ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТА И ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА 2 страница

28 (4).При зображенні на планах пунктів геодезичних мереж згущення передбачають також основні варіанти їх зображення, як і для пунктів державної геодезичної мережі, а саме: на рівнині, курганах, скелях-останцях та будівлях.

29 (4).Пункти геодезичних мереж згущення на великих валунах відтворюють на планах за тим же принципом, що і геодезичні пункти на скелях-останцях, тобто із застосуванням єдиного комбінованого позначення пункту та валуна (див.ум.зн. №321), а при великих розмірах останнього – розміщенням у його контурі умовного знака пункту.

30 (4).Пункти геодезичних мереж згущення, які розміщені у стінах будівель, зображують на топографічних планах масштабів 1:500 – 1:2000. Їх умовний знак необхідно розташовувати паралельно зображенню відповідних стін, причому на графічно завантажених ділянках плану цей знак дозволяється зменшувати з 2,0 мм до 1,5 мм. Позначки центрів цих пунктів у стінах будинків підписують на топографічних планах лише за додатковими вимогами.

Якщо пункти геодезичних мереж згущення закладені у стінах будинків, у фундаментах опор ліній електропередачі, бурових свердловин та інших подібних спорудах і вони оформлені на місцевості у вигляді стінних реперів або марок то на планах їх зображують як і всі інші пункти цих мереж, а саме – квадратом із крапкою посередині. Якщо стінний знак є одночасно і репером, то його зображують знаком стінного репера.

31 (5).При зображенні на топографічних планах точок зйомочних геодезичних мереж застосовують роздільне позначення для точок у стінах та на кутах будинків.

Щодо змісту і розташування підписів позначок до цих точок та підписів їх номерів необхідно керуватись поясненнями, що і для пунктів державної геодезичної мережі та пунктів геодезичних мереж згущення (див. пп.27,28).

32 (5).До точок планових зйомочних мереж тривалого закріплення, тобто розрахованих на тривале зберігання, належать точки, зафіксовані на місцевості у вигляді залізобетонних знаків, відрізків рейок, забетонованих металевих штирів або труб. До точок тимчасового закріплення належать точки зафіксовані дерев’яними стовпчиками та кілками, забетонованими штирями тощо.

Точки планових зйомочних мереж тимчасового закріплення на планах масштабів 1:5000 та 1:2000 показують за додатковими вимогами.

33 (5).Точки планових зйомочних мереж, що знаходяться в стінах та на кутах будинків, необхідно зображати на планах масштабів 1:500 – 1:2000 (на останніх – за додатковими вимогами). Для того, щоб ці точки краще виділялись, біля їх умовних знаків, при потребі, розміщують підпис крд. або к. (тобто координовані).

Для великомасштабних планів у таблиці передбачено два варіанти розміщення умовних знаків цих точок на координованих кутах будинку – залежно від того, є виступаючий цоколь, чи немає.

34 (6).Орієнтирні пункти – це закріплені на місцевості (палями, пілонами) напрямки з геодезичних пунктів. На топографічних планах пояснювальний підпис ор.п. біля умовних знаків розміщують у всіх випадках.

35 (7).Межові знаки установлюють для позначення меж землекористувань, які в деяких випадках є також і адміністративними межами (районів, областей). В основному це залізобетонні або дерев’яні стовпи різних зразків залежно від їх призначення (державний кордон, межі областей, районів, окремих землекористувань тощо). Межові знаки розташовують на прямих ділянках через кожні 500 м і на всіх поворотах меж землекористувань з таким розрахунком, щоб була видимість між сусідніми знаками. При наявності у межових знаків номерів, останні повинні бути підписані на планах, але з певним відбором (згідно з п.539).

36 (8).Стовпи закріплення проекту планування під будівництво установлюють з метою оконтурення на місцевості зовнішніх меж відведеної ділянки та виділення в її межах майданчиків під будинки або споруди. Стовпи позначають умовними знаками та порядковими номерами на планах масштабів 1:500 – 1:2000, причому на останніх – за додатковими вимогами.

