ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

При встановленні меж міста Приморська, я користувався електронним тахеометром, але перед цим я ознайомився з охороною праці і технікою безпеки під час виконання топографо-геодезичних робіт.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Завдання охорони праці полягає у зведенні до мінімуму вірогідність ураження, захворювання працюючого з одночасним забезпечен­ням комфорту при максимальній продуктивності праці. Метою нау­кової організації праці є розробка та впровадження в практику раціо­нальної побудови трудового процесу, при якому забезпечується висо­ка продуктивність праці, створюються умови для збереження здо­ров'я працівників, збільшується період їх трудової діяльності. Охоро­на праці тісно пов'язана із загальним завданням охорони природи, тому що очистка та знезараження стічних вод та викидів в атмосферу, боротьба з шумом і вібрацією, захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань служать не тільки цілям охорони праці, але й одночасно сприяють збереженню середовища існування люди­ни.

Під час виконання топографо-геодезичних робіт використовуються різні геодезичні прилади, які потребують умілого і бережливого пово­дження та належного догляду за ними.

Прилади не повинні мати вибоїн, подряпин та інших дефектів, які впливають на їх роботу. Дерев'яні частини приладів не повинні мати тріщин, відщепни, розклеєних частин. У футлярах для приладів не по­винно бути пошкоджень. Необхідно переконатися в наявності у них ключів, гвинтів, викруток, гайок, воротків, маслянок, запасних рівнів і т. ін. Усі гнізда в ящиках футлярів повинні бути заповнені, а додатки підходити до відповідних частин інструментів.

Під час транспортування прилад акуратно вкладають у футляр. При цьому не можна докладати великих зусиль, прилад повинен входи­ти у гніздо вільно. Усі додатки до приладів повинні знаходитися у сво­їх чашечках або місцях футляра, не хитатися під час транспортування, що може призвести до їх пошкоджень.

Після укладення приладу у футляр затискуються всі його закріпні гвинти, гвинти і гайки футляра, після чого він замикається. Футляри деяких приладів можуть бути закриті тільки при певному положенні кри­шки футляра.

Під час укладення футлярів з приладами в ящики для транспорту­вання необхідно перекласти їх пружними пакувальними матеріалами. На ящиках обов'язково повинні бути мітки верху та низу. Під час розпаковки ящика слід трохи нахилити кришку уверх і після цього її відк­рити, інакше відгвинчені під час перевезення дрібні частини можуть випасти з ящика.

Виймаючи прилад з футляра, треба знати спосіб його укладення і закріплення у футлярі; при необхідності зробити на його стінках відпо­відні написи про положення частин приладу у футлярі, для чого вико­ристовують, зокрема фотографію приладу у футлярі. Щоб вийняти при­лад з футляра, треба взятися рукою за нижню частину підставки з під­йомними гвинтами.

Спочатку необхідно розставити штатив, затиснути баранчики, придавши на око головці штатива горизонтальне положення. Постави­вши прилад на штатив, необхідно закріпити його становим гвинтом. Під час роботи підйомними гвинтами і центруванні становий гвинт дещо відпустити.

Для уникнення деформації окремих частин приладу його не слід залишати на значний термін під прямими променями сонця без парасо­лі.

Під час роботи з приладом усі його частини повинні рухатися легко і плавно. У випадку затримок, заїдання тощо не можна докладати різких зусиль, а слід шукати причини та усунути їх.

Під час виконання геодезичних робіт не можна залишати у полі прилад без нагляду.

При перенесенні геодезичних приладів з місця на місце необхідно укладати їх у футляр, або переносити, тримаючи прямовисно, відпус­тивши при цьому баранчики ніжок штатива і склавши їх разом.

Особливо обережно необхідно переносити прилад у лісі, щоб не за­чепити дерева. Під час дощу треба накрити прилад поліетиленовою плівкою. Якщо ж прилад потрапив під дощ, то необхідно дати йому об­сохнути і лише у разі потреби прикласти серветку для збирання вологи. Під час грози необхідно зібрати прилади і піти з ними в укриття. У пильну погоду, під час роботи у містах, на будівельних майдан­чиках тощо потрібно частіше усувати щіточкою порох з оптики та час­тин приладу, що труться.

Розбирати прилад можна лише у випадку крайньої необхідності і за умови знання його конструкції у світлому і чистому приміщенні.

Не слід часто підгвинчувати виправні гвинти, особливо біля сітки ниток і рівня. Важливо досягти сталості їх положення у приладі.

Якщо ніжки приладу недостатньо закріплені в землі, необхідно слідкувати за тим, щоб його не перекинуло вітром. Під час роботи на піщаному фунті треба обережно ходити навколо приладу, щоб не ви­кликати зміщення його у процесі вимірювань. При цьому необхідно забивати в грунт дерев'яні кілки і на них ставити ніжки штатива, Заби­вання кілків у ґрунт є обов'язковим під час роботи з приладом на боло­ті.

Забрудненість лінз негативно впливає на чіткість зображення. Пил з лінз очищають м'якою щіточкою або серветкою. Шкідливими є та­кож жирові плями, які можуть з'явитися на лінзах при доторкуванні до них пальцями рук. Плями змиваються змоченою чистим спиртом серве­ткою. Спирт не повинен потрапляти на оправу лінз. Після цього скло протирається серветкою з дрібно потовченою м'якою крейдою. Після випаровування спирту крейда зчищається з лінз пензликом або сервет­кою.

Велику увагу слід приділяти рейкам, які не можна класти на плече плазом, а треба неодмінно носити у положенні на ребро. На них не мо­жна сідати, їх можна класти на рівну поверхню ґрунту. Під час дощу рейки бажано вкрити, мокру рейку не можна ставити для сушіння біля вогню або притуляти до гарячого джерела. Вона повинна обсихати по­вільно, бажано на повітрі або у сухому місці. Притуляючи рейку до стінки, слід ставити її в кут і по можливості прямовисно. Треба слідку­вати за чистотою п'ятки рейки.

Особливу увагу слід приділяти мірній стрічці і рулетці. При розк­ручуванні їх вони не повинні згортатися петлями та вісімками. Під час роботи на дорогах треба слідкувати за тим, щоб через стрічку (рулетку) не переїжджали автомобілі тощо. Перед намотуванням стрічки чи ру­летки на кільце їх треба насухо витерти. Якщо працюють у сиру пого­ду, то перед згортанням стрічку (рулетку) потрібно протерти насухо змоченою у гасі серветкою і змазати маслом.

Перед початком роботи з електронним тахеометром, я ознайомилася з інструкцією з техніки безпеки, яка визначена виробником. Цей прилад призначений для використання в умовах, придатних для постійного перебування людини. Він не придатний для робо­ти в агресивному або вибухонебезпечному середовищі.

Не передбачене інструкціями застосування приладу може призвести до травм, збоїв у роботі і матеріальних втрат.

При роботі з електронним тахеометром: забороняється самостій­но розбирати і ремонтувати прилад; не можна дивитися на сонце через зорову трубу; не можна довго дивитися на лазерний промінь (для приладів з лазерним виском); не приєднувати до приладу батарею під час її зарядки і не накривати зарядний пристрій під час підзарядки батареї; не використовувати пошкоджені кабелі живлення, розетки то­що; не встановлювати прилад поблизу легкозаймистих газів і рідин; не торкатися мокрими руками при підключенні і відключенні облад­нання тощо.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема: „Техніка мовлення вчителя. Фонаційне дихання і голос як складові техніки мовлення”