Галузі правової статистики та їх взаємозв’язок з іншими правовими науками

 

Правова статистика вивчає різні правові явища. Залежно від характеру, обсягу і органів, які одержують і подають статистичну інформацію, пра­вову статистику можна поділити на такі галузі: 1) статистика конститу­ційного судочинства; 2) кримінально-правова статистика; 3) цивільно-правова статистика; 4) адміністративно-правова статистика; 5) статис­тика дисциплінарних правопорушень; 6) статистика прокурорського нагляду; 7) господарсько-правова статистика; 8) митна статистика.

В деяких літературних джерелах можна зустріти й інший роз­поділ правової статистики на галузі. Вважаємо, що виділення на­ведених галузей є найбільш вдалим і відповідає дійсному рівню розвитку правової статистики на сучасному етапі, а також структурі правоохоронних і правозастосовних органів держави.

Статистика конституційного судочинства характеризує своїми показниками діяльність Конституційного Суду України: скільки було виявлено порушень конституційного законо­давства, скільки справ було розглянуто Конституційним Судом і які рщіення були прийняті.

Кримінально-правова статистика характеризує весь комплекс заходів по боротьбі зі злочинністю, дає кількісно-як­існу характеристику всіх вчинених злочинів, осіб, які вчинили зло­чини, а також покарань. Своїми показниками вона характеризує і відтворює усі стадії кримінального процесу, дає характеристику рівня, структури і динаміки злочинності. Кримінально-правова ста­тистика є основною інформаційною базою кримінології. Слід звер­нути увагу на те, що кримінально-правова статистика характеризує не всі вчинені злочини, а лише ті, які були виявлені, зареєстровані і по яких провадилися ті чи інші слідчі дії або застосовувалися заходи адміністративного чи громадського впливу.

Кримінально-правова статистика залежно від стадій кримінально­го процесу складається із таких розділів, органічно пов'язаних між собою: а) статистика органів дізнання та досудового слідства; б) ста­тистика кримінального судочинства; в) статистика виконання вироків.

Статистика органів дізнання та досудового слідства характери­зує різні сторони діяльності державних органів, які займаються розслідуванням злочинів і виявленням осіб, що їх вчинили. До них належать органи дізнання, які функціонують відповідно до ст. 101 Кримінально-процесуального кодексу України; органи досудово­го слідства, які функціонують відповідно до ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України. До цього розділу кримінально-правової статистики входять показники про кількість зареєст­рованих злочинів, кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, а також облік заходів по розслідуванню злочинів, про строки розс­лідування, кількість розкритих злочинів, характеристику застосу­вання запобіжних заходів тощо.

Статистика кримінального судочинства досліджує роботу органів суду по розгляду кримінальних справ. Завдяки цьому роз­ділу можна охарактеризувати кількість кримінальних справ, які надійшли до суду; кількість підсудних; кількість засуджених осіб; кількість виправданих осіб; кількість поданих апеляцій; кількість справ, які були розглянуті в касаційній інстанції, і наслідки цього розгляду; строки розгляду справ; процесуальні дії суду.

Статистика виконання вироків дає уявлення про діяльність органів, які виконують визначені судовими вироками покарання. Цей розділ характеризує облік усіх засуджених з розподілом за ви­дами покарань; облік діяльності органів суду і виправно-трудоаих установ по умовно-достроковому звільненню від покарань і заміні покарання більш м'яким, а також рішення про переведення з однієї виправно-трудової установи до іншої тощо.

Таким чином, показники кримінально-правової статистики, з одного боку, характеризують рівень, структуру і динаміку злочин­ності та судимості, а з іншого — діяльність органів дізнання, органів досудового слідства, органів суду, органів виконання вироків по здійсненню кримінальної правозастосовної практики.

Цивільно-правова статистика характеризує облік усіх цивільних справ, які знаходилися на розгляді в судових орга­нах, облік наслідків судової діяльності по розгляду цивільних справ, а також облік цивільних правовідносин, що посвідчуються в адмі­ністративному, нотаріальному або безспірному судовому провад­женні (наприклад, посвідчення нотаріусом заповіту, посвідчення судом стажу роботи і т. под.).

Відповідно до вимог цивільного процесу і характеру установ, які його здійснюють, цивільно-правова статистика поділяється на такі два підрозділи: а) статистика цивільного судочинства; б) статисти­ка виконання судових рішень.

Статистика цивільного судочинства відображає роботу органів суду по розгляду цивільних справ, які надійшли до них; облік основ­них процесуальних дій; строки розгляду цивільних справ; кількість винесених судових рішень; облік кількості справ, які були розглянуті апеляційними судами і судами касаційної інстанції і які рішення по них було прийнято; облік діяльності нотаріальних органів тощо.

Статистика виконання судових рішень відображає діяльність державних виконавців по виконанню рішень суду з цивільних справ.

Адміністративно-правова статистика харак­теризує кількість виявлених і зареєстрованих правопорушень; кількість осіб, які вчинили ці правопорушення; види адміністративних стягнень, які було накладено на осіб, а також показники діяльності різних держав­них органів, які мають право накладати адміністративні стягнення.

Статистика дисциплінарних правопору­шень від ображає трудову дисципліну на державних підприємствах. Ці дані повинні подаватися керівниками підприємств, вони обов'яз­ково вносяться до статистичної звітності різних міністерств і відомств.

Статистика прокурорського нагляду характе­ризує діяльність органів прокуратури по нагляду за додержанням законності в різних сферах життя держави.

Господарсько-правова статистика характери­зує діяльність господарських судів по розгляду господарських спорів між юридичними особами.

Митна статистика характеризує інформацію про пе­реміщення товарів через митний кордон України шляхом збиран­ня, формування, опрацювання, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зов­нішньої торгівлі товарами. Вона складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики. Митна стати­стика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення товарів че­рез митний кордон. Спеціальна митна статистика складається з таких частин: статистика декларування; статистика справляння податків і зборів; статистика з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил; статистика пасажиропотоків; стати­стика міжнародних перевезень та інші види, які містять відомості з кадрових питань, питань боротьби з правопорушеннями в митних органах, адміністративно-господарських питань та інші відомості.

Схематично всі зазначені галузі правової статистики з урахуван­ням їх значення можна подати у вигляді такої схеми (рис. 1).

 

Таким чином, правова статистика, поділяючись на наведені га­лузі, дає змогу вивчати правові явища з різних сторін, але завжди галузі правової статистики пов'язані між собою, а їх комплексне застосування дозволяє вивчати закономірності в розвитку право­вих явищ.

Наведені галузі правової статистики дають змогу дійти виснов­ку про те, що правова статистика тісно пов'язана з усіма науками кримінально-правового, цивільно-правового та адміністративно-правового циклів. Цей зв'язок проявляється у тому, що, з одного боку, конструювання системи показників правової статистики ба­зується на теоретичних узагальненнях і положеннях різноманітних правових наук, а з іншого — висновки, одержані внаслідок статис­тичного аналізу правових явищ, дають змогу оцінити ефективність дії правових норм, практики їх застосування і більш обгрунтовано здійснювати теоретичні узагальнення і подавати законодавчі про­позиції про необхідність їх зміни.

Отже, результати статистичних досліджень широко застосову­ються усіма юридичними науками при вирішенні своїх специфіч­них завдань.