Словникова робота. Філософська повість — твір, у якому філософські думки письменника втілено в художній формі
Філософська повість — твір, у якому філософські думки письменника втілено в художній формі. Головними героями є не люди, а філософські ідеї, логіка розвитку подій зумовлена не логікою людських вчинків, а логікою філософської полеміки. Природна людина (як літературне поняття) – тип персонажа, який виник у літературі Просвітництва. Часто – герой, який виріс на природі й не зазнав згубного впливу цивілізації; персонаж, який відмовляється від суспільних умовностей і надає перевагу природному праву. Конфлікт «природної людини» Гурона і французького суспільства як центральний у творі. (робоча картка)
1.«Був він простоволосий і без панчіх; на ногах були невеличкі сандалі, а голову прикрашало довге волосся». 2. «Панове, в моїй країні розмовляють один одному, як можу я відповідати вам, коли ви не даєте мені змоги вас вислухати?» 3. «Мене завжди називали Простаком, - в Англії це ім’я за мною залишилося, бо я завжди говорю просто судно те, що думаю, і роблю все, що хочу». 4. «… від природи страшенно люблю подорожувати». 5. «Бо я ніколи не знав ні батька, ні матері». 6. «Я таки люблю французів, коли вони не ставлять мені багато запитань». 7. «Я тримаюся своєї релігії… як ви своєї». 8. «Простак відповів, що в Англії людям дозволяють жити, як їм хочеться..» 9. «Скінчивши сповідь, він витяг францисканця зі сповідальні й, схопивши цього чоловіка дужою сів на його місце, а того поставив навколішки перед собою». 10. «Адже йому видається надзвичайно смішним питати в інших, і що коли дві сторони згодні, непотрібна третя, щоб погоджувати їх». 11. «То значить, ви дуже нечесні люди, раз із вами треба стільки пересторог». 12. «Він хотів підпалити монастир і викрасти кохану або згоріти разом з нею». * ________________________________________________________ * ________________________________________________________ * ________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів 2. Порівняйте позицію «природної людини» та французького суспільства. Визначте лінії конфлікту.
Оцініть себе: ____балів 3. Визначте філософські проблеми, які порушуються в повісті «Простак»
Оцініть себе: ____балів
Я знаю тільки те, що нічого не знаю. Сократ. Є вища сміливість: сміливість винаходу, творення, де план широкий охоплюється творчою думкую,- така сміливість Гете у «Фаусті» О. Пушкін (Робоча картка уроку) 1. Літературна вікторина. 1. Які два періоди виділяють біографи у житті Гете? 2. Назвіть головні центри культури Німеччини XVIII ст. 3. Що найбільше цінував Гете в людині? 4. Що таке штюрмерство? 5. Із яких частин складається поема «Фауст»? 6. Яку угоду уклав Мефістофель із Фаустом? 7. Що означає ім’я Мефістофель? 1. ____________________________________________________ 2. ____________________________________________________ 3. ___________________________________________________ 4. ____________________________________________________ 5. ____________________________________________________ 6. ____________________________________________________ 7. ____________________________________________________ Оцініть себе: ____балів 2. Варто знати! 1776 р. у Мангеймі, де згодом побачать світло рампи «Розбійники» юного Ф. Шиллера – було надруковано п’єсу, що мала великій успіх і йшла в багатьох театрах Німеччини до 1800 р. Називалася вона «Йоган Фауст». Один із класичних сюжетів світової літератури – легенда про людину, яка продала душу дияволу заради земних насолод й егоїстичних бажань. У Північній Європі ця історія побутувала в безкінечних варіаціях. Подейкували, що її автором має бути сам Г.Е.Лессінг, який в останній рік життя зрікся релігії і оголосив себе «пантеїстом». Г.Е.Лессінг – німецький драматург і теоретик мистецтва. Пантеїзм – релігійно-філософське вчення, яке ототожнює Бога з природою. П’єсу міг побачити або прочитати «буремний геній» Гете.