37 (9).На топографічних планах усіх масштабів зображують пункти закріплення розмічувальних геодезичних мереж, призначених для винесення будівельних проектів у натуру, які являють собою систему прямокутників, орієнтованих паралельно основним осям будинків або споруд, що проектуються. Цим самим умовним знаком зображують і пункти закріплення цих осей і відповідних поперечників.

Позначки пунктів закріплення підписують на планах за додатковими вимогами.

38 (10).Нівелірні знаки поділяють на фундаментальні (на лініях I та II класів) та рядові – ґрунтові, ґрунтові координовані, ґрунтові будівельні тривалого закріплення, скельні, стінні та тимчасові репери.

39 (10).На топографічних планах нівелірні знаки зображують умовними знаками ґрунтових, стінних та тимчасових реперів.

Всі ґрунтові репери, скельні марки та репери зображують одним умовним знаком, при необхідності – з пояснювальним підписом. Наприклад, біля фундаментальних реперів підписують букву ф. Ґрунтових координованих – к. або крд., ґрунтових будівельних – буд.

40 (10).При зображенні стінних реперів та марок затушований сектор розміщують усередині будівлі з центром кружка на лінії стіни.

Цей умовний знак поширюється і на зображення реперів та марок, що закладені в опори мостів, труби під дорогами, фундаменти баштових споруд тощо.

41 (10).При зображенні нівелірних знаків на плані підписують їх номери та позначки в такому порядку:

- якщо різниця висот між точкою знака (центром марки, головкою або поличкою репера) та поверхнею землі становить 0,2 м і більше, то в чисельнику дробу розміщують позначку центра марки або головки (полички) репера, а в знаменнику – позначку землі;

- якщо різниця цих позначок менша ніж 0,2 м, тоді позначку знака переміщують у знаменник дробу, а в чисельнику підписують номер знака.

Позначки стінних реперів та марок зображують на топографічних планах тільки за додатковими вимогами.

42 (10).Умовні знаки реперів та марок, що розміщені на скелястих схилах, скелях-останцях та великих валунах, в залежності від графічних можливостей, комбінують із їх умовними знаками в один загальний знак або розміщують у контурі об’єкта.

43 (10).При зображенні на планах тимчасових реперів до кожного умовного знака дають пояснювальний підпис тимч. Номери цих реперів підписують за додатковими вимогами.

44 (11).Перетин ліній координатної сітки зображують на планах для полегшення різних вимірів та нанесення спеціального картографічного навантаження. З метою кращого виділення умовного знака перетинів на фоні топографічного навантаження плану цей знак зображують зеленим кольором. Якщо перетин співпадає із зображенням важливих географічних об’єктів, то показувати його на плані не потрібно.

 

45 (12-15).Термін “будівля” застосовується для загального визначення будинків, легких споруд і критих приміщень.

Будинками називають міцні будівлі, тобто переважно капітальні, а також такі, що відрізняються своїми розмірами і призначені для проживання, службового або виробничого використання.

На топографічних планах контури будівель необхідно показувати згідно з їх дійсним положенням на місцевості (прямокутними, овальними тощо). Ця основна вимога поширюється на всі будівлі, що виражаються в масштабі, і по можливості на ті, що можуть бути зображені на планах позамасштабними умовними знаками.

46 (12-15).Будівлі, що виражаються в масштабі, зображують на планах по проекції цоколя з показом його виступів і фігурних архітектурних деталей величиною 0,5 мм і більше.

Детальніше слід зображувати будівлі, що виходять на червону лінію кварталів, багатоповерхові і які є визначною пам’яткою населеного пункту.

Наявні на будинках башти або вишки, що мають значення орієнтирів, необхідно показувати на плані шляхом внесення відповідних умовних знаків у зображення будинку на відповідному місті і супроводжувати пояснювальними підписами.

47 (12-14).Визначні будівлі слід зображувати в поєднанні з підписами типу визн.60 (де цифра – висота будинку, яку проставляють при висоті будинку 50 м і більше). Це потрібно для подальшого картоскладання в дрібніших масштабах.

