ИССЛЕДОВАНЕ ЧАСТОТНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК КОЛЕБАТЕЛЬНЫХ КОНТУРОВ

 

З метою визначення єдиних вимог щодо розробки та затвердження

технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та

борошняні кондитерські вироби у закладах ресторанного господарства

та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від

15.06.2006 N 833 (833-2006-п) "Про затвердження Порядку

провадження торговельної діяльності та правил торговельного

обслуговування населення" Н А К А З У Ю:

{ Преамбула із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства

економіки N 21 (z0089-08) від 25.01.2008 }

 

1. Затвердити Порядок розробки та затвердження технологічної

документації на фірмові страви, кулінарні та борошняні

кондитерські вироби у закладах ресторанного господарства, що

додається.

{ Пункт 1 в редакції Наказу Міністерства економіки N 21

(z0089-08) від 25.01.2008 }

2. Управлінню з питань побутових послуг та громадського

харчування (Шалимінов О.В.) зареєструвати цей наказ у Міністерстві

юстиції України.

3. Управлінню з питань побутових послуг та громадського

харчування (Шалимінов О.В.) забезпечити опублікування цього наказу

в газеті "Урядовий кур'єр".

4. Республіканському комітету з торгівлі та захисту прав

споживачів Автономної Республіки Крим, управлінням з питань

торгівлі та побутового обслуговування населення обласних (міських)

державних адміністрацій довести Порядок розробки та затвердження

технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та

борошняні кондитерські вироби у закладах ресторанного господарства

до суб'єктів господарювання, що здійснюють підприємницьку

діяльність у ресторанному господарстві, та встановити контроль за

його виконанням.

{ Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства

економіки N 21 (z0089-08) від 25.01.2008 }

5. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства

зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 23.07.97

N 365 (z0387-97) "Про Порядок розробки та затвердження

технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та

кондитерські вироби у підприємствах громадського харчування",

зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.09.97 за

N 387/2191.

Оперативне планування виробництва здійснюється у певній послідовності, тому на кожній стадії необхідно створювати певні організаційні умови, що сприяють правильній організації технологічного процесу, раціональній організації праці, чіткому виконанню кожним працівником своїх обов'язків.

Оперативне плануванняє, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з другого – виступає як засіб виконання довго-, середньо - та короткострокових планів.

В процесі оперативного планування виконується детальна розробка планів підприємства та його підрозділів - окремих виробництв, цехів, виробничих дільниць, бригад, навіть робочих місць, на короткі проміжки часу – місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну.

Таким чином, оперативне планування являє собою важливий важіль повсякденного керівництва виробничою діяльністю підприємства.

Оперативне планування поєднує в собі два напрямки роботи. Перший напрямок, в рамках якого розробляються оперативні плани та графіку виготовлення та випуску продукції, називається календарним плануванням

Другий напрямок включає в себе роботи, що необхідні для безперечного оперативного обліку, контролю та регулювання виконання оперативних планів та ходу виробництва. Цей напрямок дістав назву диспетчеризації.

 

 

 

Контроль якості продукції, що випускається (приймальний контроль), організується залежно від типу підприємства. У цехах заготівельних підприємств і спеціалізованих цехів контроль ведуть залежно від виготовлення кожної партії продукції за органолептичними показниками, а також за виходом виробів по масі, дотриманням вимог з упакування і маркірування.
Якість продукції - найважливіший показник діяльності підприємства. Підвищення якості продукції значною мірою визначає виживаність підприємства в умовах ринку, темпи науково-технічного прогресу, зростання ефективності виробництва, економію всіх видів ресурсів, що використовуються на підприємстві. Зростання якості продукції - характерна тенденція роботи всіх провідних фірм світу. Вона охопила європейські, американські і азіатські підприємства. І якість продукції, що випускається - основний фактор конкуренції між фірмами.
Що ж таке якість продукції? Дане поняття регламентовано ГОСТ 1915 467-79 Управління якістю продукції. Основні поняття. Терміни та визначення. Якість - це сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення.
Якість як фактор конкурентоспроможності поширюється на всю національну економіку. Воно сприяє раціональному використанню ресурсів.

Одиничні показники якості характеризують одну з властивостей продукції (товарів) і класифікуються за такими групами:

· Показники призначення, що відображають корисний ефект від використання виробів за призначенням та обумовлюють сферу їх застосування. Для продукції виробничо-технічного призначення основним є показник продуктивності, що показує, який обсяг продукції може бути випущений за допомогою оцінюваної продукції або який обсяг виробничих послуг може бути наданий за визначений проміжок часу. Наприклад, показники: потужність двигуна, швидкість, продуктивність верстата, вантажопідйомність, пробіг шин до їх зносу, відсоток корисної речовини в сировині та ін.

