СЕРДЕЧНИЙ ПОКЛИК ПАМ’ЯТІ ПРЕДКІВ НАШИХ

 

З метою забезпечення належного вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років Президент України Віктор Андрійович Ющенко своїм Указом №250/2007 за 28 березня 2007р. постановив:

 

Кабінету Міністрів України в 2007-2008 роках…

Забезпечити складання списків жертв Голодомору в Україні, формування Національної Книги пам’яті та відповідних регіональних книг пам’яті, а також складання єдиного списку постраждалих від Голодомору;

Встановлення в населених пунктах України, жителі яких постраждали від Голодомору, відповідних пам’ятників та пам’ятних знаків;…

Проведення в населених пунктах України тематичних виступів творчих колективів, діячів культури та мистецтва;…

Організацію в населених пунктах України постійно діючих експозицій, виставок архівних документів, фотоматеріалів, творів мистецтв та літератури, які відображають події, пов’язані з геноцидом Українського народу, формування та оновлення відповідних музейних зібрань, зокрема в краєзнавчих музеях;…

Проведення конкурсів на створення кращого твору літератури, твору образотворчого мистецтва, музичного твору на вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу;….

Видання, перевидання та розповсюдження наукових, науково-популярних, художньо-публіцистичних праць, збірок документів та матеріалів про Голодомор 1932-1933 років в Україні, а також здійснення заходів щодо перекладу та видання іноземними мовами окремих тематичних видань для розповсюдження їх за межами України;….

Проведення у навчальних закладах і військових частинах тематичних уроків, лекцій про історичні події Голодомору 1932-1933 років в Україні;….

Вирішення в установленому порядку питання щодо поглибленого вивчення в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах причин та наслідків Голодомору в Україні;

Організацію серед школярів, студентів та педагогічних працівників Всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт «Голодомор 1932-1933 років. Україна пам’ятає»;…

Започаткування та забезпечення проведення щорічної Всеукраїнської акції «Колосок пам’яті» із покладання учнями загальноосвітніх навчальних закладів колосків пшениці до пам’ятників, меморіалів жертвам геноциду Українського народу;….

 

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:…

Сприяти громадським організаціям, благодійним фондам, окремим громадянам у їх діяльності з вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, проведення ними науково-пошукової та просвітницької діяльності;…

Забезпечити за участю науковців, дослідників Голодомору в Україні, представників громадських організацій збирання свідчень очевидців Голодомору 1932-1933 років в Україні;…

Створити до кінця 2007 року списки мешканців регіонів, які постраждали від Голодомору 1932-1933 років в Україні, вжити заходів щодо належного впорядкування місць поховань жертв геноциду Українського народу;…

Вжити в установленому порядку заходів щодо демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах України, назви яких пов’язані з такими особами.

На жаль, уже друга половина 2008 року, а виконання Указу Президента не відчувається. До цього часу не вдалося бачити перелік жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

До цього часу не перейменовані вулиці, завулки, площі, не демонтовані пам’ятники ідолів більшовицького-тоталітарного режиму, який здійснив свій перший етап нищення української нації.

Віддаючи данину вшанування пам’яті предків наших, продовж останніх 40 літ кожного року намагаюсь бути біля пам’ятника–меморіалу села Січкарівки Магдалинівського району Дніпропетровської області, в день 9 травня, де автор цих рядків бере участь у мітингах на означення перемоги над німецьким фашизмом і пам’яті загиблих в боях односельчан у Другій світовій війні. На жаль, меморіалу чи пам’ятного знака жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні в цім селі немає.

Після мітингу кожного разу намагаюсь побувати на кладовищі, де покояться предки наші, і покласти на їх могилки весняні квіточки чи гілочки запашного бузку.

Одного разу на велосипеді об’їхав кладовища сіл, знятих з обліку, на території Почино-Софіївської сільради Магдалинівського району Дніпропетровщини і занотував меморіальні написи на хрестах і пам’ятниках.

Та, на жаль, з кожним роком ці меморіальні пам’ятки зникають, тому і вирішив у трактаті подати як пам’ятку про предків наших.

На кладовищі, де поховані жертви Голодомору 1932-1933 років в Україні, зниклого села Підгірне (колишньої Новоселівки або Великої Копилови) за станом на 9 травня 1982 року, збереглися написи, до яких автором цих рядків додана цифра прожитих років:

1. Іващенко Степан Костянтинович, 1906-1967роки, прожив 61 рік;

2. Клецкова Марія Павлівна, 03травня 1886-2 травня 1969 рік, прожила 83 роки;

3. Козак Денис Степанович, 25 березня 1901- 11 серпня 1974 роки, прожив 73 роки;

4. Пашенко Савелій Іванович, 1898-1976 роки, прожив 78 років;

5. Пашенко Тетяна Миколаївна,1900-1970 роки, прожила 70 років;

6. Сулима Юхим Антонович, 10 травня 1982 – 17 січня 1971 роки, прожив 89 років;

7. Травенко Микола Терентійович, 1909-1967 роки, інвалід другої групи Другої світової війни, прожив 58 років;

На жаль, невідомими вандалами зруйнована могилка Солодкого Григорія Євгеновича, батько якого Євгеній Іванович, колгоспний тракторист, загинув у бою, звільняючи Криворіж-жя, взимку 1944 року.

Гриша, його – синок, учень першого класу, надія матері, удови – солдатки Євдокії Яківни, загинув від розриву запалу до снаряда, з якого він намагався виготовити ножичок, щоб підстругувати олівця, не підозрюючи на смертельну небезпеку.

Зникла табличка з написом про захоронення Фійового Петра Варфоломійовича.

Двічі на кладовищі автором цих рядків висаджувались кущі калини, саджанець горіха. Але, на жаль, невідомі вандали спалили їх, підпалюючи суху траву на кладовищі.

Наше завдання для втілення сердечного поклику пам’яті предків наших установити на кладовищі кам’яну брилу, на якій викарбувати прізвища, імена та по батькові, жертв геноциду українців Голодомору 1932-1933років в Україні, як пам’ятку про пращурів для нащадків третього тисячоліття від Різдва Христового.

Такі три кладовища є на землях Почино-Софієвської сільради Магдалинівського району Дніпропетровської області вздовж балки Куцої, де раніше знаходились садиби мешканців зниклого села Сужено-Варварівки, Кабаківки.

На лівому березі річки Кільчені збереглися залишки кладовища колишнього села Лапівки-Чапаєвки. Всі вони заросли кущами дерев, бур’яну і підлягають упорядкуванню, збереженню і внесенню у список історичних поховань мешканців зниклих сіл України.

Указані небіжчики мають право і заслуговують на увагу пам’яті своїх нащадків. Але, на жаль, багатьох їх також немає на цім світі, а їх онуки та правнуки не знають про місця захоронення своїх пращурів, хоч мають право мати цю інформацію, якою зобов’язані забезпечити їх органи місцевого самоврядування та держави, кошти для цього є, про це заявляв неодноразово Президент України Віктор Андрійович Ющенко (40).

Отже, об’єднаймося для збереження світлої пам’яті наших предків та пращурів, які стали жертвами геноциду українців, в тім числі Голодомору 1932-1933 років в Україні та жертвами страшної Другої світової війни.