Говорят архивы

Говорят архивы

В Киеве, в Национальной академии наук Украины, где создавалась МЭСМ, сохранена конструкторская документация и папки с материалами о первой отечественной ЭВМ, многие из которых составлены С.А. Лебедевым. Чья-то заботливая рука сорок лет назад написала на них: "Хранить вечно".

Перелистаем некоторые. В короткой записке, направленной в Совет по координации Академии наук СССР С.А.Лебедев написал: "Быстродействующими электронными счётными машинами я начал заниматься в конце 1948 г. В 1948-1949 годах мной были разработаны основные принципы построения подобных машин. Учитывая их исключительное значение для нашего народного хозяйства, а также отсутствие в Союзе какого-либо опыта их постройки и эксплуатации, я принял решение как можно быстрее создать малую электронную счётную машину (МЭСМ), на которой можно было бы исследовать основные принципы построения, проверить методику решения отдельных задач и накопить эксплуатационный опыт.

В связи с этим было намечено первоначально создать действующий макет машины с последующим его переводом в малую электронную счётную машину. Чтобы не задерживать разработку, запоминающее устройство пришлось выполнить на триггерных ячейках, что ограничило его ёмкость.

Разработка основных элементов была проведена в 1948 г.

...К концу 1949 г. были разработаны общая компоновка машины и принципиальные схемы её блоков. В первой половине 1950 г. изготовлены отдельные блоки и приступили к их отладке во взаимосвязи, к концу 1950 г. отладка созданного макета была закончена. Действующий макет успешно демонстрировался комиссии".

Через два месяца после демонстрации макета С.А.Лебедев выступил на закрытом учёном совете Института электротехники и теплоэнергетики АН Украины. Сохранился протокол учёного совета, который впервые был опубликован в журнале "Управляющие системы и машины" (1992, № 1/2).

Лаборатория С.А.Лебедева входившая в состав руководимого им института располагалась в двухэтажном здании в бывшем монастырском местечке Феофании под Киевом.

В проектировании, монтаже, отладке и эксплуатации МЭСМ активно участвовали сотрудники лаборатории Лебедева: кандидаты наук Л.Н.Дашевский и Е.А.Шкабара, инженеры С.П.Погребинский, З.Л.Рабинович, А.Л.Гладыш, Р.Я.Черняк, И.П.Окулова, З.С.Зорина-Рапота, Р.Г.Офенгенден, Е.Е.Дедешко, Н.П.Похило, Л.М.Абалышникова, А.И.Кондалев, В.В.Крайницкий, М.М.Пиневич, И.Т.Пархоменко, техники-монтажники С.Б.Розенцвайг, А.Г.Семеновский, Ю.С.Мозыра, В.А.Заика, М.Д. Шулейко, а также сотрудники и аспиранты лаборатории: М.А.Беляев, Е.Б.Ботвиновская, А.А.Дашевская, И.В.Лисовский, Н.А.Михайленко, Т.И.Пецух.

4 января 1952 г. Президиум АН СССР заслушал доклад Лебедева о вводе малой электронно-цифровой счётной машины МЭСМ в эксплуатацию.

В 1952 г. МЭСМ была практически единственной в стране ЭВМ, на которой решались важнейшие научно-технические задачи из области термоядерных процессов (Я.Б.Зельдович), космических полётов и ракетной техники (М.В.Келдыш, А.А.Дородницын, А.А.Ляпунов), дальних линий электопередач (С.А. Лебедев), механики (Г.Н. Савин), статистического контроля качества (Б.Е. Гнеденко) и др.

Вот один из многих документов, свидетельствующих об этом:

Академия наук

Союза Советских Социалистических республик

Математический институт им.В.А.Стеклова

Секретно

Экз.

26 ноября 1953 г. № 438 с

Директору Института электротехники Академии наук УССР члену-корреспонденту АН УССР А.Д. Нестеренко. Дирекция Отделения прикладной математики Математического института им. В.А.Стеклова Академии наук СССР приносит глубокую благодарность Институту электротехники Академии наук УССР за участие в большой и важной вычислительной работе, выполненной с ноября 1952 г. по июль 1953 г. на малой электронной счетной машине конструкции академика С.А.Лебедева.

За этот период научная группа Математического института АН СССР под руководством академика А.А.Дородницына и доктора физико-математических наук А.А.Ляпунова совместно с коллективом лаборатории № 1 (руководитель академик С.А.Лебедев) Института электротехники АН УССР провела весьма трудоемкие расчеты по трем сложным программам, выполнив на электронной машине около 50 млн. рабочих операций. Особенно следует отметить добросовестный и напряженный труд заместителя заведующего лабораторией Л.Н.Дашевского, главного инженера Р.Я.Черняка, инженеров А.Л.Гладыш, Е.Е.Дедешко, И.П.Окуловой, Т.И.Пецух, С.Б.Погребинског о и техников Ю.С.Мозыры, С.Б.Розенцвайга и А.Г.Семеновского. Эти сотрудники, не считаясь со временем, приложили много усилий для обеспечения бесперебойной и качественной работы машины.