· Показники економічності використання сировини, матеріалів, палива, пального та енергії характеризують властивості виробу, що відображають його технічну досконалість за рівнем або ступенем споживання сировини, матеріалів, пального, енергії. До таких показників належать: частка маси виробу (на одиницю основного показника якості); коефіцієнт використання матеріальних ресурсів - відношення корисних витрат до витрат на виробництво одиниці продукції; коефіцієнт корисної дії та ін.

· Показники надійності - безвідмовність, збережуваність, ремонтопридатність, довговічність виробу.

· Показники технологічності, що характеризують ефективність (економічність) конструкторсько-технологічних рішень для забез­печення високої продуктивності праці під час виготовлення і ремонту продукції. Саме за допомогою технологічності забезпечуються масовість випуску продукції, раціональний розподіл витрат матеріалів, засобів праці і часу в процесі технологічної підготовки виробництва, виготовлення та експлуатації продукції. До них належать показники блочності та агрегатності конструкцій, що вказують на простоту монтажу виробу, питому трудомісткість, матеріало- і енергоємність, коефіцієнт раціонального використання прогресивних матеріалів у виробі і т. д.

 

ИССЛЕДОВАНЕ ЧАСТОТНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК КОЛЕБАТЕЛЬНЫХ КОНТУРОВ

Выполнил: Блинков. Е. М

Студент 2-го курса ВПО

Группы ВЕ-31б.

 

Руководитель: Гуляев. В. П.

 

Екатеринбург

2015г.

1. Цель работы:

Экспериментальное исследование явления резонанса напряжений в электрических цепях. Измерение частотных характеристик последовательного колебательного контура. Исследование влияния нагрузки на свойства последовательного контура. Применение последовательного колебательного контура в качестве режекторного фильтра.

2. Основные обозначения, расчетные формулы и определения:

Колебательными или резонансными цепями называются электрические цепи, в которых могут возникать явления резонанса напряжений или токов.

Резонанс – это такой режим электрической цепи, содержащей индуктивности и емкости, при котором ее реактивное сопротивление или реактивная проводимость равны нулю. В последовательном колебательном контуре имеет место резонанс напряжений, то есть явление, при котором напряжения на реактивных элементах контура одинаковы и существенно превышают приложенное к цепи:

В этом выражении - добротность контура, определяемая как

где - характеристическое сопротивление, - индуктивность, - емкость, - сопротивление потерь контура.

Частота, на которой наблюдается резонанс напряжений, определяется выражением:

Входное сопротивление последовательного колебательного контура на резонансной частоте равняется .

При подключении контура к источнику сигнала с сопротивлениемR_Ги к нагрузке R_Н (рисунок 4.2) его добротностьуменьшается:

Здесь R_ВН- вносимое в контур сопротивление.

Амплитудно-частотная и фазо-частотная характеристики колебательного контура описываются соотношениями:

где - обобщенная расстройка:

Полосой пропускания колебательного контура называется область частот на границах которой его АЧХ уменьшается в раз от максимального значения:

 

3. Расчетная часть:

Для последовательного колебательного контура (Рис. 1.), составленного из элементов R_L3, L₃, C₂, R_Г = 50 [Ом] и действующим значением U_Д = = 2,2 [B]. Числовые данные к работе на 5 стенде: R_L3 = 21 [Ом]; L₃ = 41,3 [мГн]; C₂ = 80,5 [нФ].

Рис. 1. Последовательный колебательный контур с подключенным источником сигнала.

Найдём:

1) Резонансная частота:

Так как контур последовательны мы будем наблюдать резонанс напряжений. Резонанс напряжений – это ситуация, когда напряжения на реактивных элементах контура одинаковы и в добротность раз превышают входное.

2) Характеристическое сопротивление – величина, равная полному сопротивлению ёмкости или индуктивности на резонансной частоте:

3) Собственная добротность и затухание:

При резонансе напряжений реактивные составляющие скомпенсированы и сопротивление контура носит чисто активный характер. Добротность контура можно определить как:

Затухание:

 

Добротность при подключении нагрузки в виде резистора R₄ = 19 [кОм] (Рис. 2.):

Затухание при подключении нагрузки:

4) Комплексный ток и напряжение на элементах контура на резонансной частоте:

При резонансе сопротивление активное и равно :

5) Полоса пропускания:

1). Ненагруженный контур.

 

2). Нагруженный контур.

 

6) Сопротивление контура на резонансной частоте:

Рис. 2. Последовательный колебательный контур с подключенным источником сигнала и нагрузкой.

