Предмет контрабанди наркотичних засобів
У системі криміналістичної характеристики контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів важливого значення набуває предмет злочинного посягання. У літературних джерелах зазначається, що характеристика предмета посягання має значення для встановлення злочинця або, що ознаки предмета посягання у криміналістичних характеристиках можуть мати різній зв’язок: предмет посягання – способи вчинення – шляхи збуту – місця приховування – дані про особу злочинця. Предмет посягання це елемент криміналістичної характеристики, який означає речі матеріального світу, впливаючи на які особа посягає на ті або інші суспільні відносини. Точне встановлення предмета посягання дозволяє відмежувати один злочин від іншого, суміжного з ним. Ті або інші ознаки предмета посягання можуть виступати як пом’якшуючі або обтяжуючі обставини одного і того ж злочину або перетворювати злочин в особливо тяжкий вид[1]. На думку фахівців у галузі кримінального права предмет злочину – це матеріальні предмети зовнішнього світу, на які безпосередньо впливає злочинець, здійснюючи злочинне посягання на відповідний об’єкт. А.О. Пінаєв зазначає, що предмет злочину – це предмет матеріального світу, впливаючи на який винний спричиняє шкоду певним суспільним відносинам. Деякі дослідники звертали увагу на те, що в криміналістичному аспекті предмет безпосереднього посягання – це матеріальні утворення. На думку цих вчених-криміналістів, для криміналістичної характеристики предмет злочинного посягання важливий як слідоутворюючий об’єкт, що дозволяє будувати версії про механізм слідоутворення, вид слідів на взаємодіючих об’єктах (злочинці, обстановці місця події)[2]. Дослідження предмета контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів не має ґрунтовних розробок і відрізняється фрагментарністю. Лише у деяких роботах вчені-криміналісти певним чином торкаються даної проблеми. Звернення до предмета злочинного посягання мало локальний характер на певний період часу. Специфічним є те, що предмет злочинного посягання стосовно даного виду злочинів становить підвищену небезпеку для здоров’я людей. Відповідно до діючого кримінального законодавства предметом злочинного посягання можуть бути: 1) наркотичні засоби; 2) психотропні речовини; 3) прекурсори; 4) аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин[3]. Характерним для сучасного етапу є збільшення контрабанди «важких» наркотичних засобів. Так, на українсько-польському кордоні 17 квітня 2002 року на митному пункті Медиці поліцейські центрального слідчого бюро Польщі за сприянням митників і прикордонників затримали мікроавтобус «Форд-Транзит», в якому виявили 84 кг героїну вартістю майже 6 млн. доларів США. На той час це була одна з найбільших затриманих партій наркотиків, переміщених через український кордон (для порівняння 84 кг героїну – 1 680 000 доз). З’ясувалося, що контрабандою займалося міжнародна організована злочинна група, яка свого часу намагалося перевезти із Угорщини через Словаччину 42 кг гашишу. Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори» надано основні визначення понять, які можуть бути віднесені до предмета злочинного посягання. Відповідно до цього Закону наркотичні засоби - речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Визначення поняття наркотичних засобів надається також і в літературних джерелах. Так, Р.С. Бєлкін указує, що наркотичні речовини – це група речовин та лікарських засобів, які мають підвищену наркотичну активність[4]. Окремі науковці надають визначення поняття наркотиків, як природних і синтетичних речовин, що викликають наркоманію[5], тобто різко виражений хворобливий потяг і звикання (психічну та фізичну залежність) до одного чи декількох наркотичних речовин, які впливають переважно на нервову систему і викликають у людини при вживанні у малих дозах почуття благополуччя, радощів, приємного заспокоєння чи збудження; деякі наркотики викликають також ілюзії та галюцинації. Вживання у великих дозах наркотичних речовин викликає стан вираженого сп’яніння, приглушеності, наркотичного сп’яніння і, накінець, гострого сп’яніння. А.Б. Момотенко пише, що наркотичні засоби-рослини, сировина, засоби природного або синтетичного походження, що класифікуються як такі в міжнародних конвенціях, а так само інші рослини, сировина і речовини, що становлять небезпеку для здоров’я населення, віднесених до зазначеної категорії «Комітетом по контролю наркотиків» МОЗ України (конопля, макова соломка, кокаїн, героїн)[6]. Ю.