48 (12-15).Залежно від характеру населеного пункту і вимог замовника такі частини будівель, як ґанки, входи, веранди, що виступають за лінію основи будівель на 0,5 м і більше, можна зображувати окремо від загального контуру будівель або у вигляді виступів. Менші за розмірами прибудови на топографічних планах не показують.

Легкі будівлі тимчасового призначення (зокрема, на будмайданчиках) на планах всіх масштабів не показуються.

49 (12-15).Всі будівлі поділяють на житлові і нежитлові; вогнестійкі і невогнестійкі; одноповерхові і багатоповерхові.

Житловими будівлями є як спеціально побудовані для проживання будинки, так і ті, що мали спочатку інше призначення, але потім були пристосовані і фактично використовуються як житлові. Будівлі, пристосовані для тимчасового проживання тільки певний період року, вважаються нежитловими.

50 (12-15).Будівлі громадського призначення (навчальні заклади, магазини, лікарні, поліклініки, будинки відпочинку, санаторії, адміністративні, культурні, торгівельні, дитячі заклади тощо) відносять до житлових. Об’єкти культового призначення відносяться до нежитлових споруд. Легкі споруди літніх таборів відпочинку, дачних кооперативів та інші, придатні для проживання лише в теплий період року, - до нежитлових. Зображення будівель громадського призначення супроводжується на планах пояснювальними підписами: адм. (адміністративний будинок), маг. (магазин), полікл. (поліклініка) тощо.

51 (12-15).При зображенні на топографічних планах масштабів 1:2000-1:500 матеріалу, з якого споруджено об’єкт (передбачено тільки для вогнестійких будівель), використовують буквені позначення: К – для цегляних, кам’яних, бетонних, шлакобетонних тощо; М – для металевих; С-Б – для склобетонних; С-М – для склометалевих.

За додатковими вимогами серед невогнестійких житлових будівель можуть виділятися дерев’яні з позначенням їх великою буквою Д (в масштабах 1:1000, 1:500).

Змішані щодо вогнестійкості будівлі на топографічних планах усіх масштабів зображують невогнестійкими (умовні знаки №13, 15).

52 (12-16).Кількість поверхів будівель підписують на топографічних планах усіх масштабів відповідною цифрою, починаючи з двох поверхів. Напівпідвали і невеликі мансарди на дахах багатоповерхових будівель (незалежно від характеру їх використання) не враховуються.

Якщо будівля складається з різноповерхових частин, то на планах масштабів 1:2000-1:500 покажчик поверховості дають окремо для кожної з цих частин (у межах їхніх контурів). На планах масштабу 1:5000 в загальному контурі будівлі дають дві цифри або, за браком місця, одну, яка відповідає більш значній за площею частині будівлі, а при рівності (за площею) різноповерхових частин – тій, яка має більше поверхів. У випадках, коли будівля є різноповерховою внаслідок розміщення на схилі, характеризуючі її поверховість цифри дають через тире (наприклад, 5-3КЖ).

53 (12-16).Якщо при нанесенні на топографічні плани індексів, що характеризують призначення, вогнестійкість і поверховість будівель, недостатньо місця для їх розміщення всередині контуру, їх дають поруч із контуром будівель, паралельно його довшій стороні.

54 (12-16,43).При зображенні зімкнутих будівель житлові розмежовують контурними лініями.

Зімкнуті нежитлові будівлі показують загальним контуром. Нежитловими зімкнутими будівлями є ряди металевих гаражів, загальний контур яких повинен супроводжуватися підписом гаражі М на відміну від зображеного єдиною будівлею (але з зовнішніми боксами) гаража колективного користування, переважно цегляного, і оформленого на планах підписом гаражі К.

Графічне розмежування між житловими будівлями і зімкнутими з ними нежитловими, а також між вогнестійкими будівлями і зімкнутими з ними невогнестійкими обов’язкове.

55 (17).Будинки з колонами замість усього першого поверху або його частини зображують на планах масштабів 1:2000-1:500. Якщо це графічно можливо, зображують кожну колону, при необхідності відбору – крайні на своїх місцях, а решту – через 3-4 мм. На планах масштабу 1:5000 будинки з колонами зображують як звичайні.

