Ноосферологія як науково-дослідний проект з відкритим епістемологічним кодом

Процес диференціації академічних дисциплін характерний для всього поля науки епохи модерну й продовжується в ХХІ столітті. Міждисциплінарні проекти, конференції, журнали, дослідження досить часто зумовлюють здобуття нових і значущих не тільки для теоретичної науки результатів.

Учення про ноосферу було створено в першій половині ХХ століття. Численні відкриття в галузі фізики, хімії, біології, розвиток екології, поява інформаційного суспільства, потоки нової інформації про космос, Землю, біосферу й походження людини здебільшого підтвердили актуальність ноосферного мислення Леруа, Шардена та Вернадського. Вчення про ноосферу напевно потребує розвитку й уточнень.

Повинна бути сконструйована комплексна, міждисциплінарна наукова програма з відкритим епістемологічним кодом. Ноосферологічний дискурс спершу не спеціалізований методологічно, і передусім має бути тематизований. Це дозволить долучитися до дослідження ноосфери більшій кількості представників галузей академічного та прикладного знання. Методологічними обмеженнями тут можуть бути вимоги, що пред'являються й до будь-якої іншої галузі наукового дослідження: об'єктивність, раціональність, верифікованість і фальсифікованість знання. Одне з перших завдань – з'ясування специфічних методологічних засад ноосферології.

Глобалізація як епіфеномен ноосферизації Землі й навколоземного космічного простору стає також однією з прикладних тем науки про ноосферу. Оскільки поняття «ноосфера» універсальний міждисциплінарний статус, то ця обставина дозволяє використовувати термін ефективно не тільки в галузі філософії, природознавства, але також у соціальних науках і гуманітарних дисциплінах. Враховуючи перспективи ноосферного розвитку необхідно зробити перехід від суто теоретичних досліджень до прикладних аспектів ноосферологічних досліджень. Вивчення ноосфери передбачає широку ерудицію в різних галузях знання: біології, загальної фізики, екології, економіки, інформатики, епістемології, соціальної філософії, філософії культури, філософської антропології, аксіології, філософії науки й філософії техніки та ін.

Ноосферологія як «учення про ноосферу» на сучасному етапі розвитку науки та високих технологій має міждисциплінарний статус і розробляється з урахуванням природничонаукового, філософського, соціального й гуманітарного вимірів планетарного розвитку. Необхідно визначити сфери методологічної компетенції та виділити загальнонаукові, комплексні й спеціальні підходи до вивчення ноосфери.

Доцільним є виділення «сегментів» ноосфери як необхідної методологічної вимоги й подальшого продуктивного дослідження адекватними методологічними засобами. Демаркація дисциплінарних меж, розробка спеціального понятійного апарату ноосферології – це першочергове епістемологічне завдання. Такі вже достатньо відомі на загальнонауковому рівні поняття, як «ноосфера», «біосфера», «техносфера», «інфосфера», «антропосфера» та інші повинні отримати обґрунтування та визнання на міждисциплінарному рівні. Це одна з базових умов ефективності комплексних досліджень, що відбуваються на перетині дисциплінарних дискурсів: географії, геополітики, біології, еволюційної психології, екології, когнітивних наук, політичної науки, культурології, аксіології, філософської антропології, ноосферної історії, прикладної філософії, теорії управління ризиками, глобального менеджменту й інших академічних дисциплін.

Кількість «екзистенціальних ризиків» у планетарному масштабі значно підвищується внаслідок зростання складності соціально-економічних систем і розширення застосування високих технологій. Ризики збільшуються через демографічні, енергетичні, екологічні й технологічні чинники. Тому науково-технічні інновації у сфері інформаційних технологій, нанотехнологій і біотехнології також необхідні для ефективнішої побудови суспільства з контрольованими ризиками. Побудова «сценаріїв майбутнього» ноосфери сприятиме побудові стійкості суспільства в планетарному масштабі та створить умови для подальшого повноцінного відтворення людства.

Формування цілісної системи знань про тенденції трансформацій сучасного високотехнологічного суспільства, про ризики, умови безпеки й принципи стійкості – один з головних напрямів ноосферології. Окрім чисто теоретичних цілей побудови сучасного вчення про ноосферу передбачається досягнення й педагогічних результатів. Це пов'язано з необхідністю розробки відповідних навчальних курсів і спецкурсів з предмету «ноосферологія» для студентів і аспірантів. Також актуальним для сучасних ноосферологічних досліджень є створення дисциплін: «нооетика» і «ноополітика». Принаймні, такі поняття вже використовують вітчизняні й зарубіжні вчені й політики. Зрозуміло, що ці терміни повинні відкривати нові горизонти й напрями спеціальних розділів ноосферології.

Ноосферологічні дослідження безпосередньо пов'язані з формуванням системи універсальних загальнолюдських цінностей, що може дозволити реалізувати в далекому майбутньому план стійкого розвитку в планетарному масштабі. Очевидні практичні наслідки розвитку ноосферології, тому потрібно мати на увазі розробку не лише теоретичної, але й прикладної ноосферології.