І. Сучков зазначає, що поняття наркотичні засоби охоплює неоднозначні речовини та препарати органічного та неорганічного походження, які розподіляються на дві різні за своїми медичними та суспільно небезпечними властивостями групи: 1) наркомісткі речовини та препарати (порошки, таблетки, розчини) рослинного і синтетичного походження, які є одночасно наркотичними лікарськими засобами; 2) «чисті» наркотики – гашиш, опіум, героїн, ЛСД та інші, тобто речовини, що не застосовуються у медичних цілях, здійснюють негативну дію на центральну нервову систему, викликають галюцинації тощо, рослини та їх частини, з яких виготовлюються наркотики. Наркотики – сильнодіючі речовини, переважно рослинного походження, які пригнічують, паралізують або збуджують центральну нервову систему[7]. У спеціальній медичній літературі приділяється увага наркотичній отруті. Зокрема, деякі судові медики виокремлюють особливості дії наркотичної отрути алкалоїдної групи. Отрута даної групи у першій фазі своєї дії на організм викликає збудження, піднесений настрій, ейфорію. Перераховані властивості наркотиків у нестійких людей викликають інколи бажання повторного їх прийняття, що може призвести до привикання й розвитку наркоманії. Захворювання, яке виникає в результаті вживання наркотичних засобів, що викликають у малих дозах ейфорію, у великих – заціпеніння, наркотичний сон. Аналіз запропонованих визначень поняття наркотичних засобів дозволяє виокремити різні ознаки. Але у більшості випадків мова йде про різні сторони стосовно одного поняття. У цьому сенсі деякі автори зазначають, що термін “наркотик” містить у собі три критерії: медичний, юридичний і соціальний[8]. До предмета злочинного посягання стосовно даної категорії злочинів віднесено психотропні речовини. Існує думка, що психотропні речовини – це будь-які природні або синтетичні речовини та матеріали, кваліфіковані як такі в міжнародних конвенціях, а також інші рослини, сировина і речовини, які являють собою небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними і віднесені до зазначеної категорії Комітетом[9]. Законодавець визначив психотропні речовини як включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття або емоцій, або мислення, або поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними. Предметом злочинного посягання відповідно до ст. 305 КК України можуть бути також прекурсори (тобто речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку) та аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин (що означає заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють)[10]. Прекурсорами наркотичних засобів і психотропних речовин визнаються вихідні або основні хімічні речовини, часто використовувані при виробництві, виготовленні, переробці наркотичних засобів і психотропних речовин. Прекурсорами вважаються також хімічні речовини, які офіційно застосовуються у промисловому виробництві барвників, мастильних матеріалів, парфумерних, фармацевтичних виробів, але часто нелегально використовуються для синтезування наркотичних і психотропних препаратів. Такими речовинами (прекурсорами) є: N-ацетилантранілова, лізергінова кислоти, сафрол, ефедрин, етиловий ефір та ін. Причому, лізергінова кислота, сафрол, ефедрин у промисловості легально використовується для виробництва пахучих речовин, туалетного мила, пластмас, фарбників тощо, а нелегально – для виготовлення низки наркотичних засобів і психотропних речовин: ЛСД, МДА, метаквалона та ін. У спеціальних джерелах зазначається, що для виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин можуть використовуватися близько 360 речовин[11]. Але існують й такі хімічні речовини, які найбільш часто використовуються для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин. Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770[12], містить Таблицю IV, яка передбачає Список №1. Прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю (N-ацетилантранілова кислота, ергометрин, ерготамін, ефедрин, ізосафрол, лізергінова кислота, піперональ, псевдоефедрин, сафрол та ін.) та Списку №2. Прекурсори, стосовно яких встановлюються заходи контролю (ангідрид оцтової кислоти, антранілова кислота, ацетон, етиловий ефір, калію перманганат, метилетилкетон, піперидин, сірчана кислота, соляна кислота та ін.). На проблему незаконного обігу прекурсорів зверталася увага в юридичній літературі[13]. Зокрема, вивчення кримінальних справ щодо незаконного обігу прекурсорів деякими дослідниками дозволило встановити, що у 43% справ предметом безпосереднього посягання був ефедрин, у 32% - оцтовий ангідрин, у 12% - соляна кислота, 13% - інші. Аналогами наркотичних засобів і психотропних речовин є речовини синтетичного чи природного походження, не включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів[14]. Ю.І.