Практичне завдання1. Визначте відмінності між системою права і системою законодавства. 2. Назвіть принципи побудови системи права. Базова література: 1. Сімейний кодекс України. 2. Цивільний кодекс України. 3. Цивільний процесуальний кодекс України. 4. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 2008. – гл. 13. 5. Азми Д. М. Значение отраслевого деления права. Критерии выделения и иерархии отраслей права// Государство и право. – 2011. - № 2. 6. Байтин М.И., Петров Д.Е. Система права: к продолжению дискуссии // Государство и право.- 2003.- № 1. 7. Дорохин С.В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект.- М., 2008. 8. Колодій А.М. Принципи права України. – К., 1998. – С. 57-72. 9. Мадіссон В. Онтологія приватного права // Право України. – 2001.
Конспект лекції План. Вступ. 1.Галузь права. 2.Інститут і підгалузь права. 3.Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства. 4. Поняття і ознаки норми права. 5. Загальна характеристика видів норм права. 6. Матеріальні та процесуальні презумпції – порівняльний аспект. 7. Поняття процесуального права та норм процесуального права. 8.Співвідношення норм матеріального та процесуального права. Висновок. Поняття галузі права. Матеріальні і процесуальні галузі права... Вступ... Підшукуючи образне порівняння для норми права, можна думати, що, мабуть, самим точним буде представлення про це соціальне явище як про первинну клітинку або як про атом правової системи, якщо використовувати біологічну і фізичну термінології. Дійсно, норма права як загальнообов'язкове правило (веління) лежить у самій основі конкретно-регулятивного впливу права на суспільні відносини. Сукупність, система визначених норм формує визначений правовий інститут, підгалузь, галузь права, право в цілому. У свою чергу норма має складну структуру, насамперед ядро — правило поведінки, навколо якої «обертаються» її елементи, з'являються її ознаки. Норма права може видозмінюватися, поділятися, укрупнюватися, і її не так-те просто «витягти» з тієї словесної оболонки, у яку вона обкутана в процесі своєї появи на світ, де бушують соціальні пристрасті, політичні баталії, словом, на світ суспільної життєдіяльності. Але це все емоційний, образний підхід до норми права. А раціональний? Норма права — це один з реальних різновидів соціальних норм. Ріднить норму права з іншими соціальними нормами спільність їхнього призначення. Вони регулюють суспільні відносини змісті соціального регулятора, тобто встановлюють, визначають границі, рамки можливої, дозволеної, обов'язкової поведінки індивіда, колективних утворень — від держави до різних соціальних груп. Норма права, як і інші соціальні норми, — це масштаб, міра свободи особи, розмежування цих свобод між індивідами, віяло можливостей при виборі тих або інших варіантів поведінки. Але норма права — це також і чітко позначений канал правил поведінки, які упорядковують, стабілізуючі відповідні суспільні відносини і стани Разом з тим норма права — це й особлива соціальна норма, що має свої соціокультурні характеристики, свої специфічні ознаки. Генетично норма права з'являється у підсумку «неополітичної революції» для регулювання суспільних відносин, зв'язаних зі становленням виробляючої економіки, розвитком міст-держав і інших видів державності, нових форм сімейно-шлюбних відносин, духовного і соціального життя раннєкласових суспільств і т.п. І за змістом, і за формою норма права відрізняється від «мононорм» первісного суспільства. Відрізняється вона і від норм моралі, інших соціальних норм своєю формальною визначеністю, чіткою письмовою фіксацією і, — що, може бути, саме головне, — можливістю державного примусу для забезпечення виконання. Норма права здобуває своє загальнообов'язкове значення не в чинність примусовості, забезпеченості можливістю державного примусу, а тому, що охоплює найбільш типові, найбільш повторювані, такі, що зустрічаються, соціальні процеси, причинно-наслідкові зв'язки, зразки поведінки. Норма права — це правило не тільки для одиничного випадку, але для всієї органічної суми таких однотипних випадків. І в цьому полягає її велика соціальна цінність. Юридична наука завжди проявляла велику увагу до дослідження правової системи не тільки по окремих галузях і інститутах, але і у взаємодії структурних елементів права, що сприяє глибшому аналізу зв'язків, що існують між різними галузями права. Однією з найбільш актуальних проблем правової науки є проблема співвідношення матеріального і процесуального права, яка досліджується як загальнонаукова проблема, як проблема співвідношення різних галузей матеріального і процесуального права, правових інститутів і окремих правових норм. Співвідношенню матеріального і процесуального права приділяється увага в загальній теорії права. Між тим дослідження співвідношення матеріального і процесуального права надзвичайно важливо, оскільки від правильного рішення даної проблеми залежить розвиток і вдосконалення процесуального законодавства; підвищення ефективності правового регулювання процесу розгляду суперечок в суді
|