Будинки на палях замість суцільного фундаменту, що споруджені в районах із систематичними повенями, на топографічних планах усіх масштабів потрібно зображувати так як і звичайні будинки, але при наявності місця на планах масштабу 1:2000 і більше – з додатковим підписом палі (після решти індексів).

56 (18).Умовний знак будинків, що будуються, застосовують, коли закладено фундамент і будуються стіни.

Якщо будинок збудовано до даху, то контур його викреслюють уже не штриховою лінією, а суцільною і супроводжують на планах масштабів 1:1000,1:500 характеристикою призначення, вогнестійкості і поверховості будинку. Пояснювальний підпис буд. на цій стадії зберігається.

Будівництво вважається завершеним, якщо будинок здано в експлуатацію.

57 (19).Умовним знаком зруйнованих і напівзруйнованих будинків виділяють збережені на місцевості довгий час залишки значних окремих будівель або руїни цілих поселень. Використання цього знака для зображення будинків, які руйнують у процесі реконструкції, не передбачається.

Якщо на планах масштабу 1:5000 площа, яку займає зображення зруйнованих або напівзруйнованих будинків, 1см² і більше, то замість наведеного в таблиці позначення можна показувати їхні контури разом із підписом руїна (тобто, як на планах більших масштабів).

58 (20).Вимощеннями називають асфальтові або бетонні смуги, які оточують будинки з тих боків, де до них на прилягають тротуари або інші тверді покриття.

На планах масштабів 1:500 та 1:1000 зображують всі вимощення, масштабу 1:2000 – при ширині на місцевості 1,2 м і більше, або якщо вони є в цьому місці єдиними пішохідними доріжками вздовж будинку.

59 (20).Номери будинків показують у такому порядку: на планах масштабів 1:500, 1:1000 – на зображеннях усіх будинків населеного пункту, масштабів 1:2000 і 1:5000 – на крайніх будинках кожного кварталу та в місцях збою порядку номерації, причому на планах масштабу 1:5000 тільки за додатковими вимогами при наявності графічних можливостей.

Підписують номери будинків, як правило, паралельно їх контурам у куті, поверненому до вулиці. Допускається розміщення цих підписів і поруч з контурами будинків, а при значному навантаженні плану номери будинків можуть бути виділені червоним кольором.

60 (20).На топографічних планах масштабів 1:500 і 1:1000, виходячи з вимог технічного проекту, біля зображення деяких будинків підписують позначки відповідних точок. Для них застосовують окремі умовні знаки, а саме:

- залитий трикутник – для позначення точок підлоги першого поверху, а також цоколя або фундаменту будинку (в останньому випадку – з буквою ц або ф перед цифрою позначки);

- залитий кружок – для точок вимощення будинку, тротуару або землі (біля його кута).

61 (21).Умовний знак в’їздів під арки застосовується для топографічних планів усіх масштабів з метою зображення в’їздів, що ведуть на подвір’я будівель, з однієї вулиці на іншу або на майдан.

Цим самим знаком зображують монументальні арки, але разом із пояснювальним підписом (наприклад, арка, тріумф.арка тощо) і буквеним індексом, що вказує на матеріал, з якого споруджено арку (п.51).

62 (22).При зображенні в’їздів на другий поверх (біля готелів, гаражів, складів тощо) їх умовне позначення на планах масштабів 1:500 і 1:1000 слід доповнювати позначками нижнього кінця в’їзду на рівні земної поверхні і верхнього кінця – на майданчику біля стіни будівлі.

63 (23-26).Якщо на топографічних планах масштабів 1:2000, 1:5000 ґанки і входи необхідно зобразити окремо від загального контуру будівлі, то для цих об’єктів передбачена спеціальна класифікація. Ґанки поділяються на закриті (кам’яні, та дерев’яні); відкриті (ті, що мають сходи наверх або вниз); входи в підземні частини будівель – відкриті та закриті.