Сучков справедливо пише, що аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин не є товаром, не мають товарної вартості і у випадках їх незаконного переміщення через митний кордон мають визнаватися предметом контрабанди. У літературних джерелах здійснювалися спроби стосовно класифікації наркотичних засобів та упорядкування даних про їх види[15]. Найбільш часто наркотичні засоби класифікують залежно від джерела їх походження на три групи: 1) наркотичні засоби рослинного походження; 2) наркотичні засоби синтетичного походження; 3) наркотичні засоби напівсинтетичного походження[16]. Існує й інша думка про те, що всі наркотики розподіляються на дві групи - рослинного та синтетичного походження, - залежно від способу їх виготовлення, а напівсинтетичні наркотики займають особливе місце, оскільки виготовляються з рослинних шляхом достатньо складних хімічних реакцій. Досить специфічна класифікація наркотичних засобів запропонована в посібнику, підготовленому колективом авторів, який фактично є довідником щодо найбільш розповсюджених наркотиків. У цій роботі наркотичні засоби та інші речовини розподілені на: 1) ті, що отримані з коноплі (марихуана, гашиш, гашишна олія); 2) ті, що отримані з маку (макова солома, опій та екстракт макової соломи, омнопон, морфін, кодеїн, тебаїн, етилморфін, морфілонг, ацетилований опій, героїн); 3) інші наркотичні засоби (амфетамін (фенамін), барбаміл, гідрокодон, дипідолор, ДОМ, кокаїн, ЛСД, мескалін, метадон, метаквалон, ноксирон, первитін (метамфетамін), промедол та ін.; 4) таблетовані та ампуловані форми наркотичних засобів; 5) реактиви, що застосовуються (реактив Марки, реактив Манделіна, реактив Діл-Копаній, реактив Ван-Урка, нінгідрін, нітрат ртуті, пара-діметіламінобензальдегід, йодплатинат). До наркотичних засобів рослинного походження відносяться: а) ті, що виготовляються (походять або одержуються) з конопель: канабіс – вершечки однорічної трав'янистої рослини коноплі з квітами чи плодами (за винятком насіння та листя, якщо вони не супроводжуються верхівками); гашиш (лат. Hashish – смола канабісу, яку одержують у різні способи з подальшим пресуванням у невеликі таблетки або кульки; гашишна олія, або олія канабісу (лат. Hashish oil) – екстракт марихуани або гашишу; марихуана (лат. Marihuana) – приготована суміш висушених або невисушених здрібнених верхівок з листя будь-яких сортів коноплі; б) ті, що виготовляються (походять або одержуються) з олійного маку: з усіх частин маку, цілих чи подрібнених, висушених або невисушених (за винятком дозрілого насіння), рослини виду маку снотворного, зібрані в будь-який спосіб, що містять алкалоїди, а також речовини, які отримують з цієї макової соломи, або сік (латекс); в) ті, що виготовляються (походять або одержуються) з кокаїнового куща, кокалиста: листя кокаїнового куща за винятком того, з якого видалено весь екгонін, кокаїн та інші алкалоїди екгоніну (найбільш активний стимулятор з тих, що зустрічаються у природі); г) наркотичні гриби, як і є галюциногенним наркотиком[17]. Так, підставою для порушення кримінального провадження за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 305 КК України слугувало те, що 22 березня 2006 р. гр-н України П., рухаючись з м. Харків до м. Бєлгород РФ як пасажир вагону №2 електропотягу № 6026, сполученням «Харків-Бєлгород», у зоні дії митного посту «Козача Лопань» Магістральної митниці незаконно переміщував через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс (марихуана висушена) загальною вагою 106 г, відповідно висновку спеціаліста НДЕКЦ при МВС України в Харківській обл. № 726 від 22.03.2006 р., приховував його від митного контролю у валізі серед своїх особистих речей в упакуванні з-під вермішелі. Необхідно звернути увагу на появу нових видів наркотиків рослинного походження. Це так звані наркотичні гриби, наркотична рослина – епаду (виведена та зростає у Бразилії). Прогнозується також й поширення нового виду наркотичних засобів рослинного походження – кактусів. Так, деякі дослідники зазначають, що у Великій Британії є десятки різновидів легальних наркотиків, які виготовляють з кактусів, інших природних сильнодіючих стимуляторів. Англія, США пережили справжній бум після заборони так званого чудодійного гриба, який містить галюциноген спилоцин. Там почали інтенсивні пошуки інших наркотиків. Як наслідок, сьогодні там спокійно можна придбати за 5-7 фунтів за пару так звані фант-пілюлю, що виробляють із звичайного перцю. Синтетичні наркотичні засоби виготовляються шляхом хімічних реакцій, вони виробляються штучно і не зустрічаються у природі. До синтетичних наркотичних засобів відносяться: метадон (фенадон); метопон; меткатінон (ефедрон); норациметадол; фенамін; фентаніл; ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти); тилідин та ін. На сьогодні існує досить велика кількість видів синтетичних наркотичних засобів. У спеціальних джерелах звертається