ХАРАКТЕРИСТИКА МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Зайцева Аліна Андріївна
ДМИТРА ПАВЛИЧКА – ПОЕТА ТА ПЕРЕКЛАДАЧА Магістерська робота за спеціальністю 8.02030304 “Переклад”
Особистий підпис - ______________
Науковий керівник - ______________ Кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу О. В. Крисало
Зав. кафедри - ________________ Кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу О.В. Крисало
Старобільск– 2015 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року № 384 Форма № Н-9.02
Міністерство освіти і науки України Державний заклад «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» ___________________ Факультет іноземних мов ___________________ (повне найменування інституту, назва факультету (відділення))
_______________ кафедра теорії та практики перекладу_______________ (повна назва кафедри (предметної, циклової комісії))
Пояснювальна записка до магістерської роботи
на тему:«Характеристика мовної особистості Дмитра Павличка- поета та перекладача»
Виконав/ла магістрант (ка) групи_14TS821 _____________________ напряму підготовки _________________ ___________________________________
спеціальності 8.02030304 ___________ _____________ «Переклад» ____________
________________ Зайцева А.А. _______________ (прізвище та ініціали) Керівник Крисало О.В. (прізвище та ініціали) Рецензент Шехавцова С.О. (прізвище та ініціали)
Старобільск – 2015 року ЗМІСТ
ВСТУП Поняття мовної особистості та її вивчення на сьогоднішній день не є новими, проте активно почали досліджуватися починаючи з кінця XIX століття. Ця тема викликала дискусії між представниками різних наук, ще з часів античності, лінгвістів цікавив зв’язок між мовою та особистістю. Проблема мовної особистості гостро повстала перед науковцями при розгляді соціальної культури мови, співвідношення мови та мовлення, мови індивіда та колективу. Саме мова забезпечує природний доступ до свідомості і мислення особистості через те що «ми знаємо про структури свідомості тільки завдяки мові, яка дозволяє повідомити про ці структури і описати їх будь-якою природною мовою» [30, с.151]. У сучасній науці словосполучення «мовна особистість» стає стрижневим системо утворюючим філологічним поняттям. Більшістю дослідників в даний час воно оцінюється як інтегративне, що стало початком формування нового етапу в розвитку мовознавства, а саме антропоцентричної лінгвістики. Людина стає центром вивчення у багатьох науках. Звернення до теми людського фактору в мові ознаменувало найважливіше методологічне зрушення в лінгвістиці, зміну її базисної парадигми, перехід від «іманентної» лінгвістики з її установкою розглядати мову «в самому собі і для себе» до лінгвістики антропологічної, для якої характерний розгляд феномену життя, в центрі якого знаходиться людина з усіма психічними складовими і станами, формами соціального існування і культурної діяльності, культурного характеру та етнічних особистостей. Останнім часом інтерес до проблеми мовної особистості ще більше зріс у зв'язку з активізацією досліджень, присвячених вивченню особистості індивіда в процесі мовлення, в руслі таких мовознавчих дисциплін, як традиційна лінгвістика, лінгвопрагматика, лінгводидактика, психолінгвістика, лінгвокультурологія, соціолінгвістика. Більшість дослідників звернули увагу на функціональне вивчення мовної особистості, мову як інструмент соціальної взаємодії. Головна мета природної мови – спілкування між людьми. Це спілкування протікає при різних обставинах, обумовлених фізичними, соціально-культурними та мовними чинниками. Роль мовної особистості перекладача є вагомою. Адже до перекладача ставляться особливі та високі вимоги. Перекладач художнього тексту повинен володіти багатосторонніми знаннями, розбиратися в предметі перекладу. Він повинен вивчати культуру, історію, літературу народу тієї країни, з мови якої він перекладає. Він повинен знати побут і звичаї цього народу. Не дивлячись на той факт, що перекладач в першу чергу повинен якомога точніше транслювати текст оригіналу з однієї мову в іншу, у творі перекладу завжди проявляється мовна особистість перекладача за рахунок вибору вербальних засобів для відтворення мовної картини світу, особливостей реалізації можливостей художнього стилю відповідно до естетичного задуму автора, повному відображенні мовної особистості перекладача. Значний теоретичний та практичний внесок у вивчення мовної особистості зробили такі вітчизняні та світові лінгвісти як: В.