64 (23-25).На топографічних планах масштабу 1:2000 ґанки і входи в підземні частини будівель, що не виражаються в масштабі (площею менше ніж 4 мм²), зображують тільки біля будинків, які розміщені "на червоній лінії" з фасадної їх сторони, та будинків адміністративного та архітектурного значення тощо. Крім того, позамасштабні знаки потрібні у випадках, коли плани масштабу 1:2000 збільшуватимуться до масштабу 1:1000.

65 (24-26).В умовному позначенні відкритих ґанків сходами наверх, останні зображують не менше ніж трьома суцільними лініями, щоб даний знак відрізнявся від знака “приямок”, (див.ум.зн.№40). Ґанки сходами вниз і відкриті входи в підземні частини будівель потрібно зображувати з розривом посередині ліній умовного знака.

66 (27).При зображенні на топографічних планах входів на станції метрополітену велику літеру М розміщують безпосередньо на місці входу, а саме: в контурі будинку, зовні на його фасадному боці або біля підземного переходу, якщо зовнішньої споруди станція не має.

67 (28).Всі великі вентилятори (у житловому секторі, у метрополітені, заводські тощо) зображують на топографічних планах усіх масштабів за їх зовнішніми контурами або позамасштабним умовним знаком. В обох випадках проставляють пояснювальний підпис вент. або в. Той самий умовний знак, але з іншим підписом застосовують для запасних виходів із підземних споруд.

68 (29).Для зображення на топографічних планах наземних частин підземних споруд введено позначення у вигляді короткого (1,5 мм) штрихового пунктиру з внутрішнього боку суцільної лінії, що окреслює наземні частини споруди.

69 (30).До нависаючих частин будинків, які не мають опор, належать вітрини (їх зображують тільки на планах масштабу 1:500) та інші елементи і конструкції без опор, що їх зображують на планах масштабів 1:2000-1:500, наприклад, у вигляді капітальних виступів в один-два і більше поверхів.

70 (31).Умовні знаки надземних (повітряних) переходів і галерей для транспортерів між будинками використовують у двох варіантах: при ширині об’єктів у масштабі плану 2 мм і більше - відповідно до верхнього ряду їх позначень у таблиці (тобто, з перехрещеними діагоналями); при ширині менше ніж 2 мм - згідно з нижнім рядом (тобто, подвійним штриховим пунктиром).

До цих позначень потрібні пояснювальні підписи. Так, у першому варіанті, якщо на плані зображено не закритий надземний перехід, а відкрита з одного боку галерея для транспортера, то в залежності від термінології підписують галерея (скорочено галер.) або транспортер (скорочено трансп.). У другому варіанті пояснювальні підписи потрібні при зображенні будь-якого з цих об’єктів, зокрема і надземних переходів (скорочено перех.).

При зображенні надземних переходів, що мають опори, передбачається розподіл їх за матеріалом, з якого вони виготовлені (див.ум.зн.№ 86-88).

71 (32).Ніші у стінах будинків - це заглиблення для установлення статуй, декоративних ваз тощо. Предметом топографічної зйомки є тільки ті ніші, які знаходяться у зовнішніх стінах.

Лоджіями називають приміщення, які входять у загальний контур будинку і огороджені із зовнішнього боку суцільним парапетом, гратами або колонадою.

На топографічних планах масштабу 1:2000 ніші зображують за умови, якщо їхня площа в даному масштабі 4 мм² і більше. Менші за площею ніші можуть бути зображені як виняток для будинків визначного архітектурного значення.

72 (33).На планах масштабів 1:1000-1:500 зображують балкони на стовпах і такі, що опираються на землю. На планах масштабу 1:2000- тільки за додатковими вимогами.

73 (34).Веранди – криті дахом і в основному засклені з трьох сторін прибудови до будинків. На топографічних планах веранди і тераси зображують залежно від розмірів, типу та матеріалу окремо від контуру основного будинку або включають у нього.

74 (35-37).Навіси розділяють на розміщені між суміжними будинками, які опираються на стовпи, а також навіси-козирки. Деякі навіси за характером конструкції є комбінованими, наприклад, навіс для автомобільних ваг.

