Еволюція розуму як фундаментальна передумова формування ноосфери
Оскільки ноосферологія є комплексною науковою галуззю знання, то їй властиві як сильні, так і проблематичні сторони міждисциплінарного дискурсу. Вона відкрита методологічному синтезу, але ризикує опинитися на поверховому боці наукового дослідження через тенденції до енциклопедизму на шкоду вузькій експертній спеціалізації. Прагнення інтегрувати результати теоретичних відкриттів у галузі природознавства, гуманітарного знання, соціальних наук і філософії – безумовно позитивна методологічна стратегія. Трансформація біосфери в ноосферу – це в історичному плані дуже тривалий процес, і тут необхідно узагальнювати дані космології, біологічної еволюції, нейрофізіології, антропосоціогенезу, лінгвістики, когнітивних наук, історії науково-технічного прогресу й так далі Завдяки енцефалізації у багатьох тварин інтелект прискорено розвивається. Але найбільших успіхів у цьому напрямі досягають гомініди, і особливо homo sapiens. Розумна людська діяльність поступово перетворюється на потужну геологічну силу й радикально змінює деяку частину біосфери, тобто сприяє утворенню ноосфери. Виходячи з комплексності й міждисциплінарності ноосферології, слід систематично вивчати методологію міждисциплінарного дослідження, космологію, загальні принципи еволюції біологічних систем, антропологію в широкому сенсі. Біосфера почала формуватися локально й досить фрагментарно ще декілька мільярдів років тому. Передумови виникнення й становлення ноосфери також слід вивчати з появи перших самовідтворюваних білкових тіл. Власне поняття «еволюція ноосфери» містить у собі той сенс, що кожне когнітивне якісне зрушення, ускладнення психічної діяльності відбуваються вкрай повільно. Накопичення позитивних спадкових ознак, що підсилюють адаптивні механізми пристосування до навколишнього світу, сприяють також і збільшенню головного мозку, від чого, у свою чергу безпосередньо залежить розвиток інтелекту. А більш високий інтелектуальний розвиток позитивно впливає на підвищення конкурентоспроможності в оточенні інших ворожих видів і всередині свого виду. Ноосфера виникла та формується завдяки головному мозку людини й ефективній психіці «людини розумної». Очевидно, що десятки й тисячі років перебування в мисливських співтовариствах сприяли виникненню й закріпленню певних психологічних і поведінкових патернів, які еволюціонують набагато повільніше технологічних трансфомацій. Можна припустити, що механізм природного відбору знаходиться в дисонансі з технологічними інноваціями. Епоха мисливців і збирачів тривала достатньо довго. Вона продовжувалася в 1000 разів довше, ніж аграрна, індустріальна (150 років) і постіндустріальна (50 років) епохи разом узяті. Вперше аграрні спільноти почали з'являтися близько 10 тис. років тому. Через 5 тис. років більше половини населення Землі вже використовувало аграрну працю. Близько 200 років тому з винаходом парової машини почалася індустріальна революція в Європі. І лише п'ятдесят років тому в західних країнах розпочалася комп'ютерна революція. Інтернет-революція – п'ятнадцять років тому. Біотехнологічна – десять років. Фахівці в галузі еволюційної психології Космідес і Тубі вважають, що наша психіка принципово лише трохи змінилася порівняно з психічною організацією людей, які жили в кам'яному столітті. При цьому, вони уточнюють свою тезу таким чином, що справа не в примітивності й ригідності нашої свідомості, а навпаки, в її потужності й необмежених можливостях. Це дозволяє перенастроювати наші психічні функції для адаптації в швидко мінливих умовах середовища, насиченого (іноді здається, що перенасиченого) технікою й інформаційними технологіями. Заслуга «первісної свідомості» в здатності до необхідного «перезавантаження» психіки належить якраз нашим пращурам – мисливцям і збирачам. Завдяки їхній здатності швидко пристосовуватися до нових обставин, мозок еволюціонував таким чином, що сформувалася складна, пластична й ефективна психіка, яку потрібно релевантно використовувати, аби техно-соціальні зміни не обігнали нас. Питання для контролю
|
