Учасники організованої групи вчинення контрабанди наркотичних засобів

 

Досить складний елемент криміналістичної характеристики контрабанди наркотичних засобів – особа злочинця. В першу чергу нас цікавить особа контрабандиста за своїми соціально-психологічними характеристиками, її ланцюгами зв’язків з іншими злочинцями (виробниками та постачальниками наркотичних засобів, організаторами наркобізнесу, лідерами злочинних угруповань, розповсюджувачами наркотиків чи психотропних речовин та ін.). Контрабанда наркотичних засобів у значному ступені пов’язана з діяльністю організованих злочинних груп (або злочинних організацій) з чітким розподілом ролей та функцій учасників. Причому, до організованих злочинних груп, що вчиняють злочини «наркобізнесового» спрямування можуть залучатись корумповані службові особи (митники, прикордонники та ін.).

У сучасних криміналістичних джерелах виділяють навіть окреме вчення про особу злочинця. У цьому відношенні деякі вчені-криміналісти вважають, що особа злочинця являє собою сукупність соціально-негативних і соціально-позитивних властивостей та ознак. Їх зміст і співвідношення дозволяє зрозуміти, хто вчиняє злочин, виявити причини та умови злочинної поведінки. У дослідженні особи обвинуваченого та підсудного на досудовому слідстві і в суді традиційно виокремлюють два напрямки: соціальний та природньо-біологічний[33]. Зокрема, пропонується встановлювати такі обставини, що підлягають дослідженню: персонографічні; ті, що мають кримінально-правове значення; ті, що характеризують світогляд і поведінку суб’єкта. Причому, до персонографічних відомостей відносять:

1) ім’я (прізвище, ім’я, по батькові);

2) дату народження;

3) місце реєстрації і місце фактичного проживання;

4) національність;

5) громадянство;

6) соціальне положення;

7) сімейний стан;

8) матеріальне положення;

9) освіту;

10) суспільно-корисну працю;

11) наявність урядових нагород, спеціальних та інших звань, коли, ким та у зв’язку з чим вони були присвоєні;

12) відношення до військової служби;

13) наявність спортивних навичок;

14) чи притягувався до кримінальної відповідальності;

15) схильність до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних та сильнодіючих речовин.

Необхідно підкреслити, що на сьогодні в криміналістиці фактично склалося два напрямки у вивченні особи злочинця: 1) передбачає вивчення такої особи за залишеними нею слідами; 2) передбачає вивчення особи підозрюваного (обвинуваченого) в процесі розслідування злочину з метою встановлення про неї різного роду відомостей[34].

Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики злочинів за своїм конкретним змістом визначається певним набором (системою) ознак, специфічних для тих осіб, що вчиняють злочин даного виду. Причому, важливим є встановлення зв’язків «особи злочинця» з іншими елементами криміналістичної характеристики.

Дослідженню особи злочинця в системі криміналістичної характеристики контрабанди приділялася певна увага у наукових джерелах. Що стосується визначення специфіки особи контрабандиста наркотичних засобів, то такий елемент криміналістичної характеристики розглядався лише фрагментарно.

У криміналістичній літературі зазначається, що у вивченні особи контрабандиста доцільно виділяти три специфічні напрями:

1) знання і врахування працівниками митних органів особистих характеристик поведінки контрабандистів, що сприяє виявленню контрабанди при здійсненні митного контролю;

2) отримання інформації про особу невідомого злочинця;

3) збирання й дослідження відомостей про вже відомого слідству затриманого підозрюваного з метою мати вичерпну криміналістичну оцінку особи суб’єкта[35].

Особа контрабандиста не є однозначною і може бути диференційована на види залежно від рольової функції. У цьому плані можна вирізняти:

1) організаторів контрабанди наркотичних засобів;

2) перевізників наркотичних засобів;

3) осіб, що сприяють переміщенню наркотичних засобів при вчиненні контрабанди;

4) осіб, яким адресовані наркотичні засоби.

Оскільки контрабанда наркотичних засобів завжди пов’язана із іншими ланцюгами їх незаконного обігу, то існують певні взаємозв’язки між особами, що вчиняють такі злочини.

У літературних джерелах справедливо наголошується на тому, що найбільшу небезпеку становлять організатори злочинних угруповань. Ці особи організують і керують діяльністю груп з придбання, виготовлення і поширення наркотиків на чорному ринку. Вони фінансують злочинну діяльність групи з придбання наркотичних засобів і наркосировини, вирішують виникаючі у зв’язку з цим проблеми, організують доставку наркотиків до місця призначення та їх реалізацію… Самі організатори нерідко у здійсненні операцій зі скупки та продажу наркотиків особистої участі не беруть, вони лише фінансують цю діяльність і одержують прибутки, старанно маскують свою причетність до наркобізнесу.