Словникова робота. 5. Складіть асоціативний ланцюжок до слова Гофман за планом:
Філістер - __________________________________________________ Ентузіаст - ________________________________________________
5. Складіть асоціативний ланцюжок до слова Гофман за планом: - особистість - __________________________________________; - двоїстість - ___________________________________________; - багатогранність таланту - ______________________________; - ставлення до літературної діяльності - ____________________; - стосунки з офіційною владою - __________________________; - естетичні переваги - ____________________________________. Оцініть себе _______(балів) Протистояння митця і філістера – основний конфлікт казки «Крихітка Цахес». Специфіка романтизму Е.Гофмана: переплетіння реальності та нестримної фантазії, контраст високого прекрасного і заземлено-буденного, потворного. (Робоча картка уроку) 1. Спростуйте або підтвердіть твердження («+», «-»). 1. Центром уваги романтики стають почуття та внутрішній світ людини. 2. Романтизм як літературний напрям виник на межі XVI – XVIIст. 3. Е.Т.А.Гофман – автор відомого літературного твору «Золотій горнець». 4. «Крихітка Цахес» - це філософська казка. 5. У творі «Крихітка Цахес» дія розгортається у двох планах – реальному та фантатичному. 6. Герої Гофмана поділяються на філістерів та ентузіастів. 7. Крім літератури Гофман був відданий ще одному видові мистецтва – живопису.
Оцініть себе _______(балів)
2. Відновіть схему «Основні риси романтизму» Оцініть себе _______(балів) 3. Доведіть що казка Гофмана «Крихітка Цахес» - романтичний твір.
Оцініть себе _______(балів) 4. Підкресліть «ключові слова» до теми «Справжній портрет Цахеса». «Прийшовши до Мондшайна, той застав у перед покої поміж кількох приємних дипломатичних осіб і малого Цинобра, який, спираючись на паличку, лупнув на князя своїми очицями і, не звертаючи більше на нього уваги, почав запихатися смаженим жайворонком, якого щойно поцупив зі столу. <…> А Цинобер тим часом упритул підійшов до князя і, чвакаючи, жадібно вминав жайворонка. <…> Доповіді таки справді писав той молодик, що звернувся був до князя, але князь знову крикнув: - Чого вам треба? Ви, мабуть, і пера в руках не тримали. Та ще й тут, біля самого мене, жерете смажених жайворонків, навіть, мушу зауважити на превелику свою досаду, посадили масну пляму на мої кашемірові штани! До того ж бридко чвакаєте, еге ж? усе це переконливо свідчить, що ви зовсім не здатні до дипломатичної діяльності. <…> - І, звертаючись до Цинобра, промовив: - такі юнаки, як ви, шановний Цинобре, - окраса вітчизни, вони заслуговують на відзнаку. Ви будете таємним радцею в особливих справах!» ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Оцініть себе _______(балів)
5. Складіть інформаційний ланцюг до теми: «Життєвий шлях головного героя твору Гофмана» «Крихітка Цахес» Оцініть себе _______(балів) 6. Поміркуйте! Як ставиться автор до свого герою? * Слово «Цинобер» має значення: 1) штучний мінерал із сірки і ртуті; 2) кіновар, яскраво-червона фарба; 3) нісенітниця, дурниця, недалекі пусті розмови. Яке із цих значень мав на увазі Гофман? Обґрунтуйте свою відповідь.