Директор Отделения прикладной математики МИ АН СССР

академик М.В. Келдыш

После МЭСМ началась разработка специализированной ЭВМ СЭСМ для решения систем алгебраических уравнений (главный конструктор З.Л.Рабинович). СЭСМ была спроектирована на ламповых элементах. Основные идеи построения СЭСМ выдвинул С.А.Лебедев. Это была его последняя работа в Киеве. Впоследствии специализированные ЭВМ (различного назначения) стали важным классом средств вычислительной техники. Это ещё раз говорит о прозорливости учёного, выдвинувшего идею специализации ЭВМ на заре их создания. Сергей Алексеевич переехал в Москву и стал директором института точной механики и вычислительной техники (ИТМ и ВТ) АН СССР.

Выступая на учёном совете Института кибернетики АН Украины, посвящённом 25-летию создания МЭСМ, Глушков так оценил значение МЭСМ для развития вычислительной техники на Украине и в стране:

"Независимо от зарубежных учёных С.А.Лебедев разработал принципы построения ЭВМ с хранимой в памяти программой. Под его руководством была создана первая в континентальной Европе ЭВМ, в короткие сроки были решены важные научно-технические задачи, чем было положено начало советской школе программирования."

Описание МЭСМ стало первым в стране учебником по вычислительной техники. МЭСМ явилась прототипом Большой электронной счётной машины БЭСМ. Лаборатория С.А.Лебедева стала организационным зародышем Вычислительного центра АН Украины, а впоследствии Института кибернетики АН Украины.

На здании, где располагался Институт электротехники АН Украины, директором которого был С.А.Лебедев, установлена мемориальная доска. Выступая в день её открытия, президент АН Украины Б.Е.Патон сказал:

"Мы всегда будем гордиться тем, что именно в Академии наук Украины, в нашем родном Киеве расцвёл талант С.А.Лебедева как выдающегося учёного в области вычислительной техники и математики. Его эстафету подхватил В.М.Глушков. И теперь у нас плодотворно работает один из крупнейших в мире Институт кибернетики им В.М.Глушкова АН Украины.

… С.А.Лебедев жил и трудился в период бурного развития электроники, вычислительной техники, ракетостроения, освоения космоса и атомной энергии. Будучи патриотом своей страны, Сергей Алексеевич принял участие в крупнейших проектах И.В.Курчатова, С.П.Королёва, В.М.Келдыша, обеспечивающих создание щита Родины. Во всех их работах роль электронно-вычислительных машин, созданных Сергеем Алексеевичем, без преувеличения, огромна.

Его выдающиеся труды навсегда войдут в сокровищницу мировой науки и техники, а его имя должно стоять рядом с именами этих великих учёных."

С первых шагов творческой деятельности Сергей Алексеевич выдвинул и все последующие годы последовательно проводил в жизнь генеральный принцип построения таких машин - распараллеливание вычислительного процесса. В МЭСМ и БЭСМ с этой целью использовались арифметические устройства параллельного действия. В М-20 и М-40 добавилась возможность работы внешних устройств параллельно с процессором. В БЭСМ-6 появился конвейерный (или "водопроводный", как назвал его Лебедев) способ выполнения вычислений.

Супер-ЭВМ, в разработку которых Сергей Алексеевич вложил столько труда, были и остаются ведущим классом машин в вычислительной технике.

Українська редакція

 

Академік Лебедєв Сергій Олексійович під якого лідерство в Україні був створений перший континенту Європи комп'ютер малий електронний підрахунку голосів вирішальний машини (MÈSM), як якщо б він жив два життя. Перший збіглася з мого дитинства, школи і двадцять років наукової діяльності у галузі енергетики, другий було приділено, komp′ûterostroeniû а комп'ютера (комп'ютери) і серійного виробництва. Між ними приходить фатальний вододіл п'ять років в Києві. Це було досягнуто перехід з першого на секунду. Це було досить драматичним, але зрозуміло. Дослідження в енергії, ніж спочатку практикується с. а. Лебедєв, вимагали велику кількість обчислень, і тому його інтереси почав рухатися в напрямку автоматизації. У Києві він був запрошений у 1946 році на посаду директора Інституту електротехніки (перший енергії) академії наук України. У цьому ж році він був обраний дійсним членом Академії.

Протягом перших двох років життя в Києві резюмував він свою діяльність у галузі енергетики, завершивши свою роботу (у співавторстві з л. в. Cukernikom) для створення складених генератори напівпровідникових приладів, відзначений Державна премія СРСР, і в наступні три зробив фундаментальних внесок до національної цифрової обчислювальної самостійно і паралельно з західних вчені розробили принципи побудови комп ' ютерна програма збережених і реалізована їм за свою лабораторію в невеликих електронного обліку машину.