З історії Магів Першим Фаустом у Європі був Симон-волхв із ранньохристиянських апокрифів. За допомогою язичницької магії творив «чудеса», але розбився, коли в присутності царя спробував, покладаючись на підтримку диявола, полетіти. Демонстрація «чудес», зокрема польотів у повітрі, стала обов’язковим елементом пізніших переказів про Фауста. Саме тоді утвердився важливий для сюжету мотив угоди з дияволом. У виданні 1959 р. є список осіб від Х ст.. до початку XVI ст.., які уклали угоду з дияволом, тут імена римських пап, учених. Фауст – збірний образ, за основу якого взято реальну людину – доктора Йогана Фауста, який помер у 1540 р. · Дайте відповіді на запитання: 1. Хто міг бути автором історії про доктора Фауста? __________________________________________________________ 2. Що таке пантеїзм? __________________________________ __________________________________________________________ 3. Хто був першим Фаустом у Європі? ____________________ __________________________________________________________ 4. Хто такий Фауст? _________________________________ __________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів 3. Підкресліть «ключові слова», які висвітлюють провідну ідею трагедії «Фауст». «Вони чіпляються до мене із запитанням, яку ідею я хотів утілити у «Фаусті», наче сам це знаю і можу висловити! З небес через світ і далі в пекло – ось яка моя думка; але це не ідея, а хід дії. Я хотів показати, що людина, яка безперервно прагне до кращого майбутнього шляхом тяжких помилок, може досягнути порятунку, а диявол програє у цій суперечці; <…> але це не ідея, яка лежить в основі всієї трагедії … я отримав душею враження чуттєві, повні життя, прекрасні, яскраві, нескінченно розмаїття, мені як поетові залишилося лише надавати художньої форми споглядуваному і сприйнятому, <…> щоб інші,прочитавши або почувши, одержали ті ж враження, що і я» Гете * ________________________________________________________ * ________________________________________________________ * ________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів 4. Заповніть таблицю.
Оцініть себе: ____балів 5. Прочитайте легенду про істину. Створіть асоціативне гроно до слова «пошук». За однією східною легендою, якось Боги вирішили створити світ. Вони створили зорі, місяць, море, гори, квіти, хмари… Потім створили людину. І наприкінці вони створили істину. Задумались Боги: куди сховати цю істину, щоб людина не одразу знайшла її. Їм хотілось, щоб людина якомога довше шукала істину. «Сховаймо її на найвищій вершині», - сказав один Бог. «Сховаймо її на самому дні моря», - сказав другий. «Сховаймо її на найдальшій зірці», - сказав третій. Нарешті, найстаріший і наймудріший Бог сказав: «Ні ми сховаємо її в душі людини. Вона шукатиме істину скрізь,в не підозрюючи, що носить її у собі.»
Оцініть себе: ____балів
Ф а у с т У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник, І, на нещастя, богослов... Ну і до чого ж я довчивсь? Як дурнем був, так і лишивсь. Хоч маю докторське звання І десять років навмання Туди й сюди, навкрив-навкіс Воджу я учнів своїх за ніс, — А серце крається в самого: Не можем знати ми нічого! Хоч я й розумніший, як бевзні ті всякі, Учені, магістри, попи та писаки, Хоч я в забобони й страхи не вдаюся, Із пекла сміюся, чортів не боюся, — Зате ніяких радощів не маю, Не вірю я, що я щось знаю, Не вмію я людей навчати, Не вмію їх на добре напучати... Грошей, майна я не нажив 1 слави теж не заслужив; Собака, й той не став би так жити! Тому-то й почав я ворожити, — Чи не одкриє духів міць Мені одвічних таємниць, Щоб