7. Визначте особливості художнього світу Е. Гофмана за статтею Наталії Крячек «Міфологічні витоки художнього світу»
Людська доля залишається як i для інших романтиків головною для Гофмана. Він зосереджує увагу на особистості митця, в якій вбачає найбільш цілісне поєднання всього найкращого, що закладено в людині i не зіпсовано користолюбством i життєвою суєтою. Розподіл художньої реальності на два світи спостерігається у багатьох творах Гофмана. Світ ентузіастів, людей, що не втратили єдності з природою, i світ філістерів (віднім. Philister, що спочатку означало філістимляни), самозадоволених міщан, що не відчувають природу, поезію, для яких життєвий пошук — лише слова. Але «дивні психічні явища» отримують у Гофмана тверду, реальну інтерпретацію. 3 таємничого i страшного знімається таємниця. Biн не стільки лякає читача кошмарами i привидами, скільки шукає причини їх виникнення у глибинах людської психіки, у зовнішніх обставинах. Фантастичні персонажі переходячи з одного в інший cвіт, змінюють імена i свою сутність. Так, фея Розабельверде з казки «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» особистість, що вже сформувалася i розквітла. Її ім'я — з німецької — «роза червона», так називають жінку 40—50 років. У філістерському світі вона Розиншен, Розингрюнсен (троянда будь-якого кольору, молоденька дівчинка чарівна, як троянда). Донна Анна у "Дон Жуан" у реальному світі артистка. Haвіть без iмeнi. У світі музики «твои мелодии — это я» вона Донна Анна, вона сама музика; Цахес у реальному житті потвора, під діями чар стає втіленням ycix талантів; Лускунчик у реальному світі — лялька для лускання ropixiв, у казковому — принц. Міфологічне, фольклорне підґрунтя простежується і в інших образах, створених німецьким романтиком. Так, Малюк Цахес з казки «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» «напоминая раздвоенную речку,... да маленькие искрящиеся глазенки, что вместе с морщинистыми старческими чертами лица, казалось обличало маленького альрауна». Альраун — це «різновид» мандрагори, рослини, що нагадує своїм коренем нижню частину тіла людини. У старих травних книгах коріння мандрагори зображують як чоловічі або жіночі форми з пучком листя на голові. У Греції вважали, що мандрагору використовувала Цірцея, щоб пробудити в людях потяг і кохання. В Аравії поширене повір'я, що вночі мандрагора світиться, через що її називали «свічкою диявола». У середні віки у низці європейських традицій її іменували квіткою диявола і вірили, що чаклуни, використовуючи її, можуть позбавити людину краси і розуму. Разом з тим мандрагора робить людину не вразливою. Образ Цахеса Альрауна у Гофмана порівнюється з міфологічним трактуванням, яскраво вирізняються елементи, що їх споріднюють. На голові пасма червоних волосків, подарованих феєю — у Цинобера, у мандрагори — пучок листя. Фея торкнулась голови Цинобера з метою подарувати йому людську приязнь; Церцея використовує мандрагору, щоб пробудити в людях кохання; тут волоски у Цинобера червоним світяться — «свічка диявола» в аравійських повір'ях; три волоски у Цинобера позбавляють оточуючих розуму, вміння відрізняти удаване від справжнього — квітка диявола, що позбавляє краси і розуму у середньовічній традиції. Образ Цинобера — втілення міфологічних уявлень і вірувань про мандрагору в цілому, а не лише її різновиду Альрауна з нижньої міфології. Нотатки: 1. На чому зосереджує увагу Гофман? 2. Які два світи присутні в творах Гофмана? 3. Хто так Ентузіасти? 4. Як змінюють свою сутність фантастичні персонажі, переходячи з одного в інший світ? 5. Дайте міфологічне трактування образу Цехеса? 1. ______________________________________________________ 2. ______________________________________________________ 3. ______________________________________________________ 4. ______________________________________________________ 5. ______________________________________________________ Оцініть себе _______(балів) 8. Заповніть таблицю «Надбання Крихітки Цахеса». Оцініть себе _______(балів) 9. Доберіть слова з тексту для створення образу головного персонажу Оцініть себе _______(балів) 10. Поміркуйте! Чи завжди зовнішня потворність віддзеркалює внутрішньо? Використайте висловлювання відомих людей. а) «Жодна зовнішня привабливість не може бути повною, якщо вона не оживлена внутрішньою красою» (В. Гюго) б) «Багато є людей з красивою зовнішністю, котрі, одначе, не можуть похвались внутрішнім світом» (Ф. Купер) ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Оцініть себе _______(балів) Г.Гейне – німецький поет-романтик «Книга пісень» - видатне явище німецького романтизму З великим болем творю я пісні маленькі. Г.Гейне (Робоча картка уроку)
1. Заповніть таблицю з прогалинами
Оцініть себе: ____балів
2. Розв’яжіть тестові завдання (3 бали) 1. Г.Гейне народився у: а) Дюссельдорфі; б) Гамбурзі; в) Берліні. 2. Юнацькі переживання знайшли відгук: а) «Подорожніх нарисах»; б) «Романсеро»; в) «Книзі пісень» 3. У «Книзі пісень» Г.Гейне використав: а) історичні мотиви; б) фольклорні теми та мотиви; в) суспільні мотиви. 4. Яку одвічну істину сповідує ліричний герой у «Книзі пісень»: а) «життя немає сенсу»; б) «любов - першооснова життя»; в) «доброта - завжди переможе красу».
