Ноосфера й перспективи стійкого розвитку

Ноосферологічні дослідження становлять собою складну багатогранну наукову діяльність. Однією з цілей ноосферології є зняття теоретичних суперечностей між поступальним процесом цивілізаційного розвитку та принципом постійності (переважно статичним аспектом усякої системи) високотехнологічної цивілізації. Сенс виразу «стійкий розвиток» необхідно збагатити значенням єдності інноваційних змін і консервативним порядком функціонування соціальних і культурних цінностей. Тоді «стійкість» і «розвиток» не розглядатимуться як суперечності, але доповнюватимуть один одного.

Таким об'єднуючим чинником може бути ноосферна складова цивілізаційного розвитку. Так знімається конфлікт між прискоренням технологічного прогресу й стабільною системою традиційних цінностей. Ноосфера містить у собі як результати когнітивних і технологічних інновацій, так і спадкоємність цінностей. Уявлення про стійкий розвиток виникло в результаті спроб подолання суперечностей між ресурсами нашої планети, що убувають і постійно зростаючими темпами їхнього споживання. Сучасне покоління – останнє, яке не обмежує себе заради добробуту майбутніх поколінь. «Пік усього», межа можливостей природи задовольнити зростаюче гіперспоживання ресурсів, що закінчуються, очевидна та близька.

Оптимізація стійкості виробництва та споживання в суспільствах, що динамічно розвиваються, можлива лише за рахунок упровадження оригінальних технологічних ідей, реалізації інноваційних стратегій розгортання ноосфери. Це неодмінна умова організаційної та практичної діяльності, направленої на досягнення стійкості в глобальному масштабі.

Еволюція біосфери, яка зумовила виникнення та випереджаючий розвиток ноосфери і, у найближчому майбутньому, із застосуванням новітніх технологій може регулюватися й керуватися людиною. Значення ноосфери незмінно зростає і, фактично саме вона стає головним механізмом упорядковування, стабілізації соціальних, енергетичних, екологічних подій. Результативна діяльність з мінімізації споживання ресурсів, що зменшуються, залежить від радикального переформатування існуючої парадигми споживання. Для досягнення цих цілей в умовах скорочення життєвого простору, необхідно розвивати ноосферний світогляд, проективне мислення й наукове прогнозування.

Щоб реалізувати стратегію стійкого розвитку необхідно вдатися до технологічних, економічних, правових, екологічних і політичних реформ у планетарному масштабі. Головним ресурсом повинно стати глобальне моделювання демографічних, енергетичних, кліматичних і біосферних процесів. Також необхідно враховувати зростання питомої ваги ноосферної діяльності відносно до біосферної реальності.