Історія Польщі. комуністичної партії та її ідеології, накреслювала напрями можливої його поступової трансформації в бік демократії та ринкових економічних відносин.

комуністичної партії та її ідеології, накреслювала напрями можливої його поступової трансформації в бік демократії та ринкових економічних відносин.

Завершення з'їзду "Солідарності" збіглося з подальшим погіршенням матеріальних умов життя людей. Виробництво постійно падало, інфляція вимітала з ринку товари, картки на продукти не покривалися постачанням, зростали черги і незадоволення населення. У різних містах і містечках виникали стихійні страйки, не санкціоновані КК "Солідарності". Брак палива та енергетичних ресурсів робив песимістичними прогнози щодо майбутньої зими. 23 жовтня "Солідарність" провела одногодинний загальний попереджувальний страйк протесту проти поганого постачання й офіційної пропаганди залякування. Однак певна частина спілчан не підтримала заклику. Серед населення поширювалося переконання, що можливості тиску на уряд вичерпали себе. Радикальні кола "Солідарності" вимагали більш рішучих дій, закликали усувати організації ПОРП з підприємств і установ, брати заклади під робітничий контроль.

16 жовтня 1981р. почав роботу черговий пленум ЦК ПОРП, на якому С Каня висловився за продовження політики мирного виходу з кризи. Однак його доповідь зустріла гостру критику членів ЦК. С. Ольшовський вимагав пов'язати долю країни з армією. Після тривалих нарад ЦК проголосував за відставку С Кані й обрання першим секретарем В. Ярузельського, який зберіг за собою посади прем'єра і міністра оборони. У першій офіційній промові В. Ярузельський висловився за політичне порозуміння з "Солідарністю", але наголосив, що у випадку подальшої конфронтації застосує надзвичайні засоби. Водночас розпочалася підготовка до переходу владних важелів під контроль армії. 24 жовтня з'явилося коротке повідомлення про скерування до сільської місцевості спеціальних Вііїськових оперативних груп (ВОГ), котрі повинні були допомогти "навести порядок" в роботі місцевої адміністрації. Через місяць такі ВОГ з'явилися в містах - органах адміністрації та на великих підприємствах з тою самою метою. Насправді йшлося про проведення операції із запровадженням воєнного стану. У жовтні Рада міністрів ухвалила рішення про двомісячну відстрочку звільнення в запас військових, які відслужили свій термін. Можна констатувати збіг між обранням В. Яру-зельського першим секретарем і зміною позиції Москви щодо Польщі: з цього часу радянські керівники відмовилися від введення військ ОВД до Польщі, покладаючися на рішучі дії генерала.

ЗО жовтня, виступаючи на засіданні сейму, В. Ярузельський запропонував утворити Раду національного порозуміння (РНП) в складі представників союзних партій, профспілок, "Солідарності" і костела, надати уряду надзвичайні повноваження для виходу з кризи. Генерал пропонував останній шанс для мирного розладування ситуації, вимагаючи тимчасової заборони страйків. 4 листопада В. Ярузельський представив свої пропозиції виходу з кризи на зустрічі з примасом Ю. Ґлемпом і Л. Валенсою. Ю. Ґлемп погодився з ідеєю створення РНП, але Л. Валенса рішуче її відкинув. До прискорення дій генерала спонукала також інформація контррозвідки про те, що в США стало відомо про план запровадження воєнного стану, і вона може бути у будь-який момент передана "Солідарності". Американці поспішили терміново переправити до США полковника Генштабу ВП Ришарда Куклінського з родиною, який був давнім агентом ЦРУ і брав участь в розробці плану воєнного стану. Приблизно тоді ж утік на Захід й високопоставлений офіцер польської контррозвідки Є. Сумінський.

Наприкінці листопада 1981 р. вибухнули студентській страйки з вимогами прискорення реформи вищої освіти, а також на знак солідарності зі студентами Вищої інженерної школи в Радомі, які протестували проти дій ректора. 25 листопада застрайкували студенти Вищої офіцерської пожежної школи у Варшаві, вимагаючи підпорядкувати заклад Міністерству вищої освіти, щоб зберегти право створювати незалежні