Студопедия — Організація виконання (реалізація) управлінського рішення.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Організація виконання (реалізація) управлінського рішення.






Поняття "організація";, що дуже важливе не тільки в контексті даної теми, але й в науці управління взагалі, застосовується в двох основних значеннях: організація як стан керованого об’єкта (системи) і організація як функція управління, або, що одне і те саме, елемент (стадія, етап) управлінського циклу.

У першому значенні організація – це упорядкований стан керованої системи, її структура. Саме це мають на увазі, коли кажуть, наприклад, про державні або громадські організації. В цьому смислі організаціями є і держава, і державні органи будь-якого призначення і рівня, в тому числі й органи внутрішніх справ. Момент стабільності, притаманний організації в такому розумінні, дозволяє за допомогою організаційних схем дослідити структуру державних органів та здійснити пошук найбільш перспективних шляхів її удосконалення.

На відміну від цього, організація, що розуміється як функція управління, передбачає вже не стабільність, а динамічність. У цьому смислі організація – це діяльність. Організація як діяльність, у свою чергу, має два аспекти: це, по-перше, діяльність щодо побудови та вдосконалення структури будь-якої соціальної системи, і, по-друге, діяльність щодо втілення в життя управлінських рішень. Другий аспект може бути охарактеризований як складова частина процессу управління (управлінського циклу).

Крім того, поняття "організація" застосовується як рівнозначне поняттю "управління". Це обумовлено не тільки тим, що організація виконання управлінського рішення є центральним робочим елементом управлінського циклу, але й тим, що організаційні моменти буквально пронизують усю діяльність щодо управління. Навіть висунення управлінських гіпотез підчас необхідно організовувати, не кажучи вже про збирання інформації, контроль та облік. Тому прийнято вважати, що само управління потребує організації. Але при цьому слід розрізняти ці поняття, маючи на увазі, що перше, тобто управління, ширше за друге і включає його до свого складу.

За комплексом підготовки та прийняття управлінського рішення йде організація його виконання. Це основний робочий етап процесу управління. Він, як правило, один з найбільш трудомістких. Саме на даному етапі здійснюються управлінської операції, що повинні завершитись досягненням поставлених цілей.

Організація виконання управлінського рішення включає стадії:

1. З’ясування управлінського рішення (організатором його виконання). Це дуже важлива стадія, оскільки навіть цілком обґрунтоване і реалістичне рішення не може бути реалізоване або виконане повністю внаслідок того, що не було правильно зрозуміло виконавцем.

Вивчення рішення починається, як правило, із з’ясування основної ідеї, яку бажає довести до виконавців суб’єкт управління (керівник). Для того, щоб з’ясувати зміст рішення простого ознайомлення недостатньо, потрібне організаційне, кваліфіковане його вивчення.

Як правило, у ході з’ясування виникають питання, на які відповіді повинен дати лише керівник. Інколи виникає потреба у виконавців додатково отримувати відповідну літературу, використати допомогу компетентних осіб (експертів, науковців тощо).

2. Розв’язання питання про наявність або створення необхідних організаційних передумов. Це може включати цілий ряд організаційних заходів, що забезпечували б виконання рішення. Одним з таких передумов може бути створення робочої групи, визначення відповідального за виконанням тощо.

3. Деталізація управлінського рішення. Під час виконання управлінського рішення, особливо складного, часто виникає потреба у деталізації, яка полягає у розділенні завдання на кілька складових частин та встановлення зв’язків між ними. Практично це полягає у тому, що кожний структурний підрозділ отримує певну частину завдання, доводить його до конкретного виконавця із зазначенням строків виконання. Складність деталізації, окрім іншого, полягає і у тому, щоб уникнути дублювання та виявити питання, що не знайшли свого чіткого відображення у загальному рішенні.

4. Добір і розстановка виконавців на основі їх посадової обізнаності і компетентності. Розв’язуючи це завдання, керівник розглядає і враховує комплекс організаційних, кадрових, педагогічних та психологічних факторів. Тут проявляється вміння керівника працювати з підлеглими.

