РОЗДІЛ 1.

ВСТУП

Забезпечення реальної обороноздатності України в сучасних умовах вимагає розробки і планомірного впровадження програми реформи та побудови українського війська. Нагального перегляду потребує система комплектування ЗСУ задля створення високотехнічної і професійної контрактної армії – регулярного війська, заснування народного резерву. Цей процес повинен спиратись на всесвітній досвід. Суттєвий внесок у розробку теоретичного підґрунтя створення новітнього українського війська зможе зробити більш повна та достовірна реконструкція діяльності із реорганізації російської імператорської армії на тлі військових реформ другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Перебудова й вдосконалення війська російської імперії протягом зазначеного часу започаткували й зробили системою переоснащення армії найновішими видами зброї, збільшення чисельності підготовленого до бойових дій військ та резерву. Від 1874 р. замість рекрутських наборів вводилася загальна військова повинність. Змінювалися функції військового міністерства, до обов’язків якого відтоді не входило розв’язання військово-адміністративних питань місцевого значення. міністерство мало займатися лише загальноармійськими проблемами. Створені військові округи – військово-адміністративні об’єднання частин, з’єднань, а також інших військових установ на певній території держави.

Військові реформи передбачали навчання солдат всьому тому, що необхідно було для ведення тогочасного бою. Докорінно змінювалася підготовка офіцерських кадрів. Збільшилася кількість військово-навчальних закладів, які поділялися на 4 групи: вищі (академії), середні (спеціальні і юнкерські училища), серед, загальноосвітніх (військові гімназії, кадетські корпуси) та нижчі (військові школи). Розширився доступ до військових вищих навчальних закладів для представників усіх верств населення. Це зміцнило командний склад армії. Особлива увага була приділена підготовці молодшого командного складу, який випускали юнкерські училища.

Увесь комплекс якісних зміни на шляху всебічної модернізації російських збройних сил потребує всебічного розгляду та сучасного опанування задля відкриття новітніх перспективних напрямків наукового пошуку, як-от побут і повсякденність офіцерів та нижніх чинів, реформування окремих родів військ, здійснення перетворень на території українських губерній тощо.

Крім того, актуальність теми пов’язана зі значним зацікавленням громадськості дореволюційною історією дорадянських державних інститутів, несправедливо заплямованих радянською історіографією. Важливим для нашого часу є усвідомлення, що українці – генерали, офіцери та нижні чини складали значну частину кадрового складу імперської армії. Актуальність проблеми визначається ще й тим, що вона впливає на формування історичного світогляду студентської та учнівської молоді, потребою знати свою історію, не викривлену і не надуману.

Об'єктом магістерської роботи є збройні сили Російської імперії в другій половині XIX – на початку XX століть.

Предмет магістерської роботи – реорганізація російської армії на тлі військових реформ другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Хронологічні межі охоплюють період з другої половини XIX ст. – часом запровадження мілютінських реформ до 1914 р., коли розпочалася Перша світова війна і відбулися зміни, пов’язані із пристосуванням війська до безпоседньо потреб воєнного часу. Для з’ясування витоків військових реформ автор здійснив відповідний історичний екскурс.

Географічні межі розгляду охоплюють територію Російської імперії з урахуванням її змін у зазначений час.

Мета магістерської роботи – дослідження реорганізації російської армії на тлі військових реформ другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:

- з’ясувати стан наукової розробки проблеми реформування російської армії у зазначений період;

- вивчити та систематизувати джерела з історії реорганізації російського війська у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;

- розглянути передумови мілютінської реформи та результати її впровадження;

-дослідити проведення перетворень у сухопутних силах Росії на зламі ХІХ –ХХ ст.;

-охарактеризувати розвиток російської армії на початку ХХ ст.

Наукова новизна одержаних результатів одержаних у процесі вивчення теми зумовлена сукупністю поставлених завдань. На основі вивчених праць попередників та власних досліджень зроблено певні узагальнення та сформульовано висновки. Магістерська робота є одним з перших досліджень, де у ході розгляду оцінено ступінь наукової розробки проблеми, простежено процес відходу сучасних російських та українських дослідників від радянських стереотипів у висвітленні даної проблеми.

Практичне значення магістерської роботиполягаєу можливості використання отриманих результатів для подальшої розробки наукової проблеми. Матеріали дослідження можуть знайти застосування при підготовці уроків з історії у загальноосвітніх навчальних закладах та в пропаганді історичних знань у середовищі шкільної молоді. Апробація результатів дослідження. Головні положення й висновки магістерської роботи обговорювалися на засіданнях кафедри історичних дисциплін Маріупольського державного університету, а також висвітлювалися у тезах доповідей на: Всеукраїнських науково-практичних конференціях молодих науковців «Українська державність: історія і сучасність» та «Україна і світ: проблеми історії» (м. Маріуполь, 2012 - 2014 рр.), на декаді студентської науки МДУ в 2014 р. Основні положення, результати та висновки магістерської роботи викладено в 3 публікаціях.

Структура дослідження визначається його метою і завданнями. Магістерська робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (101 позиції). Загальний обсяг – 111 сторінок, з них 102 основного тексту.

РОЗДІЛ 1.