Неолітична революція

Після появи біологічного виду homo sapiens і початку раціонально організованної діяльності виникли архаїчні спільноти, а потім і держави. Так антропогенез трансформувався в антропосоціогенез. Постійне техносоціальне прискорення, на думку В.І. Вернадського, зумовило індустріалізацію використання природних ресурсів, а сьогодні мова йде вже про домінування постіндустріальної цивілізації над природою і біосферою. Людство неминучо вступило в епоху антропо-техно-соціогенезу. Зазначимо, що глибинний зміст слова «техно» стає визначним не тільки для розуміння сучасного стану справ, але й методологічним «ключем» для прогнозування майбутнього.

Великого значення для творчого перетворення природи набувала «креативна революція». Важко її переоцінити в процесі створення інновацій та формування техносфери.

Протягом останніх десятків тисяч років «людина розумна» здійснила безліч винаходів і відкриттів. Цей процес йшов безперервно починаючи з часу так званого «креативного вибуху». Відбувалося поступове накопичення інновацій, удосконалювалися знаряддя праці та методи перетворення природних об'єктів у речі-артефакти. «Штучна природа» спочатку незначно, але згодом усе більш активно тіснила «природу». Ілюстрацією цього процесу є міста. Ці складні інженерно-технічні архітектурні «штучні острови» посеред «природного світу». Сьогодні великі мегаполіси зі скла, бетону й сталі стають головними двигунами глобалізації, яка виражає повну перемогу технічного розуму над природою. Але ці процеси відбувалися не водночас, а в результаті накопичення технічних знань, винаходів і відкриттів. Величезного значення набула неолітична революція, яка, звичайно ж, не була «миттєвою» та її цивілізуючі результати стали очевидними тільки через тисячі років. Без цього технічного повороту неможливий був би осілий спосіб існування, накопичення запасів продовольства, будівельні техніки, зачатки інженерних та архітектурних знань.

Перехід від полювання й збирання до аграрного господарства, що відбувся в результаті так званої неолітичної революції, коли деякі групи мисливців переходили від привласнюючого господарства до виробничого. Згідно з археологічними дослідженнями зрозуміло, що вся різноманітність форм одомашнення рослин і тварин виникла незалежно одна від одної на різних континентах і в різних регіонах. Найбільш ранні знахідки цього періоду були виявлені близько 10 тис. років до н.е. на Близькому Сході. Виробництво продуктів харчування (їх зберігання), одягу й інструментів стає більш ефективним для виживання індивідів і племен. Неолітична революція (або «аграрна революція») поклала початок цивілізаційної трансформації суспільства. Так поступово з'явилися передумови для формування ранньокласового суспільства. Від невеликих кочівних груп мисливців-збирачів поступово відбувається перехід до осілого способу життя, зростання селищ, поява перших міст (близько 3500 до н.е.), іригації, транспорту, релігій, професійного мистецтва, ідеологій, правових режимів, писемності та політики. Неолітична революція стала свого роду техносоціальним трігером, що включив незворотний процес винахідництва, технічних інновацій, і зрештою двигуном еволюції ноосфери.

Декілька тисяч років тому на Ближньому Сході розпочалося будівництво великих міст – відбулася урбаністична революція, п'ятсот років тому – Гуттенбергова революція (друкарський верстат), два століття тому – індустріальна революція (парова машина), а півстоліття тому – інформаційна (комп'ютер). Сьогодні вже очевидно, що ми перебуваємо «на гребені» інфо-когно-нано-біотехнологічної революції. Взаємодоповнюваність високих технологій (емерджентних технологій) зумовила ефект конвергенції технологій, а це явище з великою ймовірністю в найближчому майбутньому посприяє наближенню до ризикованої історичної фази – точки технологічної сингулярності.