Словникова робота.1. Хорнада – дія, акт і «шлях, пройдений людиною за один день». 2. Конфлікт – зіткнення, протиборство ідей, інтересів, що втілені в поезіях і долях персонажів.
5. Визначте основні лінії конфлікту драми П.Кальдерона «Життя – це сон».
Оцініть себе: ______ балів 6. Пригадайте, які «вічні» (філософські) проблеми порушуються у драмі Кальдерона * ______________________________________________________ * ______________________________________________________ * ______________________________________________________ * ______________________________________________________ * ______________________________________________________ Оцініть себе: ______ балів 7. Доведіть на прикладах з тексту еволюцію образу Сехісмундо. Підкресліть «ключові слова», заповніть таблицю. …знав із світу лиш одно я, Що колискою й труною Стала ця тюрма мені; І хоча у глушині, Де з народження лиш голі Бачу скелі в цім околі, Я, живий скелет, живу, Душу втративши живу В безпросвітній цій неволі;
І хоч тут я до сих пір Бачив, чув лише єдину Ту, що вчить мене, людину, Що мені про небо й мир Повіла; й хоча надмір Ти злякавсь і злу повірив І між тіней та вампірів Монстром звеш мене, - ачей Я тут звір серед людей І людина серед звірів; І хоча було не мед, Все я звідав, все я звірив, Вчивсь поводженню у звірів, Осягав пташиний лет І читав я рух планет, А по них - людські дороги, - Саме ти мої тривоги Вгамував, підніс мій дух, Зір потішив мій і слух, Оживив мене хоч трохи.
Ось дивлюсь на тебе я, То захоплююсь тобою І з жадобою новою Бачу, як твій зір сія. Спрага не мина моя, То й очима смерть спиваю; Більше я страху не маю, Хоч і гину, та все п’ю, Долю бачачи свою, І, щоб бачити, - вмираю.
Тебе ж бачить - це вмирать; Я не знаю, крім огуди, Що мені, слабкому, буде, Як не бачити й чекать. Буде зло - не благодать, Біль, гризота, гнів затятий; Буде смерть, бо смерть - це дати Після мук і сум’яття Нещасливому життя, А в щасливого відняти. == О мій світе, що я бачу! О мій світе, що я чую! Я дивуюсь і німую, Вірю й ні в свою удачу.
Я в палатах незрівнянних? Як же я сюди потрапив? Я в парчі серед єдвабів, Поміж слуг розкішно вбраних?
Я прокинувся зі сну В гарнім ложі, недолугий? І мене вбирають слуги В пишну одіж і ясну?
Не кажіть, що сон - омана: Я збудився, день сія, - Чи не Сехисмундо я? Чом така до мене шана?
Як це сталося мені Із уявою моєю, Поки спав я, що себе я Тут побачив не вві сні?
Долі все ж не обманути, Хто б тут міг мене повчать? Їм дозволю слугувать, І хай буде те, що буде. (сцена третя)
…Якби ти життя не дав, Я б не ремствував, тиране, Та життя, тобою дане, Ти ж у мене й відібрав.
Дати - це шляхетна справа, Що не міряється злотом, Але дар відняти потім - То вже річ низька й лукава. (сцена шоста)
…Чи маю Я тобі складати дяку? Ти душив мою свободу, Тож, старий уже й похилий, Що даєш біля могили? Те, що є моїм ізроду! Ти - мій батько і король; Я вспадковую по праву Всю цю велич і державу І твою в державі роль. Знай, хоч я в такому стані, Та до тебе строгим буду, Притягну тебе до суду За той час, коли в кайданні Я провів свій юний вік; І вже дякуй, винуватий, Що не правлю з тебе плати, Бо ж у мене ти - боржник. (сцена шоста)
Чи це сон чи, може, яв, Те, що бачу, - я не знаю. Я не сплю, бо відчуваю, Ким я був і ким я став. І, хоч каєшся і спориш, Мало вдасться вже тобі; Знаю, хто я, й, далебі, Ти мене вже не впокориш І не скориш; я прийму, Вспадкувавши, цю корону; І, якщо ти без закону Кинув сина у тюрму, - То був підступ і офіра; Що було моє ім’я? Я не знав, та взнав, що я - Це злиття людини й звіра. (сцена шоста)
Чи це я? В тюрмі, як тать, Я окутий кайданáми. Як це сталось? Я без тями. Чи гробниця ти моя, Вежо? Так! Мій Боже, я Снив і жив такими снами! (сцена вісімнадцята)
Ще раз гляньте, я покірний Своїй долі; я вже знаю, Що життя - це сон. Ви чули? Гетьте, тіні! Хоч змертвілим Ви моїм чуттям вернули Плоть і голос, та нема Голосу у вас і плоті. Я не хочу віддаватись Ложній величі й пишноті, Адже це лише привиддя, Що розвіється здужалим Першим леготом ранковим, Як буває із мигдалем, Що розквітнув на світанку Несподівано й неждано, І при першім повіванні Опадуть, зів’януть рано Пелюстки його рожеві, Зблякнувши із днем тривожним. Я пізнав вас, я вас бачив І я відаю, це з кожним Тим, хто спить, таке буває; Розчарований до краю Вже не здамся на оману, Бо життя - це сон, я знаю. (сцена третя)
Що дивує вас? Чи дивно, Коли сон був мій учитель, І боюсь, як не противно, Що прокинутися можу Знов у замкнутій темниці? А коли цього не буде, То воно мені насниться; Отже, я переконався В тому, що все щастя людське, Зрештою, як сон, минає, І я хочу скористаться Щастям тим, що час дарує; Я прошу вас, винуватий, Помилки простити наші, Бо шляхетно їх прощати. (сцена чотирнадцята)
Відчуваючи тривогу, Перемог я жду великих І найбільшу, наче муку, - Це змогти себе… (сцена чотирнадцята)
Оцініть себе: ______ балів 6. Поміркуйте! Представники релігійного табору стверджували, що «кальдеронівський театр – це школа злості, дзеркало розпусти та академія безсоромності». Німецькі романтики, навпаки, називали його «недосяжним зразком вірності християнським ідеалам, людському обов’язку, честі та сумлінню», де, за словами Августа Шлегеля, «навіть у потворному ми бачимо тінь великої ідеї». Прокоментуйте ці оцінні судження про театр Кальдерона. * ____________________________________________________ * ____________________________________________________ * ____________________________________________________ * ____________________________________________________ * ____________________________________________________ Оцініть себе: ______ балів 7. Підкресліть «ключові слова» в наведених прикладах. Дайте відповідь на запитання. Які філософські проблеми порушуються у творі? 1. Шанувати слід закон Справедливий, а не трон. 2. Лють вгамуйте, щоб по стежі Не пройти, всьому ж є міра, Від людини і до звіра, Від палацу і до вежі. 3. Дати - не шляхетна справа Що не не міряєься злотом, Але дар відняти потім – То вже річ низька і лукава. 4. А життя таке коротке 5. Все щастя людське, Зрештою, як сон, минає. * ______________________________________________________ * ______________________________________________________ * ______________________________________________________ * ______________________________________________________ Оцініть себе: ______ балів 8. Порівняйте ключові монологи з драм Кальдерона «Життя – це сон» та Шекспіра «Гамлет». Підкресліть позиції головних героїв. З‘ясуйте, що спільного і чим відрізняються думки Сехісмундо та Гамлета щодо вирішення філософських проблем.
|