5. Лорелея (Лорелей) – це: а) кохана кого?; б) дух скелі; в) ім’я Мадонни.
6. Вірш «Не знаю, що стало зі мною» входить до циклу: а) «Знову на Батьківщині»; б) «Ліричне інтермецо»; в) «Страждання юності»
Оцініть себе: ____балів 3. Аналіз поетичного тексту (А) «Не знаю, що стало зі мною» Як у вірші відобразилося захоплення Гейне фольклором?
1. Де відбувається дія? 2. Якою барвою насичений вірш? 3. У чому полягає новизна розкриття давнього сюжету у Г.Гейне? 4. Які художні засоби використовує автор? (Б) «Вечерні промені ясні»
1. Про що розповідається у вірші? 2. Що підсилює романтичний колорит поезії? 3. Якою змальовано природу? 4. Що свідчить про схвильованість закоханих? 5. Який, на вашу думку, момент побачення є найромантичнішим? 6. Які слова підкреслюють меланхолійний настрій вірша? 7. Які художні засоби використовує автор?
Оцініть себе: ____балів Джордж Ноел Гордон Байрон (1788-1824) – англійський поет-романтик, фундатор течії байронізму. Провідні мотиви і домінуючі настрої творчості. (Робоча картка уроку) «…він любив людство, але зневажав і ненавидів людей, серед яких почувався одиноким, покинутим» В. Бєлінський 1. Закінчіть речення. «Романтизм – це…» 1 – творчий метод у літературі; 2 – світогляд, пройнятий ідеалізацією дійсності, замріяністю, спогляданням 2. Установіть відповідність. Основні періоди творчості: 1. Лірична збірка «Години дозвілля» 2. Поема «Паломництво Чайльд Гарольда» 3. Східні поеми («Європейські мелодії») 4. Поеми, романи у віршах («Дон Жуан»)
а) 1817 -1824 б) 1809 -1817 в) 1807 – 1809 г)__________ Оцініть себе: ____балів
3. Заповніть таблицю.
4. Дайте визначення поняття «байронічний герой». _________________________________ _________________________________ _________________________________ _________________________________ _________________________________ _________________________________ Оцініть себе: ____балів 5. Назвіть ознаки байронічної течії епохи романтизму. _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Доберіть словник уроку: Денді - ____________________________________________________ Карбонарій - ________________________________________________
Щоденник душі поета Лірика Байрона. Байронічний герой: настрій «світової скарботи» в його ліриці (Робоча картка уроку)
1. Поясніть, як ви розумієте вислови. І варіант. «Найсильніші люди – найбільш самотні» (Г.Ібсен) ІІ варіант. «У самотності кожен бачить себе таким, яким він є насправді» (А.Шопенгауер)
2. Ознаки байронічної течії епохи Романтизму (за класифікацією Д. Наливайка) · Розвивалася в 1810 – 1830 рр.; · Неприйняття навколишньої дійсності, зумовлених неприйняттям дійсності, культ духовного і душевного страждання («світова скорбота», туга, відчуження). · Протиставлення мрії життю, ідеалу – дійсності. · Розкриття протиріч між життям людини та суспільства. · Усталені теми (мотиви), настрої (розчарування, сум, меланхолія, туга за нездійсненними ідеалами, волелюбні мотиви). · Широке застосування поетики контрастів. · Представники: Дж. Байрон (Англія), А. де Віньї, А. де Мюссе (Франція), Г. Гейне (Німеччина), А. Міцкевич (Польща), О. Пушкін (Росія). Оцініть себе: ____балів
|