я дарма не мудрував, Чого не знаю, не казав, Щоб я збагнув почин думок І світу внутрішній зв'язок, Щоб я пізнав основ основу, А не кидав слова-полову... О повний місяцю ясний, Мій друже тихий і сумний! Коли б востаннє з висоти Мої страждання бачив ти За цим столом чувань нічних, Між цих пергаментів і книг! Коли б я міг блукать між гір, В твоїм промінні ніжить зір, Серед печер звиватись духом, В твоїй імлі снуватись лугом, Весь чад науки там лишити, В твоїй росі цілющій змити!.. Ох! Я ще тут, в тюрмі-норі? О мури прокляті сирі! У цих мальованих шибках Небесний світ — і той зачах! Стримлять до неба стоси книг, Ненатла точить їх черва, Їх пилюга густа вкрива, І кіпоть осіда на них; Уздовж полиць з давнезних літ — Реторти, слоїки, склянки, Начиння, приладів рядки — І це в тебе світ! І це зветься світ! І ти питаєш ще, чому На серце туга наляга, Чому незвідана нудьга Труїть всі радощі йому? Замість живих природи хвиль, Куди Творець людей вселив, Навколо тебе — тлінь, і цвіль, І жах потворних кістяків. Тікай! На волю, на простір! Візьми цю книгу чарівну; Цей Нострадамів віщий твір Тобі відкриє таїну. Спізнаєш ти шляхи світил. Збагнеш природи вічний рух, І в душу вступить повінь сил, Коли промовить духу дух. Шкода обнять сухим умом Священних знаків зміст живий; Ви, духи, тут в'єтесь кругом, Озвіться ж ви на голос мій! (Розкриває книгу і бачить знак макрокосму). Яким блаженством всі мої чуття, Уся моя істота пойнялася, Немов по жилах полумінь життя І невмируща юність розлилася... Чи то ж не Бог ці знаки написав, Що душу збурену втишають, Що серце вражене втішають, Що перед розумом наяв Природи тайнощі всесильні виявляють? Чи ж я не Бог? Я просвітлів! І враз моє духовне око В природи творчий вир заглянуло глибоко. Тепер збагнув я сенс премудрих слів: «В світ духів можна прозирнути, Та ум і серце мляві вкрай: Встань, учню, і земнії груди В ранковім сяєві скупай!» (Розглядає знак). Як все тут діє в колі вічнім, У многоликій красоті, Як сили горні в льоті стрічнім Міняють кінви золоті! На благовісних крилах мають, Споруду всесвіту проймають У гармонійній повноті! Яка картина! Ах! Картина лиш... Природо безконечна! Де ж, коли ж Знайду ту грудь, що нею світ ти поїш, І небо, й землю — все живиш? Невже ж ти болю в серці не загоїш, Жаги палкої в нім не заспокоїш? (Перегортає нетерпляче книжку й натрапляє на знак Духа Землі). Цей знак на мене має інший вплив! Ти, Дух Землі, мені рідніший, Я став відразу мов сильніший, Мов хміль вина мене сп'янив; І я ладен пірнути в світу море, Знести земні і радощі, і горе; Ні грім мене, ні хвиль виття суворе, Ні згуби страх, ні буря не поборе! Нахмарило кругом — І місяць заховавсь, І лампа згасла! В імлі встає над головою Червона заграва... Холодний жах згори війнув, Мене пройняв! Це дух летить, це дух благання вчув... Одкрийсь мені! Твій повів серце стрепенув І владно тягне... Усе єство до тебе прагне! Тобі віддав навік я серце й душу, Нехай і вмру — тебе побачить мушу! (Бере книгу і промовляє таємничі заклинання. Займається червона заграва, і в полум'ї з 'являється дух). Характеристика героя: __________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів 7. Дібрати цитати до характеристики образу Мефістофеля. Мефістофель Я — тої сили часть, Що робить лиш добро, бажаючи лиш злого. Ф а у с т Це загадка! Розгадку ж хто подасть? Мефістофель Я — заперечення усього! Бо всяка річ, що постає, Кінець кінцем нічим стає, І жодна річ буття не гідна. А все, що ви звете гріхом, Чи згубою, чи просто злом, — Ото моя стихія рідна. Ф а у с т Ти кажеш, що ти — часть, а