В. Виноградов, О.С.Кубрякова, Г.І. Богін, Ю.М. Караулов, В.І. Карасік, Н.О. Ставина, Л.П. Гнатюк, Л.В. Засєкіна, О.В. Барсукова, О.В. Ширина, О.В. Пузирьов, Л. В. Щерба, О.О. Залевська, О.Р.Лурія,Ю.М. Лотман, В.В. Красних, І.Н. Горєлов, Л.С. Виготський, О.О. Лєонтьєв, І.А. Тарасова, В.А. Маслова, М.Ф. Алефіренко, О.А. Потебня, В. Вундт, Є.Д. Поліванов, Е. Сепір, Дж.Р. Ферс, Б. Уорф, Дж. Остин, Г.П. Грайс, В.Г. Гак, Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров та ін. Дана робота присвячена дослідженню мовної особистості Дмитра Павличка – талановитого поета та багатогранного перекладача. Його поезія є повним відображенням мовної картини світу автора, емоційність та експресивність досліджених нами творів та перекладів була досягнута за допомогою повної реалізації мовних можливостей автора. Поет пише про сучасність, проблеми, що стосуються пересічних громадян, його поезія близька читачу ХХI століття, але мовна особистість Дмитра Павличка як перекладача і поета, способи її вираження не були досліджені раніше, що зумовлює актуальність нашого дослідження. Об'єктом нашого дослідження є мовна особистість поета та перекладача. Предметом – лінгвістичні способи вираження мовної особистості в текстах оригінальної поезії та перекладах поетичних творів. Мета магістерського дослідження полягає в виявленні та описанні лінгвістичних, стилістичних та лінгвокультурних особливостей мовної особистості Дмитра Павличка, виражених в його особистій поезії та в його перекладах творів Вільяма Шекспіра українською мовою. Поставлена нами мета передбачає постановку та вирішення наступних завдань: - дати визначення понять «мовна особистість», «мовна особистість автора», «мовна особистість перекладача»; - виявити засоби та прийоми, за допомогою яких відображаються особливості мовної особистості поета та перекладача; - виділити головні риси мовної особистості Димитра Павличка як поета; - проаналізувати засоби, за допомогою яких проявляється мовна особистість Дмитра Павличка – перекладача англомовної поезії Уїльяма Шекспіра на українську мову. В процесі роботи для рішення поставлених завдань застосовується комплексна методика дослідження та використовуються наступні методи: 1. описовий, що включає спостерігання та класифікацію матеріалу, що досліджується; 2. зіставний, націлений на вияв спільних та специфічних рис мов, що зіставляються, на всіх рівнях тексту; 3. контекстуальний аналіз, спрямований в даному випадку на вивчення мікро- та макроконтексту, що дозволяє визначити стосовно досліджуваної одиниці як умови реалізації її значення, додаткові асоціації, конотації, так і встановити функцію цієї одиниці в тексті як цілісній системі; 4. комплексний лінгвопоетичний аналіз, складність якого зумовлює пошук тих вузлових елементів художньої формально-смислової єдності, розгляд яких уможливить реальне просування у пошуку сутності поетичного; 5. асоціативно-концептуальний аналіз художнього тексту, який виявляє його домінантні значення, а також співвідносить текстові значення з інформацією загальнокультурного фонду. Матеріалом дослідження є вірші українського поета-сучасника Дмитра Павличка та його переклади сонетів Вільяма Шекспіра на українську мову. В силу того, що твори Дмитра Павличка не досить глибоко досліджувалися, наукова новизна нашої роботи полягає в виявленні особливостей мовної особистості поета та перекладача, на яких раніше не була зосереджена увага. Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані в роботі зі студентами й магістрантами спеціальності «Переклад» при читанні курсів «Теорія й практика перекладу», «Лінгвокультурологія та художній переклад» та ін. Апробація роботи. По темі магістерського дослідження була зроблена доповідь на університетських Днях науки у травні 2015 року. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
|
