Нерегулярні платежі – лізингові платежі погоджуються сторонами відповідно до графіку, в якому вказані певні строки та суми платежів.

Та чи інша схема платежів застосовується виходячи з побажань сторін договору. На прийняття рішення щодо схеми платежів з точки зору лізингоотримувача впливають: сезонність виробництва, небажання одночасно інвестувати велику суму коштів у розвиток матеріально-технічної бази виробництва; швидке погашення вартості майна і отримання більш ліквідного балансу з метою подальшого отримання кредитів, інвестиційна політика тощо. Лізингова компанія зазвичай пропонує схему розрахунків платежів таку саму, як і схема залучення та погашення компанією ресурсів для фінансування лізингових контрактів. Зазвичай банк, що фінансує лізингову компанію нараховує відсотки за користування кредитними ресурсами виходячи з фактичної заборгованості, що діяла в певні проміжки часу за однакової процентної ставки, тому для лізингової компанії прийнятна будь-яка схема лізингових платежів, що забезпечує отримання запланованої норми прибутку та погашення всіх витрат, пов'язаних з контрактом. Якщо ж лізингова компанія для фінансування лізингових контрактів застосовує альтернативні банківському кредиту джерела залучення коштів або ж залучає кредити, що передбачають жорсткий графік сплати заборгованості та процентів, то при погодженні схеми лізингових платежів необхідно бути досить обережним оскільки застосування різних схем залучення та розміщення ресурсів може привести до ситуації, коли лізингова компанія в певні періоди часу не буде мати «живих» грошей для повернення залучених ресурсів та сплати процентів за користування ними.

Оскільки ми беремо в лізинг основні засоби, то доцільно розраховувати лізингові платежі за схемою регулярних платежів з амортизацією боргу рівними частинами. При такій схемі розмір лізингового платежу визначається як сума відшкодування вартості предмета лізингу та процентів. При цьому погашення вартості предмету лізингу в кожному періоді відбувається рівними частинами, а сума процентів визначається виходячи з величини заборгованості за предмет лізингу на початок періоду.

Перед початком розрахунку лізингових платежів зазначимо, що середня лізингова ставка в Україні становить близько 20%, а залишкова вартість основних засобів після закінчення їхнього терміну служби дорівнює нулю.

Тому d = 266/5 = 53,2 (тис грн.).

Наведемо у табл. 5.3 графік лізингових платежів.

Таблиця 5.3

Графік лізингових платежів

Лізингові періоди	Залишок заборгованості, тис. грн.	Погашення вартості майна, тис. грн.	Проценти, %	Лізинговий платіж, тис. грн.
А
1-й рік		53,2	53,2	106,4
2-й рік	212,8	53,2	42,56	95,76
3-й рік	159,6	53,2	31,92	85,12
4-й рік	106,4	53,2	21,28	74,48
5-й рік	53,2	53,2	10,64	63,84
Всього	-		159,6	425,6

Після розгляду ціну лізингу доцільно розглянути ціну банківського кредиту.

При нарахуванні відсотків банк повинен керуватися вартістю залучених коштів та операційними витратами банку. Це означає, що банки встановлюють ставку за кредит на основі таких компонентів:

- вартість залучення відповідних ресурсів для банку;

- банківські операційні витрати;

- компенсація банку за рівень ризику невиконання зобов’язань позичальника;

Бажана маржа прибутку за кожним кредитом для здійснення достатніх виплат на користь акціонерів банку.

Таким чином відсоткова ставка за кредит буде дорівнювати сумі вартості залучення відповідних ресурсів для банку, банківських операційних витрат, компенсації банку за рівень ризику невиконання зобов’язань позичальника і бажаній маржі прибутку банку.

Вартість залучення ресурсів для банку (зазвичай ставка депозиту) в середньому складає 17%; банківські операційні витрати варіюють близько 2,5%; компенсація банку за рівень ризику невиконання зобов’язань позичальника можна взяти за 2%; бажана маржа прибутку банку може бути 1%.

Отже, розрахуємо відсоткову ставку за кредит:

ВС = 17 + 2,5 + 2 + 1 = 22,5 (%).

Відповідно можна розрахувати, що при рівномірному погашенню кредиту, наступний графік платежів.

Таблиця 5.4