сам з'явивсь цілком. Мефістофель Мені чужа зарозумілість. Це ж тільки ви з своїм дурним світком Себе вважаєте за цілість. Я ж — часть од часті лиш, що перше всім була, Частинка тої тьми, що світло привела, Те світло гордеє, що хочеться йому З одвічних володінь прогнати матір тьму. Та це йому не вдасться — шкода сил, Воно навік приковане до тіл: Од тіл тече, в тілах лише прекрасне, Тілами лиш спиняється в ході, А згинуть ті тіла — тоді Й воно разом з тілами згасне. Ф а у с т А, ось до чого ти згодивсь! Велике знищить — неспромога, Так ти з маленьким заходивсь. Мефістофель Та й тут непевна перемога! Цей світ, оце нікчемне Щось, Проти Ніщо мов затялось; На всякі способи я брався, А все удачі не діждався: Проти пожеж, потопів, бур Земля стоїть собі, як мур! Людське й звірине кодло теж набридло: Як можна так поводитися підло? Вже я їх бив, губив — і знов, Дивись, шумує свіжа кров. І скрізь таке, хоч бийся в груди — В землі, в воді, в повітрі, — всюди Мільйони родяться життів, В теплі і в холоді, в сирому і в сухому... Остався б я, напевне, ні при чому, Коли б огонь служить не захотів. Фауст На всеблагу творящу силу, Підступний, ниций, хижий біс, Ти руку смертно-зледенілу Даремно, грозячи, підніс. До чогось іншого б узявся, Потворний дух, поріддя тьми! Мефістофель Та я вже й сам був поривався; Про це ще поговорим ми. А зараз можна мені вийти? Фауст Чому ж не можна? Ну й чудний ти! Тепер уже знайомі ми: Заходь до мене, як захочеш, Вікном — вікном, дверми — дверми, Та й через комин ти проскочиш. Мефістофель Та так-то так! А звідси вийти як? Завадою постане під ногами Біля порога тайний знак. Фауст А! Ти злякався пентаграми, Що має силу над чортами? Пекельнику, як ти сюди пробравсь? І як це дух такий попавсь? Мефістофель А придивись до неї пильно, — Вона накреслена нещільно: Не вийшов трохи крайній кут. Фауст Випадок добре постарався! Так ти тепер в неволі тут? Оце не ждав, не сподівався! Мефістофель Коли сюди я вскочив псом, Я не помітив знаку того, — І чорту вийти вже незмога. Фауст А чом не вилізти вікном? Мефістофель Та звичка в нас така вже здавна повелась: Чортам і привидам скрізь вхід без перепони, Але кудою вліз, тудою і вилазь. Фауст То в пеклі теж свої закони? Чудова річ! То з вами можна й пакт Надійний підписати, безумовно? Мефістофель Як хто формальний укладе контракт, Обіцяне завжди одержить сповна. Колись питання це складне Ми обговорим неодмінно. Ну, а тепер пусти мене, Прошу тебе, прошу уклінно. Фауст Та ще хвилиночку пожди, Скажи мені хорошу казку! Мефістофель Та це ми встигнемо завжди. Пусти мене, зроби цю ласку! Фауст Чи я шукав тебе, скажи? Ти ж сам попавсь мені на щастя. Хто чорта вловить, то держи, Хтозна, чи ще коли впіймати вдасться. Мефістофель Гаразд, на все я пристаю, Як хочеш, я лишусь з тобою, Але дозволь фантазію твою Потішити мого мистецтва грою. Фауст Роби що хоч, але гляди, Щоб не було в тій грі нуди. Мефістофель Твої чуття за цю часину Зазнають більше втіх, мій сину, Ніж в цілий рік сіреньких днів. Ти вбачиш любосну картину. Ти вчуєш духів ніжний спів, — І це не буде лиш маною: Відчуєш ти амброзій пах І смак нектару на устах, Торкнешся щастя ти рукою. А збори скорі будуть в нас: Весь гурт наш тут; почнімо враз! Цитати: ____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів
Трагедія «Фауст» Й.В.Гете - вершина творчості німецького письменника й один із найвидатніших творів світової літератури. Історія створення, композиція і проблематика Безмежні світ і небеса, Велична, вічна їх краса - їх мушу бачити і чути, дасть Бог, і істинно збагнути Й.В.Гете (Робоча картка уроку) 1. Дослідження афоризмів. Прочитайте висловлювання Й.В.Гете та проаналізуйте їх. 1. Бути людиною - значить бути борцем. 2. Треба кимось бути, щоб щось створити. 3. Найбільшу радість можна отримати лише від великої праці. 4. Працюйте, поки вам світить день. 5. Найголовніше - мати сильну волю, здібності й наполегливість, щоб довести все до кінця. 6. Людина не може нічого до кінця пізнати й насолодитися, щоб не почати негайно створювати щось нове. Така людська природа. 7. Характер формується лише в боротьбі. 8. Немає нічого великого, крім істини. Який я радий, що присвятив своє життя істині. 1.__________________________________________________________ 2.__________________________________________________________ 3.__________________________________________________________ 4.__________________________________________________________ 5.__________________________________________________________ 6.__________________________________________________________ 7.__________________________________________________________ 8.__________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів 4. Запишіть асоціативний ланцюжок до слова ЛЮДИНА. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів
5. Заповніть таблицю з прогалинами
Оцініть себе: ____балів 6. Складіть опорну схему - конспект
Оцініть себе: ____балів 7. Історія створення трагедії «Фауст» Ø 19 Мефістофель-«Мефіс» - руйнівник, «Тофель» - обманщик Ø 51 Ø На схилі літ Ø Три вступні тексти, 1,2, частини Ø 1-частина (1808 р.) - 25 сцен Ø 2 - частина (1832 р.) - 5 дій. Ø Особливості жанру: драматична поема, філософська трагедія Оцініть себе: ____балів
видатний німецький письменник. Шиллер і рух «Буря і натиск». Місце письменника у світовій літературі. (Робоча картка уроку) 1. За поданими інформаційними матеріалами відновіть біографію Ф. Шиллера. Німецький поет, драматург, філософ, відвідував латинську школу, Карлова академія, драма «Розбійники», «На тиранів!», «Буря і натиск» - вершина німецької літератури. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів
1. Фрідріх Шиллер народився в містечку Марбах у Вюртемберзькому герцогстві. 2. Латинську школу він почав відвідувати 1770 р. 3. Найбільше запам’яталися Фрідріхові вистави лялькового театру і спектаклі середньовічних містерій. 4. Шиллер із задоволенням навчався у Карловій академії. 5. Вийшовши із академії після її закінчення, Шиллер був призначений капеланом. Заповніть таблицю «Літературна спадщина поета».
Оцініть себе: ____балів 3. Складіть асоціативну схему «Провідні мотиви творчості Шиллера» «Що не зцілюють ліки, зцілює залізо, чого не зцілює залізо, зцілює вогонь». Шиллер
Оцініть себе: ____балів 4. Прочитайте поезію Ф. Шиллера «Подія землі», «Початок нового століття» «Раздел земли» Зевс молвил людям: «Забирайте землю! Её дарю вам в щедрости своей, Чтоб вы, в наследство высший дар приемля, Как братья, стали жить на ней!» Тут все засуетилось торопливо, И стар и млад поспешно поднялся. Взял земледелец золотую ниву, Охотник — тёмные леса, Аббат — вино, купец — товар в продажу, Король забрал торговые пути, Закрыл мосты, везде расставил стражу: «Торгуешь — пошлину плати!» А в поздний час издалека явился, Потупив взор, задумчивый поэт. Всё роздано. Раздел земли свершился, И для поэта места нет.
«О горе мне! Ужели обделённым Лишь я остался — твой вернейший сын?» — Воскликнул он и рухнул ниц пред троном. Но рёк небесный властелин:
«Коль ты ушёл в бесплодных грёз пределы, То не тревожь меня своей мольбой. Где был ты в час великого раздела?» —«Я был, — сказал поэт, — с тобой!