Серед вчених, сучасників Лебедєва, жодна людина не є як йому буде мати такі на потужний творчий потенціал, для покриття його наукової діяльності період від створення перший Ламповий КОМП'ЮТЕРІВ, які можуть виконувати тільки сотні або тисячі операцій в секунду, до sverhbystrodejstvuûŝih супер-ЕОМ напівпровідників і потім на інтегральних схемах з до мільйонів операцій у секунду. Наукові школи Лебедєв, провідним в колишньому СРСР, його результати успішно конкурують із відомої американської компанії IBM. Під його керівництвом були створені і переведені з 15 видів високопродуктивне серійного виробництва найскладніші комп'ютери, кожен на нове слово в комп'ютерні технології, більш ефективні, більш надійні та зручні в експлуатації.

С. а. Лебедєв поєднанні двох великий якостей, характеризується його від all видатні здібності і винятковий скромність. Це враження творили люди, хто добре його знав, всіх людей.

Одним з перших, хто бачив заробив MÈSM, був президентом Національної академії наук України, академік Борис Патон, кандидат технічних наук, нові технології зварювання та зварювання процесів. Він приблизне значення первістків Лебедєва MÈSM у розвитку наукових досліджень, як правило, що вимагають складний і довгий обчислень. Як президент вона втратила не вчений переїхало до Москви. Коли с. а. Лебедєв, Борис Патон багато зробив для увічнити пам'ять вчений інститут точної механіки та обчислювальної техніки СРСР академії наук (ITM і W СРСР), Сергій Олексійович, де працював двадцять років, був названий його. Борис Євгенович вважали, що це була геніальна людина з.

Учні Лебедєва Корольов л. н. і. в. а. Мельников, який став видатні вчені, в одному з його творів писав: "геній Лебедєв, було саме те, що він був призначений, з урахуванням розвитку структуру майбутньої машини, можуть вибрати правильний коштів на її створення зв'язку з вітчизняної промисловості."

Досить слів з епіграфом до цього розділу "для того, щоб дати напрям і ознака геніальності," застосовується до людини, ініціювання вітчизняних komp′ûterostroeniû. Учений взяв найважливіших і важких у нові галузі технології створення супер комп'ютер найбільш складних класу комп'ютерів. І ось прямий і безпомилковий вибрав магістралі розвиток цифрових обчислювальних машин цей клас розпаралелювання обчислювального процесу. Тепер залишається розвивати супер-ЕОМ.

Висловлені вище оцінка з'явилися тільки після смерті с. а. Лебедєв. Під час його життя в газетах і журналах про це не написано. На ньому знаходилися дві причини. Одна офіційна: його ім'я, як головний конструктор для систем протиракетної оборони має зберігати таємні. Друге випливає з рис характеру: він може мати багато розповісти про відкрите, основна частина її роботи для створення супер комп'ютера на центри, Інститут і багато чого іншого, але він не хотів зустрітися з журналістами, був надзвичайно чужорідних заохочення самоврядування і абсолютно байдужий до слави і славу. Відкриття першого Всесоюзного конференції з обчислень у 1956 році в Москві і що описує рівень розвитку комп'ютерних в СРСР, він навіть не згадати MÈSM, який, як це тепер ясно, першого комп'ютера в континентальній Європі. За його словами це була єдина модель комп'ютера, створення, що, він накопичено досвід для подальшої роботи.

Його виступ був приголомшливий. Під час створення ЕОМ його, посилюючи krepčajšim чай і сигарети "Казбек", часто працюють багато день, практично без відпочинку. Це "zarâžalo" і заохочувати, працюючи з його людей. "Працювали до виснаження," нагадує колишній студент, Стажер, л. Іваненко. -Опівночі Сергія Олексійовича progonâl молодих людей спати і сказав, що на заставу з осцилограф. На ранок його zastavali у тому самому розташуванні. Він побував у himernye чергами синій кривих на екрані."

Як людина він приваблює людей висока духовність, не бажання виділитися серед інших, ніколи не izmenâvšim його почуття гумору, оптимізму і інші чудові якості.

Як вченого привернув його одержимість у спробі досягти мети, глибоке проникнення в нові області від науки і техніки, універсальний інженерних досвід, що дозволяє йому реалізувати своє бачення в багатьох тисяч Трубки вакуумні в той час, коли їх число в найскладніших пристроїв не більше двох десятків!

«Час важкої роботи, творчі роботи із щастя під с. а. Лебедєв, я ніколи не забуду!»-ці слова Škabary Катерина Олексіївна, старший науковий співробітник лабораторії lebedevskoj, сказав у нагородження її в премії. с. а. Лебедєв в 40 річчя запис MÈSM в операції, може повторити всі, хто працював з це дивовижна людина.