Хід роботи. Завдання 1: На гербарних зразках вивчити та зарисувати типи кореневих систем:

Завдання 1: На гербарних зразках вивчити та зарисувати типи кореневих систем:

а) стрижневу систему або систему головного кореня, коли зародковий корінець росте в довжину і формує добре розвинутий корінь, на якому розташовані менш розвинуті бічні корені;

б) мичкувату, яка складається із додаткових коренів (злаки);

в) китицеподібну кореневу систему, що складається із додаткових коренів на вкороченому вертикальному кореневищі (жовтець їдкий);

г) змішану кореневу систему, що складається із системи головного кореня та системи додаткових коренів (квасоля, соняшник).

 

Типи кореневих систем
а)	б)	в)	г)

Завдання 2: За допомогою стереоскопічного мікроскопу вивчити будову кінчика кореня паростка пшениці. Кінчик кореня паростка 1 см помістити в краплю води на предметне скло та накрити покривним склом. Визначити межі всіх зон. Відмітити кореневий чохлик, під яким знаходиться зона ділення. Вище зони поділу знаходиться зона розтягування. В зоні розтягування знайти більш світлі зовнішні шари та більш темні внутрішні – плерому. Відмітити один шар поверхневих клітин – дерматоген, під ним – периблему. Визначити розташування всисної зони, для якої характерна наявність кореневих волосків.

 

Зарисувати схематично кінчик кореня та позначити: кореневий чохлик, зону поділу, зону розтягування, всисну зону, провідну зону; зарисувати 1-2 клітини ризодерми з кореневими волосками.

 

 

Повздовжній розріз кінчика кореня
	1. зона поділу 2. зона розтягування 3. всисна зона 4. провідна зона

Завдання 3: На постійному та тимчасовому препаратах корінців дуба знайти та зарисувати гіфи гриба, що утворюють густі сплетення на кінчиках кореня та проникають в клітини, – ендотрофну мікоризу.

 

 

Ектотрофна мікориза	Ендотрофна мікориза

Завдання 4: На постійному препараті поперечного зрізу кореня люпину з бульбочками розглянути центральну частину бульбочки, в клітинах якої живуть бактерії, що засвоюють атмосферний азот. Тканина, що містить бактерії, називається бактероїдною.

 

 

 

Завдання 5: Вивчити та замалювати будову коренеплодів моркви та буряка. Коренеплід складається з трьох морфологічних частин: головки – вкорочену стеблову частину; шийки – найбільш потовщену частину коренеплоду, що формується із гіпокотилю; власне кореня з двома поздовжніми борозенками, від яких відходять бічні корені. У моркви більша частина коренеплоду утворена власне коренем. Розглянути кореневі бульби або шишки, що утворюються на додаткових коренях деяких рослин (жоржини, пшінки).

 

Завдання 6: На живих рослинах, гербаріях та постійних препаратах розглянути та зарисувати: повітряні корені (монстера) (а), корені-причіпки (плющ) (б), гаусторії – всмоктувальні корені у паразитичних рослин (омела, повитиця) (в).

 

а)	б)	в)

 

Завдання 7: Розглянути та зарисувати типи спеціалізацій та метаморфозів пагону. Відмітити морфологічні структури та дати визначення кожного із метаморфозів:

1) колючки (глід, лимон, гледичія), відмітити рудимент бруньки на колючці, листковий рубець;

2)

вуси (суниця), відмітити міжвузля, вузол, лускоподібні листки, дочірні розетки з додатковими коренями;

1. рудимент бруньки 1. міжвузля

2. листковий рубець 2. вузол

3. лускоподібні листки

4. дочірні розетки

5. додаткові корені

 

3) філокладії (рускус); 4) кладодії (опунція);

5) стеблові сукуленти (цереус); 6) листкові сукуленти (алое, агава);

7) довгокореневищні рослини (пирій повзучий), відмітити вузол, міжвузля, лускоподібні листки, додаткові корені;

 

1. вузол

2. міжвузля

3. лускоподібні листки

4. додаткові корені

 

 

8) кореневище з короткими кореневищами, потовщене (півники, купина), відмітити рубці відмерлих лусок, сліди відмерлих стебел, додаткові корені;

 

9) бульби картоплі, відмітити потовщену вісь, листкові рубці, апікальну та пазушні групи бруньок

10) цибулину (цибуля);

11) каудекс (кульбаба);

 

8)	9)
10)	11)

1. денце 1. Листкові рубці

2. луска 2. Бруньки поновлення

3.брунька

4.додаткові корені