Дострокові президентські вибори 2012-2013 рр. у Боліваріанській Республіці Венесуела

14 квітня 2013 р. через смерть 5 березня 2013 р. президента Венесуели Уго Рафаеля Чавеса Фріаса (помер на 59-му році життя від захворювання раком) в в країні відбулися позачергові президентські вибори. На посаду президента претендувало сім кандидатів. Переможцем став провладний кандидат, віце-президент і виконуючий обов’язки президента країни, ставленик і наступник покійного президента Уго Чавеса, представник Об’єднаної соціалістичної партії Венесуели – Ніколас Мадуро. Згідно з даними Національної виборчої ради (НВР) країни, Н. Мадуро набрав 50,8 % голосів виборців. Його суперник – єдиний кандидат від об’єднаної венесуельської опозиції, представник партії «Правосуддя насамперед» і губернатор штату Міранди – 40-літній Енріке Капрілес здобув 49,1 %. У голосуванні брало участь близько 80 % виборців.

В останньому своєму зверненні до нації в грудні 2012 р. У. Чавес оголосив, що у разі несприятливих результатів лікування хоче бачити своїм наступником віце-президента країни Ніколаса Мадуро. Його кандидатуру в президенти однією з перших підтримала Компартія Венесуели. Про це офіційно заявив генеральний секретар компартії Оскар Фігера під час відкриття 12-го партз’їзду.

Підсумки виборів за словами голови НВР є незворотнім результатом волевиявлення громадян. НВР закликала венесуельців не організовувати протести і поважати результати волевиявлення народу. Н. Мадуро на мітингу своїх прихильників у столиці країни м. Каракасі оголосив, що завоював справедливу, законну і конституційну перемогу. Проте перевага, з якою йому вдалося перемогти, виявилася значно меншою, ніж у У. Чавеса, який переміг Е. Капрілеса на виборах у жовтні минулого року. Перед початком голосуванням очікувалося, що Н. Мадуро переможе із значно більшим відривом. Згідно з даними різних опитувань, розрив між ними становив від 11 до 20 %.

Водночас кандидат від опозиції. Е. Капрілес заявив, що не визнає результатів виборів доки не буде здійснена перевірка процесу голосування, шляхом перерахування всіх бюлетенів. Проти цього не заперечував новообраний глава держави. Е. Капрілес продемонстрував список порушень, допущених на виборах і заявив, що його суперник і наступник У. Чавеса програв президентську гонку.

17 квітня спікер парламенту Венесуели Діосдадо Кабельо позбавив слова тих депутатів, які відмовлялися визнавати президентом країни Н. Мадуро. Під час виборної кампанії Е. Капрілес звинуватив Н. Мадуро в порушені чинної Конституції країни, згідно з якою після оголошення дати виборів віце-президент повинен піти у відставку. Крім того, лідер опозиції критикував владу й за те, що вона використовувала смерть президента У. Чавеса у передвиборних цілях, а до цього «систематично брехала про стан здоров’я президента». «Хто знає, коли насправді помер Чавес? Влада прагнула виграти час, щоб Н. Мадуро міг підготуватися до виборів», – говорив Капрілес. На думку опозиційного лідера, брати участь у виборах за таких умовах рівносильне тому, щоб добровільно йти на бійню, але він запевняв, що буде боротися за голос кожного виборця.

Е. Капрілес також звинуватив Н. Мадуро у нечесному використанні державних медіа під час передвиборної кампанії. Водночас, він відмовився від пропозиції міністра зв’язку та масової комунікації дати інтерв’ю на державному телебаченні, вважаючи, що державні ЗМІ є упередженими у ставленні до нього.

Опозиційний кандидат звертав увагу й на незахищеність держави та неспроможність уряду виробити «єдину політику» щодо подолання насильства і встановлення порядку. Адже за даними МВС Венесуели, за перші три місяці 2013 р. в країні зареєстровано 3,4 тисячі вбивств, зросла вартість життя.

Капрілес зазначив, що в разі поразки на президентських виборах піде з політики.

Пам’ять про У. Чевеса домінувала у президентській кампанії 2013 р., а Н. Мадуро постійно звертався до неї і називав себе його сином і посланцем. Він називав представників опозиції «спадкоємцями Гітлера», оскільки вони не підтримали партнерську програму з Кубою, запущену в часи У. Чавеса. Хоча сім’я Капрілеса під час Другої світової війни постраждала від рук нацистів.

Водночас обидва кандидати під час передвиборної кампанії закликали подолати розкол нації.

Експерти пропонували переможцю створити уряд національної єдності, інакше загострення ситуації, яке розпочалося після парламентських виборів 2010 р. і президентських 2012 та 2013 рр., може досягти критичної межі. Доказом стали багатотисячні марші протесту по всій країні після виборів. Тисячі прихильників опозиційного кандидата вимагали перерахувати голоси. У низці районів акції протесту переросли у сутички з поліцією, унаслідок чого загинуло сім осіб. Обраний президент Н. Мадуро звинуватив свого колишнього опонента у спробі державного перевороту.

Однак Капрілес продовжував наполягати на перерахунку голосів. Вимогу губернатора Міранди підтримали Держдепартамент США, Панама і Парагвай. З метою заручитися підтримкою інших краї передусім Латинської Америки Е. Капрілес відвідав саміт Союзу південноамериканських націй (УНАСУР) в столиці Перу – м. Лімі, який схвалив результати президентських виборів у Венесуелі, тільки після того як було прийнято рішення провести додаткову перевірку бютенів.

19 квітня Н. Мадуро був приведений до присяги. Він буде управляти країною упродовж шести років – до січня 2019 року.