Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Передумови формування політичної глобалістики.




Роботи вчених глобалістів багато в чому сприяли виникненню величезного інтересу до загальнолюдських проблем у всьому світі, поклали початок процесу усвідомлення того, що від їх рішення залежить майбутнє всіх жителів нашої планети, як нині живуть, так і прийдешніх поколінь. Глобальні проблеми виявилися також у центрі уваги державних і політичних діячем, широкої громадськості, До обговорення цих кардинальних питань сучасності і пошуку шляхів їх вирішення звернулася Організація Об'єднаних Націй та її спеціалізовані установи, Виявили інтерес до планетарних проблем і уряди багатьох держав. Вони заохочують в своїх країнах різні дослідження в зазначеній галузі. Важливу роль у розвитку сучасної глобалістики відіграє вивчення питань, що мають політологічний характер або пов'язаних з політичною сферою. У 1990-і роки в рамках розглянутої нами області знань сформувався новий напрямок, отримав назву політична глобалістика. Однак процес політологізаціі глобалістики на практиці протікав вельми нерівномірно і суперечливо.

Автори перших глобальних проектів Дж. Форрестер, Д. Медоуз та інші на початку відмовилися від цілеспрямованого пізнання політичної сторони планетарної проблематики. І все ж відображення цього аспекту виявило себе в даних дослідженнях у вигляді орієнтованості на досягнення певних політичних цілей, при висуненні програм і стратегій виживання людства, явно зачіпають сферу політики і т.д.

У ході подальшої еволюції глобалістики стався поступовий поворот до питань політичної природи. Він полягав у наступному: по-перше, у визнанні ролі та значення політичних, чинників у вирішенні глобальних проблем. По-друге, у розумінні необхідності висунення нових політологічних концепцій, які сприяють стабілізації світового розвитку та забезпечення виживання людства. По-третє, проекти подолання всесвітніх труднощів стали розроблятися як з урахуванням вірогідних змін світового політичного порядку, так і на основі аналізу найважливіших процесів і явищ світової політики. В даний час накопичений досвід вивчення планетарної проблематики та моделювання розвитку світової системи в умовах загострення загальнолюдських утруднень дозволяє зробити висновок тому, що кінцеві результати досліджень подібного роду істотно збіднюється без розгляду політичних факторів і вивчення політичних аспектів. З іншого боку, оригінальні роботи в галузі глобалістики самі роблять істотний вплив на політичне життя в різних країнах. Так, широко відомий першу доповідь Римському клубу «Межі зростання» викликав велику дискусію у світі з приводу характеру подальшого зростання нашої цивілізації. У зв'язку з цим американський політолог О. Тоффлер зазначив, що у Франції, Японії, Німеччини, Голландії та в інших державах питання про продовження або припинення зростання привів до сильної політичної поляризації між брали участь у дебатах керівниками корпорацій і високопоставленими урядовцями, а також політичними лідерами .

Як інший приклад можуть послужити отримали загальне визнання політико-глобалістські праці Інституту всесвітнього спостереження (США), серед яких особливою популярністю користуються щорічні доповіді "Стан світу". Кожен їх випуск представляє собою подію з приводу, якого скликаються прес-конференції б Вашингтоні з присутністю представників дипломатичних посольств і місій, з широкою участю кореспондентів провідних засобів масової інформації.

Уважне ставлення представників практичної політики глобальні дослідження, багато в чому, пов'язано з нетрадиційним та інноваційним аналізом у цих роботах питань, що мають політичну природу. Серед них, перш за все, виділяються завдання найбільш загального, фундаментального характеру. Такими є:

- Вивчення політичних причин і факторів виникнення та загострення планетарних, проблем;

- Пошук політичних шляхів подолання загальнолюдських утруднень;

- Прогнозування політичного устрою прийдешнього світового співтовариства, яке зможе стабільно і стійко розвиватися, знаходячи адекватні відповіді, як на вже відомі, так і на нові глобальні виклики.

Значний інтерес викликають і більш вузько спеціалізовані дослідження. До цих досліджень, зокрема, відносяться розробка і вивчення в контексті глобальної проблематики актуальних питань, пов'язаних з політикою в галузях екології, народонаселення, енергетики, транспорту, використання природних ресурсів, освоєння космосу та Світового океану і т.п. Існує також важливі наукові завдання, які можуть бути вирішені тільки спільними зусиллями політологів і глобалістів. Це, перш за все такі питання, як

- Осмислення планетарних проблем як фактор світового політичного розвитку;

- Аналіз глобалізації політичних процесів на міжнародній арені під впливом загострюються загальнолюдських труднощів і деякі інші завдання.

Таким чином, моложно зробити висновок, що політична наука і глобалістика як система міждисциплінарних знань в наші дні мають багато точок дотику. Політологічні методики, категорії і концепції все ширше іспользуютсяются при вивченні планетарної проблематики, а результати глобалістських досліджень знаходять своє застосування при аналізі політичних процесів і явищ сучасного світу. Сьогодні вже стало можливим цілком виразно говорити про виникнення в рамках політичної науки нового напряму - політичної глобалістики.

21. Римський клуб і основні напрями його діяльності.

Римський клуб був заснований в 1968 році за ініціативою видатного італійського економіста і підприємця доктора Ауреліо Печчеі. Римський клуб формувався як незалежна експертна група для оцінки довгострокових наслідків існуючих проблем та перспектив розвитку людства, а також інтелектуального сприяння діяльності міжнародних організацій і національних урядів. Від початку до нього увійшло близько 30 експертів світового рівня, що представляли 10 країн.