5. Доведення рішення до безпосередніх виконавців, їх інструктаж та навчання. Це завдання за певних умов може частково здійснюватись і на I стадії. Інструктаж проводиться у певний, чітко визначений керівником час, щоб не змішувати поточні справи. Здійснюється безпосереднім керівником, який володіє специфікою виконання службових завдань та індивідуальними особливостями підлеглих. Інструктаж доцільно доповнити навчанням виконавців, особливо у частині знань нормативних матеріалів, з метою отримання додаткових умінь та навичок. Залежно від ситуації, інструктаж супроводжується виясненням, наскільки виконавці оволоділи особливостями завдання та з’ясували суть управлінського рішення.

6. Забезпечення діяльності виконавців (правове, організаційне, кадрове, психологічне, матеріальне, технічне, фінансове). На цій стадії створюються умови виконавцям для ефективної діяльності.

Правове забезпечення полягає у наданні виконавцям необхідних прав (виданням розпоряджень, наказів тощо), які б надали можливість виконати завдання.

Організаційне забезпечення охоплює планування виконання рішення, визначення проміжних етапів його реалізації, а також форми і обсяги поточного контролю. Вирішуються питання, пов’язані з режимом роботи, розподілам часу та зусиль виконавців. Разом з тим їх ініціатива не повинна бути скованою і заорганізованою. Тут рекомендується застосовувати два методи: “ведення” або “стеження”, що залежать від рівня самостійності та компетентності виконавців.

Кадрове забезпечення. Кожен орган ДПСУ має певний кадровий склад, обмежений штатним розписом. Це обмежує можливість вибору спеціалістів, необхідних для виконання рішень. Керівник вищого рівня може надати кадрову допомогу маневру чи прикомандируванням до робочої групи фахівців, які є у його розпорядженні.

Психологічне забезпечення – це прямий обов’язок керівників всіх рівнів, задіяних на виконанні рішення. Роз’яснюється виконавцям політичний і соціальний зміст управлінського рішення, проводиться робота з формування дисциплінованості та відповідальності за доручену справу.

Для прищеплювання навичок дій у незвичних умовах, стресових та екстремальних ситуаціях, здійснюються цілеспрямовані заходи з психологічної підготовки працівників тощо.

Матеріальне, технічне, фінансове забезпечення – є об’єктивною передумовою виконання органами внутрішніх справ своїх завдань і кожного управлінського розпорядження. Питання розв’язуються кожним керівником щодо підлеглих, безпосередньо йому підпорядкованих і в межах компетенції та ресурсних можливостей. Це вимагає від керівника знання матеріальних, технічних і фінансових засобів очолюваної ним управлінської структури.

7. Організація взаємодії між виконавцями та координація їх зусиль. Набирає важливого значення, коли у виконанні рішення беруть участь декілька підрозділів або виконавців. Окремі частини завдання можуть виконуватись паралельно або послідовно, можливе часткове використання результатів на певних етапах, досягнутих іншими підрозділами. Взаємодія насамперед досягається чітким визначенням прав і обов’язків діючих сторін, розмежовуванням відповідальності, термінів та форм виконання завдань. Важливе значення мають особисті контакти між керівниками взаємодіючих сторін.

Взаємодія може набирати наступних форм:

- взаємний обмін інформацією;

- спільне проведення нарад, інструктажів, занять;

- підготовка та видання спільних рішень;

- практична діяльність з подання взаємодопомоги;

- спільне здійснення контролю та загальне підбивання підсумків роботи.

8. Контроль за діяльністю виконавців та облік результатів роботи. На цій стадії отримується оперативна інформація про режим функціонування систем управління, про ефективність зусиль та дозволяє намітити заходи для коригування ходу виконання завдань.

9. Коригування управлінського рішення та регулювання системи управління. Це стадія внесення уточнень та змін в управлінські рішення, що були прийняті раніше. Потреба у цьому може обумовлена різними факторами: суб’єкти соціального управління не завжди мають повну інформацію про всі фактори, які впливають на функціонування певної системи. Тому управлінське рішення може мати припущення або твердження, що не підтверджуються практикою. Практика свідчить, що навіть цілком обґрунтоване в момент прийняття рішення з плином часу вимагає уточнень, доповнень тощо (зміна обстановки, законодавства, політичної, економічної ситуації).