7) АЧХ контура в диапазоне частот, где её значения больше, чем на

20% от максимального. (Рис. 3.)

где - обобщенная расстройка:

Тогда можно записать:

Где

При добротности Q = 34,1

Рис.3. Расчетная АЧХ последовательного колебательного контура, без подключения нагрузки.

Построим АЧХ контура с подключенной параллельно ёмкости резистивной нагрузкой в виде резистора R₄.

Где

При добротности Q = 7,3 (Рис. 4.)

Рис. 4. Расчетная АЧХ контура, при подключении нагрузки.

8) Построим векторную диаграмму для токов и напряжений при

резонансе:

Im

Re

Расчет Эксперимент

4. Экспериментальная часть:

4.1. Измерим величины сопротивлений R₄ и R_L3 катушки индуктивности L₃ сравним их значения с заданными при расчётах.

	Значение из таблицы	Показания прибора
Резистор R4	19 [кОм]	18,97 [кОм]
Сопротивление катушки RL3	21 [Ом]	21,1 [Ом]

4.2. Соберём схему последовательного колебательного контура из элементов L₃ и C₂ блока «Простые и сложные цепи» лабораторного стенда. (Рис. 5.)

Рис. 5. Схема соединений на стенде для последовательного колебательного контура без нагрузки.

4.3. Установим на генераторе напряжение U_Г = 2,2 [В] и частоту f₀, найденную при расчетах.

4.4. Снимем АЧХ контура, меняя частоту воздействия в диапазоне рассчитанных значений и измеряя напряжение не емкости С₂.

Определим особые (ключевые) точки АЧХ (смотреть первую строку.

Точки	0.2* UMAX				UMAX				0.2* UMAX
f[кГц ]	1.545	2.26	2.45	2.55	2.645	2.75	2.8	2.97	3.5
UC [B]	3.23	7.32	11.42	13.8	16.15	13.8	11.42	7.32	3.23
UH	1.45	3.33	5.19	6.27	7.34	6.27	5.19	3.33	1.45

*U_H – нормированное к входному напряжению, напряжение U_C. (U_H = U_C / U_ВХ)

4.5. Снимем АЧХ контура при подключении к контуру нагрузки - сопротивления R₄.

Не меняя напряжения воздействия, подключим к емкости нагрузочный резистор (Рис. 6.):

Рис. 6. Схема соединений на стенде для последовательного колебательного контура при подключении нагрузки.

Точки	0.2* UMAX				UMAX				0.2* UMAX
f[кГц ]	1.09	2.18	2.41	2.5	2.62	2.75	2.82	3.1	3.7
UC [B]	2.6	5.85	9.13		12.92		9.13	5.85	2.6
UH	1.18	2.65	4.16		5.87		4.16	2.65	1.18

*U_H – нормированное к входному напряжению, напряжение U_C. (U_H = U_C / U_ВХ)

 

4.6. Снимем АЧХ контура, используемого в качестве режекторного фильтра, подключив последовательно с ним сопротивление R₅ (Рис. 7.).

Рис. 7. Схема последовательного колебательного контура, включенного в режиме режекторного фильтра.

Рис. 8. Схема соединений на стенде для последовательного колебательного контура в режиме режекторного фильтра.

Точки	2* UMIN	1.41* UMIN		UMIN		1.41* UMIN	2* UMIN
f[кГц ]	2.5	2.55	2.6	2.65	2.7	2.75	2.8
UК [B]	0.97	0.68	0.57	0.485	0.57	0.68	0.97
UH	0.44	0.31	0.26	0.22	0.26	0.31	0.44

*U_H – нормированное к входному напряжению, напряжение U_К. (U_H = U_К / U_ВХ)

 

4.7. Построим экспериментальные и расчетные графики в одних координатах.

 

Вывод:

В данной работе были изучены свойства последовательного колебательного контура и явления резонанса в последовательном колебательном контуре.

В последовательном колебательном контуре мы можем наблюдать только резонанс напряжений, так как по закону напряжений Кирхгофа (ЗНК) можно утверждать, что в данной цепи течет один ток. Резонанс напряжений – это такой режим электрической цепи, содержащей индуктивности и емкости, при котором ее реактивное сопротивление равно нулю. Добротность последовательного колебательного контура стремится к максимальному значению при уменьшении влияния нагрузки. При подключении нагрузки к контуру всегда уменьшается его добротность по отношению к ненагруженному состоянию, что влияет на полосу пропускания (на графике это хорошо видно, кривая становится более пологой). Полоса пропускания нагруженного контура всегда шире полосы пропускания ненагруженного контура.