Сексуальні стратегії чоловіків і жінок: еволюційні наслідки для розвитку інтелекту

Основне значення шлюбних відносин полягає в тому, щоб зачати й виростити здорове конкурентноздатне потомство. У видовому відношенні чоловіки й жінки мають багато спільного у своїй поведінці: мовленнєві навички, культурні (ціннісні) переваги, фобії та багато іншого. У той же час еволюційний розвиток сексуальних поведінкових стратегій у чоловіків і жінок асиметрично темпорально й соціально. Для того, щоб залишити потомство чоловікові необхідний час від декількох десятків секунд до декількох десятків хвилин. Щоб зачати, виносити й виростити дитину до підліткового віку, коли вона зможе бути відносно самостійним індивідуумом жінці потрібно більше десяти років. При цьому зачаття, виношування та вирощування дитини пов'язане з численними ризиками – від інфекційних статевих хвороб, передчасних пологів до дитячих хвороб і травматизму. Крім того, необхідно забезпечувати повноцінне регулярне харчування для вирощування здорового потомства. Отже, батьківські обов'язки чоловіків і жінок вочевидь неоднакові. Звідси різні шлюбні стратегії, непорозуміння й конфлікти відносно до інвестицій і рольових функцій для успішного продовження роду.

Аналізуючи мовні практики, люди визначали когнітивні можливості одноплемінників, ворогів чи бажаних сексуальних партнерів. Система сексуальних відносин у групах будувалася на можливості вибору партнера довготривалих стосунків. Комунікативно-мовленнєві здібності людини розвивалися прискорено, що було результатом статевого відбору. Головну роль у цьому процесі відігравав вибір жінок, які надавали перевагу в основному чоловікам з вираженими мовними здібностями. Особливо важливим був емоційно незалежний («обачливий) об'єктивний аналіз інтелектуальних здібностей чоловіків, яких обирали жінки для довготривалих стосунків (шлюб, створення сім'ї). Діючи відповідно до такої моделі вибору, жінки, обираючи чоловіків з високими мовними навичками, швидше за все обирали тих партнерів, у кого був більш високий розумовий рівень.

У ході статевого відбору вирізнення й перевага інтелекту в порівнянні з іншими важливими характеристиками залежали від вибору жінки. Жіночі особини надавали перевагу розвиненішим комунікативно (і інтелектуально) самцям. Річ у тім, що продуктивна соціальна комунікація безпосередньо залежить від рівня мислення. Інтелектуальний самець має більше шансів висуватися в лідери. Механізм природного відбору в людському товаристві має свою специфіку. Найкращою характеристикою жінок і дещо меншою мірою чоловіків завжди був високий показник інтелекту. Саме тому гени відповідальні за «розум» почали все частіше закріплюватися й трансформуватися у бік підвищення стандартів інтелекту. Свідомий вибір «розумних генів» (ще за сотні тисяч років до відкриття ДНК) робили головним чином жінки.

Природний відбір привів до того, що інтелектуальні здібності, ефективна комунікація й мовлення стали високо цінуватися при виборі статевого партнера. Ці риси на видовому рівні закріплювалися генетично. Ті успадковані ознаки, що забезпечують перемогу в суперництві за спаровування, закріплюються також у наступних поколіннях. Для оцінки когнітивних характеристик партнера необхідні були релевантні когнітивні здібності, а саме мовленнєва комунікація й дозволяє визначити рівень інтелекту мовця. Проте за допомогою володіння мовою інтелектуальний індивід може збрехати. Тому жінка повинна була вміти розрізняти істинні сенси від помилкових. Інтелектуальні чоловіки розвивали мовні засоби все більш витонченого обману, а жінки розвивали когнітивні засоби для викриття неправди. Ця тисячолітня «когнітивна війна» зрештою призвела до збільшення інтелектуальної складової в популяції на генетичному рівні.

Навички в залицянні (спокушанні) залежать від ступеня розвитку комунікативних здібностей. У шлюбних відносинах первісних людей мислення, мова й комунікація були взаємопов'язаними та взаємодоповнюючими. Завжди високо цінувалися інтелектуальні й особливо креативні здібності, що були безсумнівним маркером високого інтелекту.

Завдяки сучасним крос-культурним дослідженням (Д. Басс та ін.) очевидно, що всюди й жінки, і чоловіки високо цінують у постійному партнерові інтелект, доброту, взаєморозуміння й оригінальну особистість. При цьому для чоловіків велике значення має приваблива зовнішність і юність партнерки. Для жінок дуже важливим є соціальний статус і матеріальна забезпеченість чоловіка, більш старший ніж у неї вік. Естетика сексуальних відносин залежить від культурних особливостей. У той же час, перевага надається більш симетричним тілам, імовірно сильнішим, здоровішим з хорошою генетичною спадковістю.

Прагнення зберігати довготривалі сімейні стосунки завжди було спрямоване на утримання соціальної та матеріальної стабільності, а також було гарантією «позитивної педагогіки». Слугувало прикладом «правильної поведінки батьків» для підростаючого покоління та збереження роду. Сьогоднішні цінності в галузі сексуальних, шлюбних і сімейних стосунків між чоловіками й жінками звичайно відрізняються від цінностей наших пращурів, які жили десятки й сотні тисяч років тому. Проте базові цінності, і перш за все інтелект, залишилися змістовно (на генетичному рівні) такими ж завдяки природному відбору й іншим механізмам еволюції. Таким чином, людський інтелект (розум) як головний трігер ноосферизації біосфери є не тільки найважливішою біологічною, еволюційною якістю, але й вищою культурною цінністю.