Регулювання системи управління полягає у так званому поточному розпорядництві, під час якого суб’єкт управління оперативно втручається у діяльність підлеглих йому систем та окремих виконавців з метою зміни потоків управлінської інформації. Відмінність терміну регулювання та корегування доволі умовна.

10. Підбивання підсумків виконання рішення. (Діагноз нового стану системи та керованого об’єкта). Організаційна робота завершується після виконання завдання. Ефективність діяльності виконавців визначається шляхом оцінки:

суб’єктом управління вищого рівня - ступеня досягнення цілей загального управлінського рішення;

керівником органу-виконавця - якості і термінів здійснення розпоряджень, відданих ним у плані конкретизації загального рішення;

особою, що керувала безпосередніми виконавцями – оперативності та професійної майстерності виконання завдань конкретними працівниками;

Якщо внаслідок цього встановлено, що мета досягнута, завдання виконане та система перейшла у новий стан, суб’єкт управління повинен знову здійснити оцінку її можливостей, виявити та сформувати проблеми, які слід розв’язати. Тобто один управлінський цикл завершується і без паузи переходить в інший. Цей процес відбувається безперервно. Слід мати на увазі, що в системі ДПА України одночасно здійснюється безліч управлінських циклів. Вони, як правило, різноспрямовані, проте, деякі з них можуть мати спільні елементи.

Всі стадії управління, як процесу, звичайно розмежовуються умовно з навчальною метою, і кількість їх за потребою або бажанням можна збільшувати або зменшувати за рахунок розподілу стадії на більш дрібні або об’єднання у більш великі.

Теорія управління вважає управлінську роботу центральною ланкою у практичній діяльності. Яким би чудовим не було управлінське рішення, воно неминуче залишиться лише в образі намірів, якщо не доповнювати його цілеспрямованою діяльністю, спрямованою на досягнення мети.

Контрольні питання.

1. Визначення, ознаки та сутність системи.

2. Поняття системи управління та її елементи.

3. Органи державної податкової служби як систем управління.

4. Процес управління та основні його характеристики.

5. Управлінський цикл, його поняття та етапи.

6. Підготовка, прийняття управлінського рішення та організація його виконання.

 

Контрольні питання для самоперевірки (частина 1)

1. Історичні етапи розвитку управління в суспільстві.

2. Наукові школи соціального управління та сучасні тенденції в теорії організації та управління.

3. Сутність та зміст соціального управління.

4. Види соціального управління.

5. Загальна характеристика етапів розвитку управління в історії людства.

6. Положення представників класичної школи управління.

7. Цілі та функції соціального управління

8. Єдність між суб’єктом та об’єктом соціального управління

9. Значення соціального управління

10. Загальні риси права і управління

11. Співвідношення права з управлінням

12. Роль права в удосконаленні управління

13. Сучасні підходи до управління.

14. Внесок українських вчених у розвиток управлінської науки.

15. Зміст науки управління.

16. Соціальне управління як комплексна наука

17. Проблеми викладення теорії управління як навчальної дисципліни.

18. Передумови виникнення науки управління

19. Основні теорії управління

20. Предмет, структура і методи науки управління

21. Розвиток науки управління в Україні

22. Напрями наукового формування сучасної вітчизняної моделі менеджменту

23. Класифікація соціального управління

24. Особливості управління органами ДПС України

25. Мета як вихідна категорія управління

26. Вимоги, що висуваються до формування цілей та їх класифікація.

27. Методи формування і обґрунтування цілей.

28. Проблеми визначення та поставлення цілей управління

29. Цілі соціальних систем і цілі управління

30. Мета й ефективність управління

31. Етапи формування мети

32. Проблеми визначення та поставлення цілей управління

33. Цілі соціальних систем і цілі управління

34. Вимоги до цілей управління

35. Поняття та сутність функцій управління

36. Основні функції управління

37. Загальні функції управління

38. Функції ДПС України.

39. Поняття, сутність та зміст принципів управління.

40. Основна класифікація принципів управління.

