари служать для редагування та форматування тільки текстової інформації. Якщо вимагається внести які-небудь зміни в текст, достатньо виконати подвійне клацання по відповідному текстовому шару, вибрати інструмент Текст і виконати редагування. Текстовий шар може бути перетворений у растрове зображення, після чого до нього можна застосовувати засоби для обробки зображень.

Коригуючі шари – призначені для тонової та колірної корекції зображення. Шар коректування це порожній шар-маска, що розташовується в палітрі Шарів і володіє всіма властивостями звичайного шару. Ці шари Photoshop сприймає як команду «додати в кожний піксель зображення деяку кількість певного кольору», коригуючі шари – невидимі у вікні відображення.

Для роботи з шарами призначена палітра Шарів та команди меню Шар.

Щоб відкрити або заховати палітру Шарів, слід вибрати в меню Вікно пункт Показати палітру шарів або натискувати клавішу F7. На палітрі Шарів зосереджені основні інструменти, необхідні для роботи з шарами (більшість команд для управління шарами також знаходиться в меню Шар).

За допомогою палітри Шарів можна легко проводити основні операції з шарами – створювати і видаляти шари і маски шарів, перейменовувати та блокувати шари, змінювати прозорість, режим накладення шару, групувати шари, додавати різні ефекти і стилі шарів.

В правому верхньому кутку палітри Шарів розташована кнопка із зображенням трикутної стрілки. Клацнувши по ній, можна викликати меню, в якому зібрані деякі команди для роботи з шаром.

Декілька шарів можна зв’язати разом, щоб виконати над ними загальні дії, наприклад, щоб перемістити їх або трансформувати як єдине ціле або щоб вирівняти їх, рівномірно розподілити по горизонталі або вертикалі. Щоб зв’язати декілька шарів разом, необхідно виділити один з них, а потім клацнути в індикаторі зв’язків у всіх шарах, які потрібно з ним зв’язати. Про те, що шари зв’язані буде відповідати піктограма ланцюжка. Для того, щоб вирівняти їх один щодо одного, в палітрі шарів необхідно виділити один з цих шарів і виконати команду вирівняти зв’язані шари з меню Шар, або скористатися кнопками на панелі управління, вибравши інструмент Переміщення.

В лівій верхній частині палітри Шарів знаходиться список вибору режиму накладення шару, що розкривається. Режими накладення призначені для створення різних художніх і спеціальних ефектів. Вони визначають спосіб взаємодії шару з нижче лежачим шаром. Для того, щоб змінити режим накладення шару, достатньо виділити шар в палітрі Шарів і вибрати потрібний з них в списку, що розкривається, в лівій верхній частині палітри. При зміні режиму накладення відбувається математична обробка колірних значень пікселів верхнього шару і лежачих точно під ними пікселів нижнього шару. Результат цієї обробки може розрізнятися залежно від вибраного режиму, який, по суті, є тим або іншим алгоритмом обчислень. Кращий спосіб зрозуміти принцип роботи режимів накладення – розмістити на двох шарах два різні зображення і спробувати змінити режим накладення для верхнього шару.

В процесі роботи над макетом часто вимагається створити розтушовування, колаж, приховати яку-небудь частину початкового зображення. Все це можна робити за допомогою Масок шарів. Маска шару визначає, які області шару будуть прозорими, а які – ні. Щоб створити маску шару, достатньо клацнути по кнопці Додати маску шару, розташованій в нижній частині палітри Шарів. В результаті поряд з мініатюрою зображення виникне білий прямокутник. Для маски шару білий колір позначає непрозорі області, а чорний – прозорі. Відтінки сірого відповідають напівпрозорим областям. Маска шару не знищує жодного пікселя на шарі – вона просто робить їх тимчасово прозорими.