Римський клуб в своїй діяльності дотримується трьох засадничих принципів:

· глобальний погляд на комплексні, масштабні світові проблеми, що відображає дедалі зростаючу взаємозалежність країн в рамках єдиної планетарної системи;

· міждисциплінарний («холістичний») підхід та розгляд сукупності актуальних проблем — політичних, економічних, соціальних, екологічних, технологічних, культурних і соціо-психологічних — в їхній взаємодії як частин єдиного цілого;

· розгляд довгострокових наслідків нинішніх проблем, а також політичних рішень і практичних заходів, що знаходяться в арсеналі сучасної політики, — підхід, який не завжди можуть собі дозволити уряди, що зазвичай реагують переважно на поточні потреби слабо поінформованих виборців.

Основні напрямки діяльності Римського клубу: обговорення і стимулювання досліджень глобальних проблем, сприяння формуванню світової суспільної думки у відношенні цих проблем, діалог з керівниками держав. Основні форми роботи — заохочення спеціальних дослідницьких проектів, збори, на яких обговорюються проекти відповідних наукових досліджень, приймаються рішення про публікації їхніх результатів тощо. Політична програма Римського клубу носить характер ліберального реформізму. У своїй діяльності клуб орієнтується на багатонаціональні фінансово-промислові корпорації, інтелектуальну «еліту», науково-технічну інтелігенцію.

Публікація в 1972 році першої, найзнаменитішої доповіді Римського клубу Limits to Growth ("Межі зростання") щодо довгострокових наслідків глобальної тенденції зростання населення планети, промислового і сільськогосподарського виробництва, споживання природних ресурсів й забруднення довкілля мала великий суспільно-політичний резонанс у світі й заклала основу сучасної концепції "сталого розвитку".Модель давала похмурі прогнози на майбутнє. Через 75 років, стверджувалось у доповіді, сировинні ресурси будуть вичерпані, а нестача продовольства стане катастрофічною.

Одночасно перша доповідь зазнала критики за ігнорування розходжень окремих регіонів світу і недостатню увагу до нормативного прогнозування, здатного виявити шляхи рішення назріваючих проблем при екстраполяції тенденцій, що спостерігаються, у майбутнє. Тому в двох наступних роботах - «Людство на поворотному пункті», 1974 р. (М.Месарович і Э.Пестель) і «Перегляд міжнародного порядку», 1976 р. (Я.Тинберген) був прийнятий регіональний підхід і посилені нормативні розробки, але висновки також вийшли не оптимістичними. Автори робили висновок: при збереженні існуючих тенденцій науково-технічного прогресу і глобального економічного розвитку протягом першої половини 21 століття очікується глобальна катастрофа. Автори рекомендували перейти до «нульового росту», а пізніше — до «органічного росту».

В останніх доповідях Римського клубу спостерігається прагнення зберегти висунуті концепції, роблячи акцент уже не на «зовнішні» (фізичні) «межі росту», а на «внутрішні» (соціальні, психологічні, культурні, політичні тощо). Доповіді Римського клубу викликали полеміку в середовищі світової громадськості і загострили боротьбу течій у сучасній західній філософії, політекономії, соціології і футурології.

Римський клуб продовжує дослідження сучасного стану світу, в якому сталися фундаментальні зміни, особливо в геополітиці. Варто також пам'ятати про те, що екологічна ситуація на планеті продовжує погіршуватися. У тісній співпраці з множиною наукових і освітніх організацій Римський клуб в травні 2008 року розробив трирічну програму «Новий шлях світового розвитку», в якій були позначені основні напрями діяльності до 2012 року.

Сьогодні члени Римського клубу звертаються до перспектив подальшого розвитку Європи і відповідальності європейських країн у світових змінах у рамках проекту «Європа – 2020». Дослідники привертають увагу до гострих проблем сучасності, питань глобального економічного й екологічного характеру. Представники Римського клубу виступають проти гонки озброєнь, за розрядку міжнародної напруженості, за подолання хижацьких рис неоколоніалізму, посилення допомоги країнам, що розвиваються тощо.

У цілому теоретична діяльність Римського клубу включає широкий спектр наукових розробок, які послужили поштовхом до виникнення глобального моделювання. Загальнофілософські міркування про буття людини у світі, цінностях життя і перспектив розвитку людства призвели до виникнення та поширення різноманітних концепцій «меж зростання», «обмеженого зростання», «революції світової солідарності», «інноваційного навчання», «нового гуманізму».

Роботи у сфері глобального моделювання, побудова перших комп'ютерних моделей світу, критика негативних тенденцій західної цивілізації, розвінчання технократичного міфу про зростання як найбільш ефективного засобу розв'язання всіх цих проблем, пошуку шляхів гуманізації людини та світу, осуд гонки озброєнь, заклик до світової спільноти об'єднати зусилля, припинити міжнаціональні чвари, зберегти навколишнє середовище, підвищити добробут покупців, поліпшити довкілля, підвищити добробут покупців, підвищити якість життя — усе це становить позитивні моменти діяльності Римського клубу. Теоретичні дослідження представників Римського клубу і їх методологію використовують у різних науках, у тому числі у прогнозуванні соціально-економічного розвитку країн світу.


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 879. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.02 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7