41. Принципи соціального управління

42. Загальні принципи управління

43. Спеціальні принципи управління

44. Сформулювати поняття та охарактеризувати діяльність органів ДПС України

45. Загальні принципи адміністрування

46. Поняття, сутність та класифікація методів управління

47. Пізнавально-програмуючі методи управління

48. Організаційно-регулюючі методи управління

49. Системний підхід: принципи, структура, управління на основі системного підходу

50. Метод моделювання

51. Методи дослідження операцій

52. Адміністративні методи

53. Поняття «модель»

54. Співвідношення «моделі» та «моделювання»

55. Розкрити зміст видів моделювання

56. Основні поняття теорії систем

57. Характеристика і види соціальних систем

58. Елементи системи управління

59. Основні рівні апаратів управління

60. Підрозділ податкової міліції як система управління

61. Формально-логічні умови ефективної організації і функціонування системи органів ДПС

62. Поняття і типи організаційних структур управління

63. Фактори, що визначають формування та принципи побудови

64. Організаційні структури управління

65. Загальна характеристика процесу управління

66. Процес управління та інформація.

67. Комплексна характеристика процесу управління

68. Зміст процесу управління

69. Види процесу управління

70. Організаційна та технологічна характеристика управління

71. Техніка управління

72. Властивості процесу управління

73. Управлінське рішення

74. Сутність і властивості управлінського рішення

75. Класифікація управлінських рішень

76. Вимоги до управлінських рішень

77. Загальне уявлення про управлінський цикл

78. Структура управлінського циклу

79. Перший етап управлінського циклу: підготовка та прийняття управлінського рішення

80. Другий етап управлінського циклу: організація виконання (реалізація) управлінського рішення

Завдання для самопідготовки

1. Скласти графічну схему соціального управління.

2. Підготувати плакат на тему «Наукові школи соціального управління та сучасні тенденції в теорії організації та управління».

3. Скласти порівняльну таблицю «Право і управління».

4. Підготувати 5 визначень поняття «Управління» з різних джерел.

5. Підготувати повідомлення на тему «Розвиток науки управління в Україні».

6. Підготувати повідомлення на тему «Напрями наукового формування сучасної вітчизняної моделі менеджменту».

7. Підготувати плакат на тему «Предмет, завдання та система курсу «Теорія управління органами Державної податкової служби України»,

8. Підготувати плакат на тему «Предмет, завдання та система курсу «Організація роботи та управління органами Державної податкової служби України».

9. Підготувати плакат на тему «Предмет, завдання та система курсу «Управління підрозділами податкової міліції».

10. Скласти схему функцій соціального управління.

11. Скласти схему методів соціального управління.

12. Підготувати реферат на тему «Сучасні соціальні системи».

13. Підготувати реферат на тему «Умови формування організаційних структур управління».

14. Побудувати схему техніки управління.

15. Скласти схему управлінських рішень.

16. Скласти схему принципів соціального управління.

17. Скласти проект механізму соціального управління в органах ДПС України.

18. Скласти схему методів прогнозування.

 

Список рекомендованої літератури

1. Авер’янов В.Б. Теоретичні засади вирішення проблем державного управління в Україні. – Наукова доповідь. – К.,1995

2. Аверьянов В. Б. Организация аппарата государственного управленим (структурно-функціональний аспект). — К., 1985. — С. 68-78.

3. Аверьянов В.Б. Некоторые вопросы гносеологической характеристики социально-управленческих отношений // Правовые проблеми управлення народним хозяйством. — К., 1976. — 185с.

4. Алексеев С.С. Право й управление в социалистическом обществе (общетеоретические вопросы) // Сов. госуд. й право. — 1973. — № 6. — С. 13.

5. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание й управление. — М., 1981. —С.19

6. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, 1999. – 268с.

7. Бачило І.Л. Функции органов управления. – М., «Юрид.лит.», 1976. – 200с.

8. Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи. – К.: Основи, 2001. – 359 с.

9. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.

10. Гастев А.К. Как надо работать. – М.: Прогресс, 1972. – 220 с.

11. Горкіна Л. Михайло Іванович Туган-Барановський: сторінки життя і творчості // Економіка України. – 1993. №11. – С. 63-71.

12. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник. В 2 т. Т.1 /Под ред. В.А. Козбаненко. Изд. 2-е, с изм. и доп. – М: «Статут», 2002. – 366с

13. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич. – Львів: Бак, 2001. – 624 с.

14. Гурне Б. Введение в науку управления. – М.: Прогресс, 1969. – с.

15. Гурне Б. Державне управління: Пер. з франц. В.Шовкуна. – К.: Основи, 1993. – 165с.

16. Державне управління: теорія і практика/ Заг. ред. проф. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432с.

17. Друкер Питер Ф. Задачи менеджмента в XXI веке: учебное пособие / Питер Ф. Друкер; пер. с англ. – М.: Изд. дом „Вільямс”, 2003. – 272 с.

18. Дубенко С.Д. Державна служба в Україні. Посібник. – К.: УАДУ, 1988. – 168с.

19. Злупко С.М. Михайло Туган-Барановський: (Український економіст світової слави). – Львів: Каменяр, 1993. – 192 с.

20. Кравченко А.И. Управленческие революции // Социалистический труд. – 1991. - №1. – 236 с.

21. Кредисов А.И. История учений менеджмента. – К.: ВИРА-Р,2000.– С. 231-233.

22. Лазарев Б.М. Формы советского государственного управления. – М.: Институт государства и права АН СССР, 1983. – 150с.

23. Леонский З. Наука администрации. – Познань, 1979.

24. Нижник М., Машков О. Системний підхід в організації державного управління: Навчальний посібник. – К.: Вид-тво УАДУ, 1998. – 160с.

25. Петренко-Лисак А.О. Навчальна програма дисципліни «Теорія соціального управління» (для бакалаврів, спеціалістів). – К.: МАУП, 2006. – 16 с.

26. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України,1999. – 702с.

27. Райт Г. Державне управління / Г. Райт: переклад з англійської В. Івашка, О. Коваленка, С. Соколик. – К.: Основи, 1994. – 191 с.

28. Слепенков И.М., Аверин Ю.П. Основы теории социального управления. – М.: 1990.

29. Старосьцяк Е. Элементы науки управления. – М.: Прогресс, 1965. – С. 26.

30. Тейлор Ф.У. Принципы научного менеджмента. – М.: Контроллинг, 1991.

31. Теория управления социалистическим производством / Под ред. О. В. Козловой. — М., 1983.

32. Теорія управління в органах внутрішніх справ: навч. посібник / За ред. В.А. Ліпкана. – К.: КНТ, 2007. – 884 с.

33. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 702 с.

34. Управление – это наука и искусство: А. Файоль, Г. Эмерсон, Ф. Тейлор, Г. Форд. – М., 1992. – С. 112, 147.

35. Файоль А. Общее и промышленное управление. – М.: Экономика, 1992.

36. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Академвидав, 2005. – 608 с.

37. Хміль Ф.І. Становлення сучасного менеджменту в Україні. К.: ІЗИН; Львів: ЛКА, 1996. – 206 с.

38. Цветков В. В. К вопросу об зффективности й качестве управлення // Сов. госуд. й право. — 1980. — № 6

39. Щёкин Г.В. Теория социального управления: Монография. – К.:, 1996.

40. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: «Укр.енцикл.», 2001. – Т. 3. – 829 с.

 


 







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 238. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЦЕНТРА ТЯЖЕСТИ ПЛОСКОЙ ФИГУРЫ Сила, с которой тело притягивается к Земле, называется силой тяжести...

СПИД: морально-этические проблемы Среди тысяч заболеваний совершенно особое, даже исключительное, место занимает ВИЧ-инфекция...

Понятие массовых мероприятий, их виды Под массовыми мероприятиями следует понимать совокупность действий или явлений социальной жизни с участием большого количества граждан...

Меры безопасности при обращении с оружием и боеприпасами 64. Получение (сдача) оружия и боеприпасов для проведения стрельб осуществляется в установленном порядке[1]. 65. Безопасность при проведении стрельб обеспечивается...

Весы настольные циферблатные Весы настольные циферблатные РН-10Ц13 (рис.3.1) выпускаются с наибольшими пределами взвешивания 2...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия