Перша індустріальна революція (часто – «індустріальна революція», «промислова революція», «промисловий переворот») – це комплексна, історична, соціальна й культурна подія епохи Нового часу. Завдяки цій технологічній революції відбулося епохальне зрушення від аграрного виробництва (аграрне суспільство) до індустріального виробництва (індустріальне суспільство). Технічні інновації та їх швидке впровадження зумовили стрімкий розвиток великого промислового виробництва, нової капіталістичної економіки й продуктивних сил. Індустріальна революція фундаментально змінила не тільки промисловість, але й суспільство в цілому. Масова міграція робочої сили до міст посилила процес урбанізації. Відбувалася поступова трансформація ментальності, змінювалися цінності й пріоритети колишніх аграріїв, які раніше складали основну групу населення, але неухильно перетворювалися на новий соціальний клас – промисловий пролетаріат. Завдяки економічним ефектам індустріальної революції вже через декілька поколінь багато жителів аграрного суспільства перетворилися на урбанізованих громадян буржуазної цивілізації.
Почався промисловий переворот у Британії. Технологічні інновації впроваджувалися й розповсюджувалися не синхронно й не у всіх регіонах (і тим більше – не у всіх країнах). Часові межі першого етапу революції визначаються з останньої третини XVIII століття до другої половини XIX століття. Причин промислового перевороту безліч. Проте, спрощуючи ситуацію й роблячи акцент на ноосферизації, яку насамперед просуває науково-технічна думка, вкажемо на головний технологічний трігер першої індустріальної революції – парову машину. Зазначимо, що перші моделі парового двигуна з'явилися ще в античному суспільстві. Британський винахідник Томас Ньюкомен в 1712 році після декількох років розробок створив першу парову машину, що діяла в промислових масштабах. У ній використовувався вертикальний циліндр з поршнем. При цьому пара вироблялася безпосередньо в паровому котлі. При всіх недоліках першої діючої промислової машини, необхідно відмітити, що Ньюкомен реалізував інженерну ідею з метою використання водяної пари для отримання механічної роботи. План удосконалення парової машини Ньюкомена прийняв і здійснив британський інженер Джеймс Уатт. Він з 1769 по 1790 рік працював над удосконаленням існуючої моделі парової машини Томаса Ньюкомена. Формально створення Уаттом власної парової машини датується 1784 роком. Інновації Уатта були настільки значущими, що винахід парової машини асоціюється саме з його ім'ям, хоча попередників, ще до Ньюкомена було предостатньо.