Контури навісів зображують пунктирною лінією, за винятком сторін, де вони примкнуті до будинків чи споруд, або мають стінку. Позначення, що застосовані для навісів між будинками, використовують і для зображення перекриття над внутрішніми проїздами (якщо вони за характером навіси, а не арки).

Якщо навіси або перекриття опираються не тільки на стіни будинків, але й на проміжні стовпи-опори, останні теж зображують на плані.

75 (36).Навіси для автомобільних ваг будують з опорою на дві стіни або на стовпи. Будку, у якій розміщені пристрої для фіксації результатів зважування, зображують на планах за її загальним контуром і матеріалом з якого вона споруджена, а про наявність ваг повинен засвідчувати пояснювальний підпис ваги.

76 (37).При зображенні навісів з великою кількістю опорних стовпів на планах масштабів 1:2000 і 1:5000 дозволяється зменшувати у два рази розміри умовних знаків опорних стовпів (див.ум.зн.№86-88). Допускається також розріджене зображення стовпів (викреслювання їх через 3-4 мм, але з обов’язковим зображенням усіх кутових) і застосування позамасштабного знака навісів.

Навіси-козирки, в тому числі на підкосах, при входах у будинки необхідно зображувати тільки на планах масштабів 1:1000, 1:500.

77 (38).Павільйони і альтанки на планах масштабу 1:5000 зображують позамасштабним знаком за додатковими вимогами. Це стосується і зображення цих об’єктів на планах масштабу 1:2000, якщо їхня площа на плані менша ніж 4 мм².

78 (39-40).До підвальних частин будинків відносять приямки та ілюмінатори. На планах масштабу 1:2000 їх зображують тільки тоді, коли ці плани передбачаються для збільшення або за додатковими вимогами.

Приямки - це виїмки грунту перед вікнами напівпідвалів і підвалів, що забезпечують проникнення до них денного світла.

79 (39).Ілюмінаторами будинків називають горизонтальні загратовані вікна із товстого скла у стелях підземних приміщень, що призначені для їх освітлення і вентиляції. Ці вікна прорізають переважно в межах тротуарів і вільних від проїзду ділянок скверів, дворів.

80 (41).Колонади - це ряди колон, об’єднані горизонтальними перекриттями, як правило, у вигляді самостійних споруд. При відтворенні колонад їх умовні знаки розмежовують за матеріалом, з якого споруджені колони.

Якщо в колонаді не всі колони можна передати у масштабі плану, здійснюють їх відбір за тим самим принципом, що і при зображенні будинків із колонами замість першого поверху.

81 (42).Пожежні драбини зображують тільки на планах масштабів 1:500 і 1:1000 за умови, що вони установлені на поверхні землі або починаються безпосередньо від цоколя будинку. Основу драбини зображують за її розмірами і точно на своєму місці.

82 (43).Індивідуальні гаражі, туалети та інші малі споруди зображують переважно на планах масштабів 1:500 і 1:1000, а на планах масштабу 1:2000 - тільки у випадках, коли ці плани передбачаються для збільшення. Ці об’єкти показують суцільною лінією по контуру разом із пояснювальним підписом.

83 (43).При зображенні індивідуальних гаражів на планах масштабів 1:500 і 1:1000 у межах контурів цих споруд буквами-індексами фіксують матеріал, з якого вони споруджені (М -металевий гараж, К -цегляний, кам’яний, із бетонних плит тощо).

Якщо декілька гаражів розташовані впритул один до одного, їх зображують на планах як нежитлові зімкнуті будівлі, тобто загальним контуром, без перегородок (див.п.54).

84 (43).Умовне позначення туалету складається з контуру цієї споруди і букви-індексу Т, яку проставляють усередені контуру або поруч. У випадках, коли туалет загального користування розташований у великому будинку (у підземній частині, напівпідвалі або на першому поверсі), букву-індекс розміщують на плані біля знака входу в будинок.

