Словотвір в мовленнєвій діяльності

В області словотворення психолінгвісти шукали відповідь на питання:

1. У яких випадках і за якими законами люди створюють нові слова?

2. Яка ознака кладеться в основу новоутвореного слова?

3. Коли людина звертається до мотивуючої семантиці слова?

Відповідь на ці питання Л.В. Сахарний шукав в експериментах. У 60-і роки він звернувся до літніх сільських мешканців глухого сибірського села з трьома питаннями:

1. Хто на півночі живе?

2. Хто на сході живе?

3. Хто на Памірі живе?

У відповідь на перше питання він отримав слова: чукчі, оленярі, кочівники. У відповідь на друге – восточники (такого слова в російській мові немає, випробовувані самі придумали його). На третє запитання вони нічого не відповіли, бо не знали, що таке Памір. Висновок експериментатора був таким: нове слово в мовній діяльності виникає у тому випадку, коли мовець розуміє сутність званого явища, але не має готового слова для його найменування.

У другому експерименті трирічним дітям дитячого садка задавалися питання: 1. Хто на коні сидить? (Інтонаційно виділялося слово кінь). 2. Хто на коні сидить? (Інтонаційно виділялося слово сидить). Були отримані відповіді: у першому випадку - лошник, лошадник, у другому - сидник, сидильчик. Був зроблений висновок: для освіти мовного неологізму мовець діє за аналогією, використовуючи найбільш продуктивну словотворчу модель. В основу слова мовець кладе актуальну для предмета ознаку.

У третьому експерименті в якості слів-стимулів були взяті номінації з твірною основою, яка мала значення «час доби»: утренник, дневник, вечерник, ночник. Випробовувані (школярі та студенти) повинні були відповісти на них іншими словами з суфіксом -ник-. Якщо у відповідях збережеться твірна основа з семантикою «час доби», значить асоціації випробовуваних спрямовані на неї. Якщо ні - значить твірна семантика ними не враховується. Слово ранок і у школярів, і у студентів викликало асоціації: праздник, песенник, именинник, пикник. Слово щоденник викликало у школярів асоціації: учебник, ученик, школьник, а у студентів - асоціації зі значенням «час доби». Слова вечерник, ночник викликали такі ж асоціації. Висновок полягав у тому, що вживаючи похідні слова, мовець не пам'ятає їх мотиваційне значення, якщо слово має міцні смислові зв'язки з певним контекстом. У протилежному випадку на перший план виходить семантика твірного слова.

Звернення до твірної семантики слова відбувається тоді, коли мовець стикається з раніше невідомим йому словом. Зазвичай розуміння слова випливає з мотивуючої семантики. Але якщо вона не відома, що говорить може переробити слово на свій лад і знайти в слові «помилкову» внутрішню форму: вертилятор (про вентилятор), спинжак (про піджак), импузантний (імпозантний).

Словотворчі можливості мови широко використовували поети, для яких мовотворчість дає можливість населити новим життям збіднілі хвилі мови:

 

В. Хлебников

ЗАКЛЯТИЕ СМЕХОМ

О, рассмейтесь, смехачи!

О, засмейтесь, смехачи!

Что смеются смехами, что смеянствуют смеяльно.

О, засмейтесь усмеяльно!

О, рассмешищ надсмеяльных – смех усмейных смехачей!

О, иссмейся рассмеяльно, смех надсмейных смеячей!

Смейево, смейево,

Усмей, осмей, смешики, смешики,

Смеюнчики, смеюнчики.

О, рассмейтесь, смехачи!

О, засмейтесь, смехачи!