Мой взор твоим пленился светлым ликом, К твоим словам мой слух прикован был. Прости ж того, кто в думах о великом Юдоль земную позабыл!» И Зевс сказал: «Так как же быть с тобою? Нет у меня ни городов, ни сёл. Но для тебя я небеса открою — Будь принят в них, когда б ты ни пришёл!» Начало нового века» Где приют для мира уготован? Где найдёт свободу человек? Старый век грозой ознаменован, И в крови родился новый век.
Сокрушались старых форм основы, Связь племён разорвалась; бог Нил, Старый Рейн и Океан суровый — Кто из них войне преградой был?
Два народа, молнии бросая И трезубцем двигая, шумят И, делёж всемирный совершая, Над свободой страшный суд творят.
Злато им, как дань, несут народы, И, в слепой гордыне буйных сил, Франк свой меч, как Бренн в былые годы, На весы закона положил.
Как полип тысячерукий, бритты Цепкий флот раскинули кругом И владенья вольной Амфитриты Запереть мечтают, как свой дом.
След до звёзд полярных пролагая. Захватили, смелые, везде Острова и берега, но рая Не нашли и не найдут нигде.
Нет на карте той страны счастливой, Где цветёт златой свободы век, Зим не зная, зеленеют нивы, Вечно свеж и молод человек.
Пред тобою мир необозримый! Мореходу не объехать свет; Но на всей земле неизмеримой Десяти счастливцам места нет.
Заключись в святом уединенье, В мире сердца, чуждом суеты! Красота цветёт лишь в песнопенье, А свобода — в области мечты.
Оцініть себе: ____балів
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів
(Робоча картка уроку) 1. Літературний диктант. Відновіть факти біографії. 2.
Оцініть себе: ____балів
Дайте визначення драми як роду та жанру літератури. Драма - ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів 4. Із запропонованих висловів підберіть епіграф до теми уроку. Аргументуйте свій вибір. 1. «Коли ж вітчизни прийде визволитель»? 2. «Та ви ж – мужі! Беріть сокири в руки, Відважним допоможе сам Господь» 3. «Один народ ми, й воля в нас єдина» 4. «Хай будемо, як прадіди ми вільні, Хай краще смерть, аніж у рабстві жити» ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Оцініть себе: ____балів
З’ясуйте значення слів Реформація - ________________________________________________ Конфедерація - ______________________________________________ Кантон - ___________________________________________________ Фогти - ____________________________________________________ Ландтаги - _________________________________________________ Оцініть себе: ____балів
Оцініть себе: ____балів 7. Складіть підсумкову схему за темою уроку, відповідаючи на запитання: * Хто є головним героєм твору? * Що кожен із представників народу говорить про життя швейцарців на рідній землі? * Яке рішення вони приймають? * Які ідеї доби Просвітництва звучать у драмі «Вільгельм Телль?»
Оцініть себе: ____балів Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи
Багатство й розмаїття літератури романтизму, її художні відкриття та найвидатніші представники (Робоча картка уроку) Святе мистецтво! В пензлі чи пері, Є сила дати вічність кожній рисі, Хмарині, що пливе в небесній висі, Веселих промінців химерній грі…. (В.Вардсворт «До прекрасного») Мету вказала буйній хвилі в морі, - До тебе обертаюсь я сумна; Скажи мені, фантазує дивина Як помогти в безмежнім людськім горі? Леся Українка
1. Романтизм – це ____________________________________________ ____________________________________________________________ 2. Характерними ознаками романтизму є ________________________ ____________________________________________________________ 3. На яку добу орієнтувались Романтики?________________________ ____________________________________________________________ 4. Естетичні надбання романтизму - _____________________________ ____________________________________________________________ 5. Світобачення романтизму полягає в тому, що __________________ ____________________________________________________________ Оцініть себе _______(балів)
Оцініть себе _______(балів)
|
Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття й призначення людини
Ф. Шиллер –
Народна драма Ф. Шиллера «Вільгельм Телль», поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості
Специфіка романтичного світосприйняття.