85 (44).Погреби (льохи) та овочесховища зображують на топографічних планах усіх масштабів. На планах масштабів 1:5000-1:2000 погреби, як правило, зображують тільки поза забудованою частиною населеного пункту.

На планах масштабу 1:2000 погреби, як правило, показують, якщо їх площа в масштабі становить 4мм² і більше, масштабу 1:5000 залежно від розмірів, погреби зображують відповідно до його положення на місцевості, або позамасштабним умовним знаком, який викреслюється паралельно південній стороні рамки.

Умовний знак погребів і овочесховищ слід поєднувати з пояснювальними підписами, які розміщують по їх довгій осі, а при невеликій величині цих умовних знаків - поряд з ними, паралельно південній стороні рамки.

Невеликі погреби, що розміщені впритул один до одного, зображують одним загальним умовним знаком з підписом погреби.

86 (45).Оранжереї і теплиці зображують одним умовним знаком, якщо ці об’єкти мають капітальний характер, але з різними пояснювальними підписами. У кутку контуру дають підпис матеріалу, з якого вони споруджені (наприклад, К, Д).

87 (46).Контури парників на планах масштабів 1:500-1:2000 зображують пунктирною лінією, масштабу 1:5000 - установленим умовним знаком, зокрема для парників, які зображують у масштабі - за їхніми фактичними обрисами.

До парників відносять також теплиці з високими металевими або дерев’яними каркасами, що обтягнуті плівкою і не мають обігрівання. Їхні контури зображують суцільними лініями і супроводжують підписом парник.

На планах масштабів 1:5000 і 1:2000 парники, як правило, зображують поза забудованою частиною населеного пункту.

88 (47).Інформаційні та рекламні стенди зображують на топографічних планах у випадках, якщо вони знаходяться із зовнішнього боку будинків або на деякій відстані від них (у скверах, на площах тощо), їх супроводжують пояснювальним підписом.

Афішні тумби зображують на планах масштабів 1:1000 і 1:500, якщо їх установлено на тривалий період.

 

89 (48-52).Умовні знаки культових будівель (церкви, костьоли тощо), застосовуються для зображення цих об’єктів, незалежно від наявності на них хрестів, півмісяців або інших релігійних символів.

90 (48).В умовних знаках церков, костьолів, кірх перехрещення хреста повинно відповідати положенню найвищого із куполів (бань). Якщо два куполи церкви або костьолу мають однакову висоту, тоді в їхньому позначенні розміщують два хрести.

На планах масштабів 1:2000, 1:1000 і 1:500 в умовних знаках церков, костьолів, кірх, мечетей відповідно до їх місцеположення розташовують позначення куполів або мінаретів.

91 (49).При зображенні мечетей виділяють башти-мінарети і куполи головних будівель. При цьому мінарети, які виражаються в масштабі, зображують лінією контуру їх основи разом з підписом мінарет, або мінар., а ті, що не виражаються в масштабі (1:5000 і 1:2000, малі за площею) - позамасштабним умовним знаком.

92 (50).При зображенні буддійських храмів і менших за розмірами буддійських пагод їх умовне позначення потрібно розміщувати в контурі будівлі на місці, що відповідає положенню найвищої частини споруди.

Цей знак можна використовувати і при зображенні культових будівель близьких до буддизму релігій, наприклад, ламаїзму.

93 (52).Каплиці, як і всі будівлі культового призначення, зображують за їх фактичними контурами з поділом на кам’яні та дерев’яні. Для каплиць, які не виражаються в масштабі (наприклад, на планах масштабу 1:5000), застосовують позамасштабний умовний знак.

94 (53).Термін пам’ятник, монумент мають подібне значення, але ті з них, які споруджені на честь нині живих людей чи інших сучасних подій, можна називати тільки монументами. Крім того, монументи, на відміну від пам’ятників, нерідко являють собою єдині скульптурно-архітектурні комплекси.

У цьому випадку всі будівлі і споруди комплексу зображують за їхними фактичними обрисами у відповідному масштабі, а в центрі головного об’єкта комплексу розміщують умовний знак монумента.