увага на те, що в системі глобального наркобізнесу швидко зростає роль багаточисельних синтетичних наркотиків. Їх незаконне виготовлення і вживання за темпами значно випереджає аналогічні дані групи натуральних наркотиків. Через низку обставин виробництво та транспортування синтетичних наркотиків менше піддається виявленню й контролю, чим натуральні. Ряд синтетичних наркотиків, як і нові види натуральних наркотичних засобів, наприклад крек, викинуті на ринок у 80-х рр. ХХ ст., які є більш сильнодіючими, стають для масового споживача значно «дешевшими», так як для одиничної дози потребується менша кількість наркотика. Так, якщо ціна одиничної дози кокаїну (1 г) на ринку США сягає 100 доларів, то ціна одного кришталу крека – усього лише 5-10 доларів[18]. За твердженням деяких фахівців виробництво певних синтетичних наркотиків нескладне з технологічної точки зору і вимагає порівняно невеликих капіталовкладень, а легкість їх транспортування не йде ні в яке порівняння з проблемою доставки природних. У коробці до наручного годинника середнього розміру, наприклад, розміщується така кількість синтетичного наркотику, який має назву «гіперпудра», котра еквівалентна 80 тис. доз. Дані положення підтверджуються практикою діяльності правоохоронних органів з викриття злочинів у сфері незаконного обігу синтетичних наркотичних засобів. Так, у 1998 р. в Україні вперше викрито лабораторію з виготовлення синтетичних наркотиків. Під керівництвом двох представників з Казахстану і Білорусі цим «промислом» займалися співробітники Донецького науково-дослідного інституту біохімії і вуглехімії, які збиралися виготовляти по 100 кг наркотику «екстазі» щомісяця. З лабораторії було вилучено 3,5 кг наркотичної сировини, чого вистачило б для виготовлення 3 млн. 700 тис. доз наркотику. Інший приклад пов’язаний із виробництвом і постачанням принципово нового виду наркотиків – 3-метилфентанілу. Як зазначається у спеціальній літературі для вживання цю речовину розводять у співвідношенні 1:20 000, тому її майже безперешкодно можна перевозити через державні кордони (був випадок, коли з Москви цей наркотик переправлявся до Ізраїлю у вигляді поштових листівок, просочених цією речовиною). Розслідування цих злочинів, що здійснювалося спільно МВС і ФСБ Росії, дало змогу розкрити значну частину мережі збуту наркотику і, головне, знищити підпільні лабораторії з виготовлення синтетичних наркотиків. Здійснені в цьому зв’язку оперативно-розшукові заходи допомогли затримати в м. Москва за підозрою в здійсненні незаконних операцій з цим новим наркотичним товаром Т.Квабзирідзе. У класифікаціях наркотичних засобів у деяких випадках виокремлюють так звані напівсинтетичні наркотики. Вони виготовляються з природного алкалоїду шляхом простої трансформації[19]. До таких наркотичних засобів відносять: героїн; дезоморфін; дигідроморфін; гідрокодон; гідроморфон; етилморфін; кодеїн; кодоксим; нікокодин; оксиморфен та ін. Важливим критерієм розподілу наркотичних засобів є спосіб їх виготовлення (або вироблення). За цим критерієм усі наркотичні засоби поділяються на: 1) наркотичні засоби кустарного виготовлення (виготовляються у підпільних лабораторіях або у побутових умовах); 2) наркотичні засоби промислового виготовлення, призначеного для їх легального обігу. Такий розподіл має практичну значущість, оскільки дозволяє встановлювати особливості виготовлення (вироблення) і сприяє визначенню оперативно-розшукових заходів та слідчих дій. Наркотичні засоби також можуть бути поділені залежно від особливостей впливу на організм людини. У цьому відношенні необхідно розділяти: 1) психостимулюючі засоби (психостимулятори) – зменшують психічну депресію, почуття втоми, сонливості та підвищують розумову працездатність. До наркотиків-психостимуляторів відносять екстазі, ефедрон, кокаїн, тощо. На заході їх інколи називають “fast killers” (“швидкими вбивцями”) через їх шкоду здоров’ю; 2) галюциногени (психодиелептики) – викликають розлади сприйняття у вигляді відчуттів чи образів, що мимовільно виникають без реального подразника (об’єкта). Загальною рисою галюциногенів, що відрізняє їх від інших видів наркотичних речовин, є їх властивість змінювати сприйняття, настрій, характер мислення людини. До таких наркотиків належать: ЛСД, препарати коноплі, кетамін, циклодол, псилоцибін і мескалін; 3) психоседативні засоби – у терапевтичних дозах мають призводити до заспокоєння. Поділяються на: а) нейролептики; б) транквілізатори; 4) снодійні та седативні (заспокійливі) засоби – викликають стан сонливості, посилаються процеси гальмування, знищують підвищену подразливість; 5) речовини-інгалянти (наприклад, деякі речовини побутової хімії). Наркотичні засоби залежно від можливостей обігу розподіляються на:
|
