Напрями й принципи прикладної ноосферології

Окрім теоретичних досліджень ноосфери особливу увагу необхідно звернути на прикладні аспекти. Можна вирізнити декілька ключових перспективних напрямів таких розробок:

• антропо-технологічний рівень: визначення способів психо-фізіологічної адаптації людства й забезпечення захисту в умовах глобальних ризиків, пов'язаних з негативними аспектами застосування високих технологій;

• соціально-мережевий рівень: створення способів ефективної комунікації в інтернетизованому мережевому співтоваристві та пристосування до інформаційного простору, що трансформується (стратегії зближення машинного та людського інтерфейсів);

• аксіологічний рівень: формування системи цінностей, які забезпечують стійкість виробничих і міжособистісних відносин в умовах інтенсивних змін ноосфери (при одночасних змінах соціального й технологічного середовища);

• креативно-інноваційний рівень: оптимізація творчого процесу (продукування креатива) та ефективної реалізації інновацій;

• прогностичний рівень: створення ефективних моделей розвитку, покрокове планування ноосферних трансформацій (ранньострокового, середньострокового й довгострокового інтервалів), масштабування технонаукового освоєння біосфери.

Стрімке розгортання досліджень у таких напрямах як генетична інженерія та синтетична біологія демонструє ймовірність утворення штучних організмів, штучного біологічного середовища існування та реалізацію плану керованої еволюції. Фундаментальні відкриття й нові технології можуть спричинити величезний ризик для існування людства та загрожувати існуванню біосфери. Прикладна ноосферологія як сукупність інструментів для реалізації конкретних сценаріїв майбутнього необхідна. Будь-які комплексні розробки повинні враховувати ефекти космічних, біосферних, кліматичних, екологічних процесів, а також оптимізувати соціокультурні, антропологічні й етичні умови людського існування.

Очевидно, що тільки інтегральне осягнення космосу, природи, суспільства, техніки та людини дозволить практично реалізувати можливість управління ноосферними процесами. Слід підкреслити, що ноосферологічні дослідження та їх практичні додатки мають бути взаємодоповнювальними.

Ноосферологія дозволяє розглядати розумну діяльність як взаємозалежний процес природного, соціального й технічного цілеспрямованого розвитку людства. Прискорений розвиток біотехнологій розширює спектр їх застосування: від впливу на еволюцію окремих видів, збільшення тривалості життя, поглиблення нейрофізіологічних досліджень. Завдяки сміливим експериментам уточнюються механізми спадковості та створюються технологічні передумови для управління біологічним розвитком людини та тварин. Новітні відкриття в галузі біоінженерії, синтетичної біології, еволюційної біології, еволюційної психології, нейрофізіології та молекулярної генетики дозволяють сподіватися на значне посилення фізіологічних і когнітивних здібностей «природної людини» (homo naturalis).

Як представник виду homo sapiens людина все частіше використовує розум для успішної адаптації. Ще в ХІХ столітті виникла доктрина, ідеологія та практика євгенічних досліджень. Представники євгеніки, прихильники Гальтона прагнули вплинути на хід біологічної та інтелектуальної еволюції людства. Вони докладали значних зусиль для того, щоб «поліпшити людську природу», намагаючись на основі спрямованого статевого відбору сформувати більш «просунуту» людську расу. Сьогодні в століття «ліберальної євгеніки», завдяки генетичним дослідженням і новітній біотехнології, з більш гарантованими результатами зростає спокуса створювати потомство за обраним батьками гендерним, психологічним і когнітивним дизайном. Плануючи бажані якості майбутньої дитини батьки проте орієнтуються на особисті (егоїстичні та схильні до швидкої мінливої моді) естетичні, фізіологічні й когнітивні переваги.

Починається період ризиків, що загрожують людині як біологічному виду. Поки немає надійної системи гарантованого наукового контролю генетичного втручання в еволюційний процес. У ноосферологічній «оптиці» поглиблено повинні розглядатися ці явища та інші процеси, результати роботи науково-технічного розуму.