Онтологія ноосфери
У плані з'ясування засад ноосферологія повинна досліджувати перш за все той рівень реальності, який обумовлює планетарну ефективну розумну діяльність людей. В онтологічному плані інформація в широкому сенсі може розглядатися як аналог фізичної реальності. «Ноосферна реальність» – це просторово-часовий континуум, що співпадає з існуванням глобальної мережі комунікативних взаємодій людства на основі розумної когнітивної діяльності. Далі необхідно вирізнити в ноосферній реальності фізичний, інформаційний, соціальний, комунікативний і семіотичний рівні. Вони не є якимись стаціонарними стратами й тим більше не побудовані в ієрархічному порядку. Такі виміри ноосферного простору сумісні з постулюванням комунікативно-інформаційної основи цивілізації. Ноосфера як єдність фізичних, інформаційних, біологічних, соціальних і комунікативних умов продукування раціональної думки та дії існує в тимчасових інтервалах «минуле», «сьогодення» та «майбутнє». Ноосферна реальність – це скоріше актуальний план ноосфери, вся безліч інформаційних, біологічних, соціальних і комунікативних процесів, що визначаються через часовий інтервал «сьогодення». Простіше кажучи, ноосферна реальність – це сукупність людської раціональної діяльності, що існує «тут і зараз». Доцільно розглядати ноосферу в світлі історичності, відповідно до природного ходу формування мозку, інтелекту, наукової думки та технологій, що розгортаються в біосфері. Виокремимо й інші частини, що складають ноосферу: «екосферу», «комунікативну сферу», «когнітивну сферу» (когнітосферу), «семіосферу», «інформаційну сферу (інфосферу)», «техносферу» та інші. Перелік, певна річ, можна продовжити. Спочатку повинна формулюватися будь-яка конкретна проблема, тематизація, після чого вже й визначається методологія вивчення, уточнюється предмет і виробляється спеціальна термінологія такого складного й багаторівневого предмета як ноосфера. Можна вивчати онтологію ноосфери послідовно, і чекати доки буде виявлено більш фундаментальний її початок, пов'язаний з уточненнями на рівні нейрокогнітивних наук. Але тоді не буде створено завершену методологію ноосферологічних досліджень. Досвід розвитку наукового знання свідчить, що будь-яка методологія будується в конкретних пізнавальних ситуаціях, у конкурентній боротьбі з іншими методологіями. Онтологічний аспект ноосферологічних досліджень буде заглиблюватися й уточнюватися, становлячи собою актуальну наукову проблему. Передбачається виокремлення «сфер», визначення понять, установлення цілей дослідження. Перевірка результатів містить принципи наукового скептицизму, філософську рефлексію, роботу відповідного експертного співтовариства. Тому необхідно забезпечити умови для конкуренції підходів, створення методологічних ініціатив, визначення компетенції. Не зважаючи на те, що наукова інформація про світ зростає за своїми обсягами експоненціальним чином та її якісний аналіз стає все більш трудомісткою справою, деякі мислителі продовжують скеровувати свої зусилля на конструювання моделей світобудови. Одним з небагатьох успішних проектів системного енциклопедичного масштабування Всесвіту, що розгортається, є Сучасна модель Світобудови – «Еволюціонуюча матерія». Автор нової космологічної концепції О.О. Базалук нещодавно опублікував результати своїх досліджень у серії монографій. Основна ідея концепції полягає в обґрунтуванні принципу взаємодії та спрямованості еволюціонуючих моделей, що базуються на єдності трьох відомих сучасній науці станів матерії: косної, живої та розумної матерії, а також двох перехідних станів – біокосної та біорозумної матерії.
Питання для самоконтролю
|
