Засоби,що відновлюють мікрофлору: пребіотики-це харчові інгредієнти, які не перетравлюються ферментами людини і не засвоюються в верхніх відділах ШКТ,стимулюють ріст і життєдіяльність корисної мікрофлори. ісинбіотики. Пробіотики – це апатогенні бактерії, що володіють антагоністичною активнісюпо відношенню патогенних і умовно-патогенних бактерій і забезпечують відновленню нормальної мікрофлори. Симбіотики-фізіологічні функціональні харчові інгредієнти, ща представляють собою комбінацію про- і пребіотиків, в якій вони виконують посилюючу дію на фізіологічні функції та процеси обміну речовин в організмі людини.
Класифікація:
1) препарати, що мають в собі живі мікроорганізми;
,2) препарати, що містят структурні компоненти мікроорганізмів-представників норм.мікрофлори або іх метаболіти;
3)препкарати мікробного чи іншого походження, стимлюючі ріст і активність мікроорганізмів-представників норм.мікрофлори;
4)препарати на осанові живих генно-інженерних штамів мікроорганізмів,стимулюючих ріст представників норм.мікрофлори
БІЛЕТ 28
Хелікобактер пілорі. Відкриття, біолог. властивості, патогенез. Методи мікробіолог. діагностики. Сучасні методи лікування.
Вид патогенний для людини. Встановлення його значення у патології шлунка і 12п.кишки – Маршал та Уорен 1982р. відзначено Нобел. премією.
Має характерну морфологію – напівзігнуті, дугопод. грам(-) палички. Виявляється поліморфізм – від палички до кокопод.форми.
Культуральні власт. Вибагливі, на спец.середовищах з гемолізованою кров’ю барана з додаванням абк(ванкоміцин). Колонії дрібні,прозорі,блискучі. На рідкому середовищі утв. голубувату плівку.
Біохім.власт. Уреазна активність – розкладають сечовину з утворенням аміаку та СО2, фосфатазна і пептидазна активність.
Патогенез. Інкуб.період 7 днів. Проникають через шар слизу і прикріплюються до епітеліальних клітин. Захворювання проявляється нудотою, блюванням, кишковими розладами. В основному хелікобактерна інфекція носить виразковий хронічний характер. Основні клінічні синдроми – виразкова хвороба шл. і 12п.кишки, хрон.атрофічний гастрит. Виразковій хворобі сприяє підвищена кислотність шлункового соку.
Мікробіологічна діагностика. Використовують біоптат шлунка. Дослідження починають з виявл. уреазної активності. У подальшому готують мазки-відбитки або гістологічні зрізи. Препарат фарбують за Грамом, Роман.-Гімзою, фуксином, імпрегнація сріблом. Для виділ. чистої культури біоптат гомогенізують і засівають на спец. середовища. Колонії з’являються через 2-3 доби, ідентифікація проводиться за характерною морфологією та уреазою активністю. Цитотоксичну активність культур виявляють на культурі клітин ентероцитів. До неінвазивних методів діагностики належать дихальний тест із сечовиною. Серологічні методи є допоміжними,оскільки АТ виявляють у більшості дорослих. ІФА.
Лікування. Антибіотики (ампіцилін, кларитроміцин, фторхінотони)у поєднанні з препар.,що знижують кислотність шлункового соку. Також нітрофурани і метронізадол.
Мікобактерії туберкульозу, властивості. Види туберкульозних бактерій. Тинкторіальні та культ.властивості. Диференціація збудників туберк. Атипові мукобактерії. Значення в розвитку патології людини.
3. Нормальна мікрофлора тіла людини. Її роль у фізіологічних процесах і патології. Вікові особливості норм.мікроф. носа, шкіри, рот.порожнини, кишечника. Гнотобіологія. Дисбактеріоз.
Нормальна мікрофлора - це комплекс м/о, що заселяють біотопи людини у нормо фізіологічних умовах. Нормальну мікрофлору слід розрізняти як інтегральну, життєво необхідну частину тіла людини, що виконує велику кількість функцій, які забезпечують гомеостатичний стан організму в цілому. Мікрофлора –виконує широкий спектр життєво важливих ф-цій, суттєво впливає на структурно-функціональний стан внутрішніх органів,, імунної системи та процеси регуляції ряду фізіологічних функцій.
Гнотобіологія -наука, що займається вивченням ролі нормальної мікрофлори в різних сферах життєдіяльності мікроорганізма.
Склад нормальної мікрофлори кишківника індивідуальний. Він формується з перших днів життя, і варіюється в залежності від віку, характеру харчування, способу життя. У дітей,що знаходяться на природному харчуванні до 10-21 дня у кишечнику відмічають ріст лакто- і біфідобактері. У здорової дитини першого року життя 90-98 % всієї нормальної мікрофлори товстої кишки повинна складати біфідофлора. При переході на штучне вигодовування в товстому кишечнику дитини зявляються еубактерії, кишкові палички, умовно-патогенні бактерії. У дітей,старших 1 року,коли характер харчування приближається до повсякденного раціону дорослих, склад кишкової мікрофлори приближується до норми дорослого. У людей похилого віку в зв’язку зі зниженням секреторної і рухової активності органів травлення знижується кількість лакто- і біфідобактерій, підвищується кількість кишкової палички, змінюється їх ферментативна активність, іноді з’являється гнилісна мікрофлора.
Дисбіоз характеризується відхиленням в складі мікробіоцинозу, що виходить за межі норми. Порушується захисна функція нормальної мікрофлори. Порушення відбувається при 1)прийомі антибіотиків, гормонів, імунодепресантів, променевой терапії; 2)хірург.операції; 3)довготривала дія несприятливих екологічних факторів; 4)гострі кишкові інфекції,хронічні захворювання шлунку,печінки,кишечнику; 5) нервово-психічний стрес; 6)голодування,авітаміноз
